Ефективність передпосівної обробки насіння пшениці біостимулятором
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.13.2.2025.342835Ключові слова:
пшениця озима, біостимулятор RhizoMax, площа листків, хлорофіл, урожайність, структура врожаю, стресостійкістьАнотація
Мета. Установити ефективність передпосівної обробки насіння пшениці озимої біостимулятором RhizoMax щодо впливу формування площі листкової поверхні, вмісту хлорофілів у листках та врожайності пшениці озимої. Методи. Польові дослідження проводили у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» в стаціонарній сівозміні кафедри рослинництва на чорноземі типовому малогумусному. Біостимулятор RhizoMax вивчали на посівах сорту пшениці озимої м’якої ‘МІП Валенсія’. Результати. Площа прапорцевого листка у фазі цвітіння становила 21,4–25,1 см2 і перевищувала площу першого і другого листка. Застосування RhizoMax сприяло суттєвому збільшенню площі прапорцевого листка – на 2,9–3,7 см2. Сумарна площа трьох верхніх листків головно стебла становила від 58,1 см2 у контрольному варіанті до 67,1 см2 за обробки насіння RhizoMax нормою 3 л/т, приріст був 9,1 см2, або 13,6 %. Максимальний сумарний вміст пігментів у листках рослин пшениці озимої у середньому за три роки був у фазі колосіння – 14,3–14,5 мг/г за застосуванням біостимулятора RhizoMax; у контрольному варіанті – 11,9 мг/г; за внесення лише добрив (фон) – 13,3 мг/г. Помітне зниження концентрації всіх груп пігментів від фази колосіння до цвітіння та молочно-воскової стиглості відзначено в контрольному варіанті. Застосування біостимулятора і добрива сприяло подовженню активного фотосинтезу – вміст пігментів в листках впродовж фаз лишався майже стабільним. Вміст хлорофілу а у прапорцевому листку в середньому за три роки досліджень зростав за використання біостимулятора порівняно з контролем у фазі колосіння на 2,14‒2,75 мг/г; цвітіння – 2,24‒2,85; молочно-воскової стиглості – 2,28‒2,89 мг/г. Урожайність за застосування RhizoMAX у середньому за роки дослідження зростала до 6,83–7,02 т/га, за врожайності в контрольному варіанті 3,17 т/га. Доведено стимулюючу та антистресову дію біостимулятора RhizoMax – в умовах критично посушливого 2021/22 вегетаційного року були отриманні прирости врожайності на рівні 2,07–2,63 т/га порівняно з контрольним варіантом (2,48 т/га). Висновки. Комбіноване застосування для обробки насіння біостимулятора RhizoMax та фонового внесення добрива Actibion, сприяє активному росту й розвитку рослин і забезпечує активне функціонування листкової поверхні, синтезу хлорофілів та зростанню врожайності пшениці озимої. Не встановлено суттєвого ефекту від зростаючих норм RhizoMax, що може свідчити про активну форму препарату.
Посилання
Dwivedi, S., Saquib, Q., Al-Khedhairy, A. A., & Musarrat, J. (2016). Understanding the role of nanomaterials in agriculture. Microbial Inoculants in Sustainable Agricultural Productivity (pp. 271–288). Springer. http://dx.doi.org/10.1007/s13205-019-1576-0
Dubey, A., & Mailapalli, D. R. (2016). Nanofertilisers, nanopesticides, nanosensors of pest and nanotoxicity in agriculture. Sustainable Agriculture Reviews, 19, 307–330. https://doi.org/10.1007/978-3-319-26777-7_7
Kalenska, S. (2022). Food security and innovation solutions in crop production. Plant and Soil Science, 13(2), 14–26. https://doi.org/10.31548/agr.13(2).2022.14-26
Mondal, T., Datta, J. K., & Mondal, N. K. (2017). Chemical fertilizer in conjunction with biofertilizer and vermicompost induced changes in morpho-physiological and biochemical traits of mustard crop. Journal of the Saudi Society of Agricultural Sciences, 16(2), 135–144. https://doi.org/10.1016/j.jssas.2015.05.001
Balawejder, M., Szostek, M., Gorzelany, J., Antos, P., Witek, G., & Matłok, N. A (2020). A study on the potential fertilization effects of microgranule fertilizer based on the protein and calcined bones in maize cultivation. Sustainability, 12(4), Article 1343. https://doi.org/10.3390/su12041343
Bielashov, O., Rozhkov, A., Kalenska, S., Karpuk L., Marenych, M., Kuts, O., Zaitseva, I., Romanov, O., & Muzafarov, N. (2022). Influence of pre-sowing application of mineral fertilizers, root and foliar nutrition on productivity of winter tritical plants. Ecological Engineering & Environmental Technology, 23(6), 1–14. https://doi.org/10.12912/27197050/152118
Novytska, N., Gadzvsokiy, G., Mazurenko, B., Kalenska, S., Svistunova, I., & Martynov, O. (2020). Effect of seed inoculation and foliar fertilizing on structure of soybean yield and yield structure in Western Polissya of Ukraine. Agronomy Research, 18(3), 2512–2519. https://doi.org/10.15159/ar.20.203
Kou, T. J., Yu, W. W., Lam, S. K., Chen, D.-L., How, Y.-P., & Li, Z.-Y. (2018). Differential root responses in two cultivars of winter wheat (Triticum aestivum L.) to elevated ozone concentration under fully open-air field conditions. Journal of Agronomy and Crop Science, 204, 325–332. https://doi.org/10.1111/jac.12257
Honchar, L., Kalenska, S., Mazurenko, B., & Grigorevsky, M. (2021). Formation the elements of productivity of winter wheat by seed dressing application the slow-acting complex. Plant and Soil Science, 12(4), 7–16. https://doi.org/10.31548/agr2021.04.007
Bakharev, Y., Kuznetsova, O., Johansson, M., & Rossi, L. (2023). Integrated biofertilizers for cereals: A field experiment on oats under European climatic conditions. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 40(3), 605–616. https://doi.org/10.1021/jafc.3b00817
Baslam, M., Mitsui, T., Hodges, M., Priesack, Herrit, M. T., Aranjuelo, I., & Sanz-Saez. (2020). Photosynthesis in a changing global climate: Scaling up and scaling down in crops. Frontiers in Plant Science, 11, Article 882. https://doi.org/10.3389/fpls.2020.00882
de Bossoreille de Ribou, S., Douam, F., Hamant, O., Frohlich, M. W., & Negrutiu, I. (2013). Plant science and agricultural productivity: Why are we hitting the yield ceiling? Plant Science, 210, 159–176. https://doi.org/10.1016/j.plantsci.2013.05.010
Long, S. P., Zhu, X. G., Naidu, S. L., & Ort, D. R. (2006). Can improvement in photosynthesis increase crop yields? Plant, Cell & Environment, 29(3), 315–330. https://doi.org/10.1111/j.1365-3040.2005.01493.x
Morales, F., Ancín, M., Fakhet, D., González-Torralba, J., Gámez, A. L., Seminario, A., Soba, D., Ben Mariem, S., Garriga, M., & Aranjuelo, I. (2020). Photosynthetic metabolism under stressful growth conditions as a basis for crop breeding and yield improvement. Plants, 9, Article 88. https://doi.org/10.3390/plants9010088
Lawlor, D. W. (1995). Photosynthesis, productivity and environment. Journal of Experimental Botany, 46, 1449–1461. https://doi.org/10.1093/jxb/46.special_issue.1449
Smith, N. G., Keenan, T. F., Colin Prentice, I., Wang, H., Wright, I. J., Niinemets, Ü., Crous, K. Y., Domingues, T. F., Guerrieri, R., Yoko Ishida, F., Kattge, J., Kruger, E. L., Maire, V., Rogers, A., Serbin, S. P., Tarvainen, L., Togashi, H. F., Townsend, P. A., Wang, M., … Zhou, S. (2023). Global photosynthetic capacity is optimized to the environment. Ecology Letters, 22(3), 506–517. https://doi.org/10.1111/ele.13210
Duda, M., Tritean, N., Racz, I., Kadar, R., Russu, F., Fițiu, A., Muntean, E., & Vâtcă, A. (2021). Yield performance of spring oats varieties as a response to fertilization and sowing distance. Agronomy, 11(5), Article 815. https://doi.org/10.3390/agronomy11050815
Kozyrskyi, V., Zablodskiy, M., Savchenko, V., Sinyavsky, O., Yuldashev, R., Kalenska, S., & Podlaski, S. Z. (2019). The magnetic treatment of water solutions and seeds of agricultural crops. In Advanced Agro-Engineering Technologies for Rural Business Development (p. 37).
Kalenska, S. M., & Gordyna, O. Yu. (2023). The assimilation surface of winter wheat under the effect of seed treatment with biological preparations. Advanced Agritechnologies, 11(2). https://doi.org/10.47414/na.11.2.2023.285330 [In Ukrainian]
Tian, H., Zhou, Q., Liu, W., Zhang, J., Chen, Y., Jia, Z., Shao, Y., & Wang, H. (2022). Responses of photosynthetic characteristics of oat flag leaf and spike to drought stress. Frontiers in Plant Science, 13. https://doi.org/10.3389/fpls.2022.917528
Rozhkov, A. O., Puzik, V. K., & Kalenska, S. M. (Eds.). (2016). Experimental work in agronomy. Book 1. Theoretical aspects of experimental work. Maidan. [In Ukrainian]
Yermantraut, E. R., Hoptsii, T. I., & Kalenska, S. M. (2014). Breeding experiment methodology (in plant breeding). Kharkiv: KhNAU im. V. V. Dokuchaieva. [In Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
"Новітні агротехнології" дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
