Вплив гормонів на біометричні показники рослин вівса залежно від вихідного матеріалу в культурі in vitro
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.10.2.2022.270482Ключові слова:
висота, кількість пагонів, зеатин, кінетин, БАП, БААнотація
Мета. Дослідити вплив гормонів на біометричні показники рослин вівса залежно від вихідного матеріалу в культурі in vitro.
Методи. Біотехнологічні, лабораторні, аналітичні, аналізування, статистичні.
Результати. Встановлено, що найвищу кількість пагонів отримано з проростків вівса сорту ‘Дарунок’ з використанням гормону БА – 22 шт. За умови застосування цього гормону в решти сортів вівса кількість пагонів була на рівні 14–18 шт. Варіанти із застосування гормону БАП кількість пагонів вівса була на 5–14 % нижчою порівняно з БА. Необхідно відзначити, що за умови застосування гормонів Зеатин і Кінетин цей показник був на 60–83 % порівняно з БА. Кількість пагонів у ліній вівса була меншою порівняно з сортами. Так, цей показник за використання гормону БА становив 15–18 шт. Проте він був на 7–22 % меншим порівняно з сортами вівса. Найменшу кількість пагонів отримано з проростків дикої форми вівса – 8 шт. за використання гормону БА. За умови застосування інших гормонів цей показник був у 1,3–2,0 рази меншим. Проте висота пагонів була найвищою – 20–25 см. Необхідно відзначити, що цей показник найвищим був за використання гормону БА як у сортів, так і ліній вівса. Встановлено, що в культурі in vitro кількість пагонів сортів вівса отримано за комбінацій гормонів БАП + Зеатин (0,5 + 0,8 мг/л), БАП + Кінетин (0,5 + 0,5 мг/л), БАП + Кінетин (0,5 + 0,8 мг/л) і БА + кінетин (0,3 + 0,5 мг/л) – 13–17 шт. За інших комбінацій гормонів кількість пагонів була від 10 до 15 шт. залежно від сорту вівса. Кількість пагонів у ліній вівса була достовірно меншою порівняно з сортами вівса і становила в межах 10–15 шт. Найменшу кількість пагонів отримано за використання дикої форми вівса – 4–6 шт. При цьому ефективність різних концентрацій гормонів була майже однаковою для ліній і дикої форми вівса.
Висновки. Для сортів вівса ‘Декамерон’, ‘Дарунок’, ‘Дієтичний’, ‘Скарб України’, ‘Авголь’ застосування гормонів бензиламінопурин і 6-бензиламінопурин найбільше у культурі in vitro впливає на формування кількості пагонів. За такого сценарію кількість пагонів становить 14–22 шт. залежно від сорту вівса. У ліній вівса кількість пагонів найбільша за умови застосування гормону бензиламінопурин – 15–18 шт. У дикої форми вівса кількість пагонів найменша і становить 8 шт. Найвищі рослини вівса за умови застосування гормону бензиламінопурин. Ефективність різних комбінацій і концентрацій гормонів нижча порівняно із застосуванням їх у чистому вигляді.
Посилання
Vedenychova, N. P., & Kosakivska, I. V. (2017). Cytokinins as regulators of plant ontogenesis under different growth conditions. Kyiv: Nash format. [In Ukrainian]
El-Showk, S., Ruonala, R., & Helariutta, Y. (2013). Crossing paths: cytokinin signalling and crosstalk. Development, 140(7), 1373–1383. doi: 10.1242/dev.086371
Jeon, J., Kim, N. Y., Kim, S., Kang, N. Y., Novák, O., Ku, S. J., … Kim, J. (2010). A subset of cytokinin two-component signaling system plays a role in cold temperature stress response in Arabidopsis. The Journal of Biological Chemistry, 285(30), 23371–23386. doi: 10.1074/jbc.M109.096644
Kamada-Nobusada, T., & Sakakibara, H. (2009). Molecular basis for cytokinin biosynthesis. Phytochemistry, 70(4), 444–449. doi: 10.1016/j.phytochem.2009.02.007
Zürcher, E., & Müller, B. (2016). Cytokinin synthesis, signaling and function – advances and new insights. International Review of Cell and Molecular Biology, 324, 1–38. doi: 10.1016/bs.ircmb.2016.01.001
Zelenina, G. A. (2005). Microclonal propagation and features of water exchange of Arnica foliosa regenerants. Bulletin of Odessa National University, 9(5), 7–11. [In Ukrainian]
Riabovol, Y. S., & Riabovol, L. O. (2014). Selection of nutrient medium for rooting winter rye plants. In Materials of the International Scientific and Practical Internet Conference (pp. 71–72). Ternopil: N. p. [In Ukrainian]
Koldar, L. A., & Nebykov, M. V. (2011). Phytohormonal regulation of morphogenesis process Prunus serrulata Lindl. in vitro. Journal of Native and Alien Plant Studies, 7, 76–81. [In Ukrainian]
Vlasenko, M. Yu., Matskevych, V. V., Dulnev, P. G., & Kozak, A. L. (2009). Determination of the ontogenesis of potato plants in vitro by synthetic phytohormones of the cytokinin class. In Innovative agricultural technologies in conditions of global warming: materials of theses of the International scientific and practical conference (Vol. 1, pp. 24–25). Melitopol: N. p. [In Ukrainian]
Matskevych, V. V., Vlasenko, M. Yu., & Khomenko, V. V. (2009). Peculiarities of tuber formation from in vitro cuttings of Podolyanka variety depending on the components of the nutrient medium. Potato production of Ukraine, 3–4, 23–27. [In Ukrainian]
Filipova, L. M. (2002). Effectiveness of natural and synthetic growth regulators when used for planting potato tubers (PhD Diss.). Institute of Sugar Beet of the UAAS, Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian]
Matskevych, V. V. Dulnev, P. G., & Shirokonos, A. M. (2000). The use of compounds with phytohormonal activity in potato biotechnology. Bulletin of the State Agroecological Academy of Ukraine, 5, 46–47. [In Ukrainian]
Matskevych, V. V., Filipova, L. M., Vlasenko, M. Yu., & Dulnev, P. G. (2011). Use of new synthetic phytohormones to determine the ontogenesis of potato plants in vitro. Collection of Scientific Papers of Uman National University of Horticulture, 75(1), 115–120. [In Ukrainian]
Krat, V. Yu., Zimina, O. V., Sidorov, A. V., Kovalchuk, Z. V., Parii, Y. F., Symonenko, Yu. V., & Parii, M. F. (2017). Dependence of the regeneration efficiency of carrot (Daucus carota L.) callus tissues on the phytohormonal composition of the nutrient medium. In Breeding and genetic science and education (Parii readings): materials of the VI International scientific conference (p. 137). Uman: N. p. [In Ukrainian]
Tegg, R. S., Bhandari, S., McNeil, D. L., & Wilson, C. R. (2016). Tissue culture production of hazelnut – disinfestation and impact of agar content. Acta Horticulturae, 1109, 127–132. doi: 10.17660/ActaHortic.2016.1109.20
Polishchuk, S. V. (1998). Biological activity of antioxidants in tomato tissue culture in vitro (PhD Diss.). Kherson State Pedagogical University, Kherson, Ukraine [In Ukrainian]
Grauda, D., Miķelsone, A., & Rashal, I. (2009). Use of antioxidants for enhancing flax multiplication rate in tissue culture. Acta Horticulturae, 812, 147–152. doi: 10.17660/ActaHortic.2009.812.15
Riabovol, L. O. (2001). Clonal micropropagation of plants: methodological recommendations for conducting laboratory-practical classes on "Plant Biotechnology". Uman: UDAA. [In Ukrainian]
Voitovska, V. I., Storozhyk, L. I., Lyubych, V. V., & Tretiakova, S. O. (2019). Vegetative reproduction of sugar and grain sorghum. Uman: N. p. [In Ukrainian]
Kushnir, G. P., & Sarnavska, V. V. (2005). Microclonal reproduction of plants. Kyiv: Naukova dumka. [In Ukrainian]
Lobova, O. V., & Pylypchuk, O. O. (2014). Agricultural biotechnology. Methodical instructions for performing laboratory work for students of specialty 6.051401 "Ecobiotechnology". Kyiv: N. p. [In Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Цей твір ліцензовано за Creative Commons Attribution 4.0 International License
Автори зберігають авторське право та надають журналу право першої публікації. Водночас робота ліцензується за умовами Creative Commons «Attribution» 4.0, що дозволяє іншим особам поширювати її за умови обов’язкового зазначення авторства та посилання на першу публікацію в цьому журналі.
Creative Commons Attribution 4.0 International Public License