Визначення конкурентного тиску бур’янів  та ефективності гербіцидної дії в посівах сої  за різних систем захисту в умовах Лісостепу України

О. П. Конопольський

doi:10.47414/na.13.3.2025.348546

Автор(и)

О. П. Конопольський Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-6477-8650

DOI:

https://doi.org/10.47414/na.13.3.2025.348546

Ключові слова:

гербіциди, ад’ювант (ПАР), суха маса бур’янів, індекс конкурентного тиску, індекс ефективності гербіцидної дії, фотосинтетичний потенціал, кореляція

Анотація

Мета. Оцінити конкурентний тиск бур’янів у посівах сої та ефективність різних систем гербіцидного захисту за повних, зменшених і оптимізованих норм препаратів із використанням поверхнево-активної речовини (ПАР) в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили впродовж 2023–2025 рр. на базі «ВП Агрономічна дослідна станція» (с. Пшеничне, Васильківський район, Київська область) за схемою, що включала двокомпонентні (Базагран + Селект; Хармоні + Селект; Півот + Селект) та трикомпонентну (Базагран + Хармоні + Селект) системи у варіантах: 100 % норма гербіцидів без ПАР; 100 % + ПАР Скаба КЕ, 0,2 л/га; 75 % норма + ПАР, 0,3 л/га; оптимізована норма (–33…40 %) + ПАР, 0,4 л/га. Системи захисту оцінювали на основі інтегральних показників – індексу конкурентного тиску бур’янів (ІКТ) та індексу ефективності гербіцидної дії (IEH), а також кореляційного аналізу між забур’яненістю, фотосинтетичною діяльністю та врожайністю сої. Результати. Рівень ІКТ істотно залежав від складу гербіцидних систем і застосування ПАР. Найвищий конкурентний тиск бур’янів формувався у двокомпонентних схемах без ПАР (ІКТ 2,61–2,86). Уведення ПАР знижувало ІКТ на 36–42 %, а мінімальні його значення (0,98–1,18) зафіксовано у трикомпонентних системах із ПАР незалежно від зменшення норм гербіцидів. Оптимізація норм препаратів на 25–40 % у поєднанні з ПАР не супроводжувалася істотним зростанням конкурентного тиску бур’янів. Індекс IEH зростав у міру підвищення ресурсної ефективності систем захисту: від 0,17 у базовій двокомпонентній схемі без ПАР до 0,78–0,92 у трикомпонентних системах за зменшених і оптимізованих норм гербіцидів із ПАР. Кореляційний аналіз виявив тісний позитивний зв’язок між ІКТ і сухою масою бур’янів (r = 0,94) та сильні негативні залежності між ІКТ і показниками фотосинтетичної діяльності й урожайністю сої (r до –0,87). Висновки. Інтегральні індекси ІКТ та IEH є інформативними критеріями оцінювання гербіцидних систем у посівах сої. Найбільш ефективними та ресурсоощадними є трикомпонентні системи захисту за 75 %-х і оптимізованих норм із застосуванням ПАР, що дають змогу істотно знизити гербіцидне навантаження без втрати рівня контролю бур’янів і реалізації продуктивного потенціалу культури.

Посилання

Bradley, C. A., Hartman, G. L., Wax, L. M., & Pedersen, W. L. (2002). Quality of harvested seed associated with soybean cultivars and herbicides under weed-free conditions. Plant Disease, 86(9), 1036–1042. https://doi.org/10.1094/pdis.2002.86.9.1036

Chauhan, B. S., Singh, R. G., & Mahajan, G. (2012). Ecology and management of weeds under conservation agriculture: A review. Crop Protection, 38, 57–65. https://doi.org/10.1016/j.cropro.2012.03.010

Crookston, R. K., Kurle, J. E., Copeland, P. J., Ford, J. H., & Lueschen, W. E. (1991). Rotational cropping sequence affects yield of corn and soybean. Agronomy Journal, 83(1), 108–113. https://doi.org/10.2134/agronj1991.00021962008300010026x

Dhane, J. B., Jawale, S. M., Shaikh, A. A., Dalav, N. D., & Dalavi, P. N. (2009). Effect of integrated weed management on yield and economics of soybean (Glycine max L.). Journal of Maharashtra Agricultural Universities, 34, 141–143.

Gupta, A., & Saxena, S. C. (2008). Weed management in soybean (Glycine max L.) in Tarai region of Uttarakhand to sustain productivity. Pantnagar Journal of Research, 6, 1–5.

Herbert, S. J., & Litchfield, G. V. (1984). Growth response of short-season soybean to variations in row spacing and density. Field Crops Research, 9, 163–171. https://doi.org/10.1016/0378-4290(84)90022-4

Knezevic, S. Z., Evans, S. P., & Mainz, M. (2003). Row spacing influences the critical timing for weed removal in soybean (Glycine max). Weed Technology, 17(4), 666–673. https://doi.org/10.1614/WT02-49

Meese, B. G., Carter, P. R., Oplinger, E. S., & Pendleton, J. W. (1991). Corn/soybean rotation effect as influenced by tillage, nitrogen, and hybrid/cultivar. Journal of Production Agriculture, 4(1), 74–80. https://doi.org/10.2134/jpa1991.0074

Melo, H. B., Ferreira, L. R., Silva, A. A., Miranda, G. V., Rocha, V. S., & Silva, C. M. M. (2001). Weed interference in soybean crop cultivated in two row spacings. Planta Daninha, 19(2), 187–191. https://doi.org/10.1590/S0100-83582001000200005

Radosevich, S., Holt, J., & Ghersa, C. (2007). Ecology of weeds and invasive plants: Relationship to agriculture and natural resource management. Wiley. https://doi.org/10.1002/9780470168943

Reddy, K. N. (2001). Glyphosate-resistant soybean as a weed management tool: Opportunities and challenges. Weed Biology and Management, 1(4), 193–202. https://doi.org/10.1046/j.1445-6664.2001.00032.x

Teasdale, J. R. (1996). Contribution of cover crops to weed management in sustainable agricultural systems. Journal of Production Agriculture, 9(4), 475–479. https://doi.org/10.2134/jpa1996.0475

Prysiazhniuk, O. I., Klymovych, N. M., Polunina, O. V., Yevchuk, Ya. V., Tretiakova, S. O., Kononenko, L. M., Voitovska, V. I., & Mykhailovyn, Yu. M. (2021). Methodology and organization of scientific research in agriculture and food technologies. Nilan-LTD. https://doi.org/10.47414/978-966-924-927-2 [In Ukrainian]

Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statistical analysis of agronomic research data in the Statistica 6.0 package: guidelines. PolihrafKonsaltynh. [In Ukrainian]

Trybel, S. O. (Ed.). (2001). Methods of testing and application of pesticides. Svit. [In Ukrainian]