Формування продуктивності соризу залежно від способів відтворення
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.10.3.2022.270509Ключові слова:
сориз, сорт, урожайність, вміст білка, вміст крохмалю, способи відтворення рослинАнотація
Мета. Визначити формування продуктивності сортів соризу залежно від способів відтворення рослин (насіння, культура in vitro).
Методи. Лабораторні – визначення вмісту води, білка і крохмалю, розрахунковий – збір білка, збір крохмалю, математично-статистичні.
Результати. Встановлено, що в середньому за три роки досліджень урожайність зерна соризу, вирощеного з насіння, була на рівні 9,85–11,04 т/га залежно від сорту. За умови вирощування рослин з культури in vitro цей показник був на 7–8 % більшим порівняно з рослинами, вирощеними з насіння. Індекс стабільності при цьому був на рівні 0,67–0,79, що зумовлено різними погодними умовами. Необхідно відзначити, що вологість зерна соризу була високою – 19,1–21,9 % залежно від варіанту досліду. Найнижчою вона була в 2019–2020 рр. – 18,2–19,6 %. В умовах більшої кількості опадів 2021 р. вологість зерна була вищою – 21,2–26,5 %. За умови вирощування рослин з культури in vitro цей показник був на 2–5 % вищим порівняно з рослинами, отриманими з насіння. Необхідно зазначити, що індекс стабільності вмісту білка в зерні був високим – 0,95–0,99. Застосування рослин з культури in vitro забезпечувало збільшення збору білка на 11–16 % порівняно з рослинами, які отримано з насіння. За умови вирощування рослин соризу з культури in vitro збір крохмалю був на 7–9 % вищим порівняно з рослинами, які отримано з насіння. При цьому вирощування сортів ‘Європа’ і ‘Факел’ забезпечувало збір крохмалю на рівні 7626–7949 кг/га. У сприятливішому за погодними умовами 2021 р. збір крохмалю становив 8384–9745 кг/га завдяки формуванню більшої врожайності зерна. У менш сприятливому році цей показник був на рівні 5618–6565 кг/га.
Висновки. Вирощування рослин соризу з культури in vitro забезпечує вищі показники продуктивності. Так, за умови отримання рослин з насіння урожайність зерна становить 9,85–11,04 т/га, вміст білка 13,2–14,1 %, збір білка – 1368–1536 кг/га, збір крохмалю – 6324–7433 кг/га. У разі застосування рослин з культури in vitro урожайність зерна становить 10,57–11,97 т/га, вміст білка 13,8–14,6 %, збір білка – 1585–1709 кг/га, збір крохмалю – 6922–7949 кг/га. Встановлено, що вирощування сортів соризу ‘Факел’ і ‘Європа’ забезпечує найвищі показники вмісту білка в зерні, його збір з урожаю і збір крохмалю.
Посилання
El Khoury, D., Balfour-Ducharme, S., & Joye, I. J. (2018). A Review on the Gluten-Free Diet: Technological and Nutritional Challenges. Nutrients, 10(10), Article 1410. doi: 10.3390/nu10101410
Gaesser, G. A., & Angadi, S. S. (2012). Gluten-Free Diet: Imprudent Dietary Advice for the General Population? Journal of the Academy of Nutrition and Dietetics, 112(9), 1330–1333. doi: 10.1016/j.jand.2012.06.009
Lerner, A., O’Bryan, T., & Matthias, T. (2019). Navigating the Gluten-Free Boom: The Dark Side of Gluten Free Diet. Frontiers in Pediatrics, 7, Article 414. doi: 10.3389/fped.2019.00414
Siminiuc, R., & Țurcanu, D. (2020). The Impact of Hydrothermal Treatments on Technological Properties of Whole Grains and Soriz (Sorghum oryzoidum) Groats. Food and Nutrition Sciences, 11(10), 955–968. doi: 10.4236/fns.2020.1110067
Siminiuc, R., & Cosciug, L. (2012). The effect of dehulling and thermal treatment on the protein fractions in soryz (Sorghum oryzoidum) grains. The Annals of the University Dunarea de Jos of Galati Fascicle VI-Food Technology, 36(1), 97–103.
Liubych, V. V., Voitovska, V. I., & Kononenko, L. M. (2022). The content of vitamins and mineral elements in grain products of different soriz varieties. Collected Works of Uman National University of Horticulture, 101(1), 78–86. doi: 10.32782/2415-8240-2022-101-1-78-86 [In Ukrainian]
Voitovska, V. I., Storozhyk, L. I., Liubych, V. V., & Yalanskyi, O. V. (2022). Evaluation of productivity of different varieties of soryz (Sorghum orysoidum). Plant Varieties Studying and Protection, 18(1), 50–56. doi: 10.21498/2518-1017.18.1.2022.257587 [In Ukrainian]
Pravdyva, L. A. (2022). Energy productivity of sorgo grain and sorize depending on the time of sowing seeds. Technical and technological aspects of development and testing of new machinery and technologies for agriculture of Ukraine, 30, 215–223. doi: 10.31473/2305-5987-2022-1-30(44)-22 [In Ukrainian]
Alieksieiev, Y. V. (2020). Productivity of grain sorghum hybrid prime depending on the nutrition area in the conditions of The Northern Steppe of Ukraine. Podilian Bulletin: Agriculture, Engineering, Economics, 1, 9–15. [In Ukrainian]
Ortiz, D., Hu, J., & Salas Fernandez, M. G. (2017). Genetic architecture of photosynthesis in Sorghum bicolor under non-stress and cold stress conditions. Journal of Experimental Botany, 68(1), 4545–4557. doi: 10.1093/jxb/erx276
Tesfaye, K. (2017). Genetic diversity study of sorghum (Sorghum bicolor (L.) Moenc) genotypes, Ethiopia. Acta Universitatis Sapientiae, Agriculture and Environment, 9(1), 44‒54. doi: 10.1515/ausae-2017-0004
Ohadi, S., Hodnett, G., Rooney, W., & Bagavathiannan, M. (2017). Gene flow and its consequences in Sorghum spp. Critical Reviews in Plant Sciences, 36(5–6), 367–385. doi: 10.1080/07352689.2018.1446813
Zhao, L., Wang, M., Li, J., Cui, Z., Volk, G. M., & Wang, Q. (2019). Cryobiotechnology: A Double-Edged Sword for Obligate Plant Pathogens. Plant Disease, 103(6), 1058–1067. doi: 10.1094/PDIS-11-18-1989-FE
Yeshchenko, V. O. (Ed.). (2014). Basics of scientific research in agronomy. Vinnytsia: TD Edelweiss and K. [In Ukrainian]
Abdelhalim, T. S., Kamal, N. M., & Amro, B. H. (2019). Nutritional potential of wild sorghum: Grain quality of Sudanese wild sorghum genotypes (Sorghum bicolor L. Moench). Food Science & Nutrition, 7(4), 1529–1539. doi: 10.1002/fsn3.1002
