Площа листкової поверхні  та ефективність фотосинтетичного апарату сої  за різних систем захисту від бур’янів в умовах Лісостепу України

О. П. Конопольський

doi:10.47414/na.13.2.2025.348189

Автор(и)

О. П. Конопольський Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-6477-8650

DOI:

https://doi.org/10.47414/na.13.2.2025.348189

Ключові слова:

Glycine max, системи гербіцидного захисту, післясходові гербіциди, бакові суміші, ПАР Скаба КЕ, фотосинтетичний потенціал, чиста продуктивність фотосинтезу

Анотація

Мета. Установити особливості формування площі листкової поверхні та ефективності функціонування фотосинтетичного апарату сої за різних систем захисту посівів від бур’янів в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Польові дослідження проводили у 2023–2025 рр. в умовах ВП «Агрономічна дослідна станція» (Київська обл.) на чорноземі типовому малогумусному. Схема досліду передбачала застосування дво- та трикомпонентних бакових сумішей гербіцидів (Базагран + Селект, Хармоні + Селект, Півот + Селект і Базагран + Хармоні + Селект) у чотирьох модифікаціях: повна норма без додавання поверхнево-активної речовини (ПАР); повна норма з ПАР Скаба КЕ (0,2 л/га); 75 % норми з ПАР (0,3 л/га); оптимізована (зменшена на 33–40 %) норма з ПАР (0,4 л/га). Визначали площу листкової поверхні у фазі BBCH 39–49 і на кінець вегетації культури, фотосинтетичний потенціал (ФП) та чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) за загальноприйнятими методиками. Результати. Установлено, що без застосування ПАР площа листкової поверхні у фазу BBCH 39–49 була мінімальною (35,0–38,4 тис. м²/га). Додавання ПАР Скаба КЕ до повної норми гербіцидів забезпечило зростання показника до 42,8 тис. м²/га у трикомпонентній системі (Базагран + Хармоні + Селект), що на 23 % більше за базовий варіант. Оптимізація норм гербіцидів (–33…–40 %) за підвищеної дози ПАР (0,4 л/га) дала змогу сформувати 39,4–43,0 тис. м²/га листкової поверхні, що еквівалентно повним нормам. На кінець вегетації збереженість асиміляційного апарату за мультисайтового захисту з ПАР становила 30,1–30,3 тис. м²/га проти 24,6–27,0 тис. м²/га у варіантах без ад’юванта. Трикомпонентна система (Базагран + Хармоні + Селект) формувала максимальні значення ФП у обох періодах на всіх фонах: без ПАР – 0,91 (вегетативний) і 1,31 млн м²·доба/га (генеративний); за 100 % + ПАР – 1,02 і 1,46; за 75 % + ПАР – 1,00 і 1,43; за оптимізованих норм + ПАР – 1,03 і 1,46 млн м²·доба/га. А оптимізовані норми гербіцидів у поєднанні з підвищеною нормою ПАР (0,4 л/га) забезпечували найвищі або рівнозначні максимальним показники ФП і ЧПФ, з абсолютними максимумами ФП 1,03 (вегетативний) та 1,46 млн м²·доба/га (генеративний) і ЧПФ 4,2 (вегетативний) та 5,0 г/м²·доба (генеративний) у трикомпонентній системі. Висновки. Застосування ПАР у складі мультисайтових гербіцидних систем забезпечує істотне зростання площі листкової поверхні, фотосинтетичного потенціалу та чистої продуктивності фотосинтезу сої. Найефективнішою виявилася трикомпонентна система Базагран + Хармоні + Селект із ПАР, яка забезпечувала високі показники навіть за зменшених та оптимізованих норм гербіцидів.

Посилання

Arregui, M. C., Scotta, R., & Sánchez, D. (2006). Improved weed control with broadleaved herbicides in glyphosate-tolerant soybean (Glycine max). Crop Protection, 25(7), 653–656. https://doi.org/10.1016/j.cropro.2005.09.006

Bennett, A. C., & Shaw, D. R. (2000). Effect of Glycine max cultivars and weed control on weed seed characteristics. Weed Science, 48(4), 431–435. https://doi.org/10.1614/0043-1745(2000)048[0431:EOGMCA]2.0.CO;2

Charudattan, R., & Dinoor, A. (2000). Biological control of weeds using plant pathogens: Accomplishments and limitations. Crop Protection, 19(8–10), 691–695. https://doi.org/10.1016/S0261-2194(00)00092-2

Deytieux, V., Nemecek, T., Freiermuth Knuchel, R., Gaillard, G., & Munier-Jolain, N. M. (2012). Is the weed management efficient for reducing environmental impacts of crop systems? A case study based on life cycle assessment. European Journal of Agronomy, 36(1), 55–65. https://doi.org/10.1016/j.eja.2011.08.004

Jannink, J. K., Orf, J. H., Jordan, N. R., & Shaw, R. G. (2000). Index selection for weed suppressive ability in soybean. Crop Science, 40(4), 1087–1094. https://doi.org/10.2135/cropsci2000.4041087x

Kelley, K. W., Long Jr, J. H., & Todd, T. C. (2003). Long-term crop rotations affect soybean yield, seed weight, and soil chemical properties. Field Crops Research, 83(1), 41–50. https://doi.org/10.1016/S0378-4290(03)00055-8

Moore, M. J., Gillespie, T. J., & Swanton, C. J. (1994). Effect of cover crop mulches on weed emergence, weed biomass, and soybean (Glycine max) development. Weed Technology, 8(3), 512–518. https://doi.org/10.1017/S0890037X00039609

Catunda, M. G., Freitas, S. P., Silva, C. M. M., Carvalho, A. J. R. C., & Soares, L. M. S. (2006). Efeitos de dessecantes no controle de plantas daninhas na cultura da soja. Planta Daninha, 24(1), 193–197. https://doi.org/10.1590/S0100-83582006000100025

Thakur, V. S. (2008). Effect of time of application and concentration of Imazethapyr on weed control in soybean [Unpublished master's thesis]. Dr. Panjabrao Deshmukh Krishi Vidyapeeth.

West, T. D., Griffith, D. R., Steinhardt, G. C., Kladivko, E. J., & Parsons, S. D. (1996). Effect of tillage and rotation on agronomic performance of corn and soybean: Twenty-year study on dark silty clay loam soil. Journal of Production Agriculture, 9(2), 241–248. https://doi.org/10.2134/jpa1996.0241

Wilson, R. S., Hooker, N., Tucker, M., LeJeune, J., & Doohan, D. (2009). Targeting the farmer decision making process: A pathway to increased adoption of integrated weed management. Crop Protection, 28(9), 756–764. https://doi.org/10.1016/j.cropro.2009.05.013

Yadav, V. K., & Shaikh, A. A. (2009). Effect of integrated weed management on productivity of soybean (Glycine max L.). Haryana Journal of Agronomy, 25, 84–85.

Prysiazhniuk, O. I., Klymovych, N. M., Polunina, O. V., Yevchuk, Ya. V., Tretiakova, S. O., Kononenko, L. M., Voitovska, V. I., & Mykhailovyn, Yu. M. (2021). Methodology and organization of scientific research in agriculture and food technologies. Nilan-LTD. https://doi.org/10.47414/978-966-924-927-2 [In Ukrainian]

Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statistical analysis of agronomic research data in the Statistica 6.0 package: guidelines. PolihrafKonsaltynh. [In Ukrainian]

Trybel, S. O. (Ed.). (2001). Methods of testing and application of pesticides. Svit. [In Ukrainian]