Вплив гормонів на біометричні показники рослин вівса залежно від вихідного матеріалу в культурі in vitro
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.10.2.2022.270482Ключові слова:
висота, кількість пагонів, зеатин, кінетин, БАП, БААнотація
Мета. Дослідити вплив гормонів на біометричні показники рослин вівса залежно від вихідного матеріалу в культурі in vitro.
Методи. Біотехнологічні, лабораторні, аналітичні, аналізування, статистичні.
Результати. Встановлено, що найвищу кількість пагонів отримано з проростків вівса сорту ‘Дарунок’ з використанням гормону БА – 22 шт. За умови застосування цього гормону в решти сортів вівса кількість пагонів була на рівні 14–18 шт. Варіанти із застосування гормону БАП кількість пагонів вівса була на 5–14 % нижчою порівняно з БА. Необхідно відзначити, що за умови застосування гормонів Зеатин і Кінетин цей показник був на 60–83 % порівняно з БА. Кількість пагонів у ліній вівса була меншою порівняно з сортами. Так, цей показник за використання гормону БА становив 15–18 шт. Проте він був на 7–22 % меншим порівняно з сортами вівса. Найменшу кількість пагонів отримано з проростків дикої форми вівса – 8 шт. за використання гормону БА. За умови застосування інших гормонів цей показник був у 1,3–2,0 рази меншим. Проте висота пагонів була найвищою – 20–25 см. Необхідно відзначити, що цей показник найвищим був за використання гормону БА як у сортів, так і ліній вівса. Встановлено, що в культурі in vitro кількість пагонів сортів вівса отримано за комбінацій гормонів БАП + Зеатин (0,5 + 0,8 мг/л), БАП + Кінетин (0,5 + 0,5 мг/л), БАП + Кінетин (0,5 + 0,8 мг/л) і БА + кінетин (0,3 + 0,5 мг/л) – 13–17 шт. За інших комбінацій гормонів кількість пагонів була від 10 до 15 шт. залежно від сорту вівса. Кількість пагонів у ліній вівса була достовірно меншою порівняно з сортами вівса і становила в межах 10–15 шт. Найменшу кількість пагонів отримано за використання дикої форми вівса – 4–6 шт. При цьому ефективність різних концентрацій гормонів була майже однаковою для ліній і дикої форми вівса.
Висновки. Для сортів вівса ‘Декамерон’, ‘Дарунок’, ‘Дієтичний’, ‘Скарб України’, ‘Авголь’ застосування гормонів бензиламінопурин і 6-бензиламінопурин найбільше у культурі in vitro впливає на формування кількості пагонів. За такого сценарію кількість пагонів становить 14–22 шт. залежно від сорту вівса. У ліній вівса кількість пагонів найбільша за умови застосування гормону бензиламінопурин – 15–18 шт. У дикої форми вівса кількість пагонів найменша і становить 8 шт. Найвищі рослини вівса за умови застосування гормону бензиламінопурин. Ефективність різних комбінацій і концентрацій гормонів нижча порівняно із застосуванням їх у чистому вигляді.
Посилання
Vedenychova, N. P., & Kosakivska, I. V. (2017). Cytokinins as regulators of plant ontogenesis under different growth conditions. Kyiv: Nash format. [In Ukrainian]
El-Showk, S., Ruonala, R., & Helariutta, Y. (2013). Crossing paths: cytokinin signalling and crosstalk. Development, 140(7), 1373–1383. doi: 10.1242/dev.086371
Jeon, J., Kim, N. Y., Kim, S., Kang, N. Y., Novák, O., Ku, S. J., … Kim, J. (2010). A subset of cytokinin two-component signaling system plays a role in cold temperature stress response in Arabidopsis. The Journal of Biological Chemistry, 285(30), 23371–23386. doi: 10.1074/jbc.M109.096644
Kamada-Nobusada, T., & Sakakibara, H. (2009). Molecular basis for cytokinin biosynthesis. Phytochemistry, 70(4), 444–449. doi: 10.1016/j.phytochem.2009.02.007
Zürcher, E., & Müller, B. (2016). Cytokinin synthesis, signaling and function – advances and new insights. International Review of Cell and Molecular Biology, 324, 1–38. doi: 10.1016/bs.ircmb.2016.01.001
Zelenina, G. A. (2005). Microclonal propagation and features of water exchange of Arnica foliosa regenerants. Bulletin of Odessa National University, 9(5), 7–11. [In Ukrainian]
Riabovol, Y. S., & Riabovol, L. O. (2014). Selection of nutrient medium for rooting winter rye plants. In Materials of the International Scientific and Practical Internet Conference (pp. 71–72). Ternopil: N. p. [In Ukrainian]
Koldar, L. A., & Nebykov, M. V. (2011). Phytohormonal regulation of morphogenesis process Prunus serrulata Lindl. in vitro. Journal of Native and Alien Plant Studies, 7, 76–81. [In Ukrainian]
Vlasenko, M. Yu., Matskevych, V. V., Dulnev, P. G., & Kozak, A. L. (2009). Determination of the ontogenesis of potato plants in vitro by synthetic phytohormones of the cytokinin class. In Innovative agricultural technologies in conditions of global warming: materials of theses of the International scientific and practical conference (Vol. 1, pp. 24–25). Melitopol: N. p. [In Ukrainian]
Matskevych, V. V., Vlasenko, M. Yu., & Khomenko, V. V. (2009). Peculiarities of tuber formation from in vitro cuttings of Podolyanka variety depending on the components of the nutrient medium. Potato production of Ukraine, 3–4, 23–27. [In Ukrainian]
Filipova, L. M. (2002). Effectiveness of natural and synthetic growth regulators when used for planting potato tubers (PhD Diss.). Institute of Sugar Beet of the UAAS, Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian]
Matskevych, V. V. Dulnev, P. G., & Shirokonos, A. M. (2000). The use of compounds with phytohormonal activity in potato biotechnology. Bulletin of the State Agroecological Academy of Ukraine, 5, 46–47. [In Ukrainian]
Matskevych, V. V., Filipova, L. M., Vlasenko, M. Yu., & Dulnev, P. G. (2011). Use of new synthetic phytohormones to determine the ontogenesis of potato plants in vitro. Collection of Scientific Papers of Uman National University of Horticulture, 75(1), 115–120. [In Ukrainian]
Krat, V. Yu., Zimina, O. V., Sidorov, A. V., Kovalchuk, Z. V., Parii, Y. F., Symonenko, Yu. V., & Parii, M. F. (2017). Dependence of the regeneration efficiency of carrot (Daucus carota L.) callus tissues on the phytohormonal composition of the nutrient medium. In Breeding and genetic science and education (Parii readings): materials of the VI International scientific conference (p. 137). Uman: N. p. [In Ukrainian]
Tegg, R. S., Bhandari, S., McNeil, D. L., & Wilson, C. R. (2016). Tissue culture production of hazelnut – disinfestation and impact of agar content. Acta Horticulturae, 1109, 127–132. doi: 10.17660/ActaHortic.2016.1109.20
Polishchuk, S. V. (1998). Biological activity of antioxidants in tomato tissue culture in vitro (PhD Diss.). Kherson State Pedagogical University, Kherson, Ukraine [In Ukrainian]
Grauda, D., Miķelsone, A., & Rashal, I. (2009). Use of antioxidants for enhancing flax multiplication rate in tissue culture. Acta Horticulturae, 812, 147–152. doi: 10.17660/ActaHortic.2009.812.15
Riabovol, L. O. (2001). Clonal micropropagation of plants: methodological recommendations for conducting laboratory-practical classes on "Plant Biotechnology". Uman: UDAA. [In Ukrainian]
Voitovska, V. I., Storozhyk, L. I., Lyubych, V. V., & Tretiakova, S. O. (2019). Vegetative reproduction of sugar and grain sorghum. Uman: N. p. [In Ukrainian]
Kushnir, G. P., & Sarnavska, V. V. (2005). Microclonal reproduction of plants. Kyiv: Naukova dumka. [In Ukrainian]
Lobova, O. V., & Pylypchuk, O. O. (2014). Agricultural biotechnology. Methodical instructions for performing laboratory work for students of specialty 6.051401 "Ecobiotechnology". Kyiv: N. p. [In Ukrainian]
