Морфологічна мінливість формування качанів кукурудзи за впливу мінерального живлення рослин

Анотація

Мета. Установити вплив стану рослин кукурудзи на ранніх періодах росту й розвитку на формування показника кількості рядів зерен у качані в умовах Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили протягом 2017–2019 рр. у стаціонарному досліді кафедри рослинництва ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» (Київська обл.). Схема досліду трихфакторна: фактор А – гібриди різних  груп  стиглості: ‘Сплендіс’, ‘ЄС Конкорд’, ’MAS 36 A‘ та ‘Р8816’; фактор B – удобрення:  N₁₃₄P₈₅K₈₅; N₁₆₁P₁₀₅K₁₀₅ та N₁₈₈P₁₂₅K₁₂₅; фактор С – норма висіву насіння: 75, 80 та 85 тис. шт./га. Результати. Тривалість вегетаційного періоду гібридів кукурудзи (від появи сходів до повної стиглості) варіювала від 103 до 114 діб залежно від погодних умов. Період від сівби до появи сходів становив від 9 до 13 діб. Від повних сходів до формування 3–5 листків у 2017 році тривалість становила 10 діб, у 2018 та 2019 рр. – по 13. Міжфазний період «3–5 листків – 7 листків» у 2017 році тривав 12 діб, у 2018 та 2019 рр. – по 14. Період «7 листків – 14 листків» становив у середньому 15 діб, повторюючи тенденцію попередніх фаз. Тривалість міжфазного періоду «14 листків – початок цвітіння» варіювала: у 2017 році – 12, у 2018-му – 15, а у 2019-му – 13 діб. Від початку цвітіння до молочної стиглості гібридам у середньому потрібно було 18–20 діб, а дозрівання зерна тривало 21–22 доби. Установлено взаємозв’язок між погодними умовами у міжфазний період «3–5 листків – 7 листків» та формування кількості рядів зерен у качані. У посушливому 2017 році деякі гібриди кукурудзи формували достовірно меншу кількість рядів, тоді як у більш вологозабезпечених 2018 та 2019 рр. цей показник зріс  у середньому на 0,56–0,70 шт. Оптимальні умови для формування найбільшої кількості рядів зерен були відзначені у 2018 р. (15,9–16,6 шт.). Висновки. Тривалість вегетації та формування генеративних органів у гібридів кукурудзи суттєво залежать від погодних умов, особливо в критичну фазу розвитку «3–7 листків». Виявлений взаємозв’язок між кліматичними чинниками й кількістю рядів зерен у качані створює підґрунтя для прогнозування врожайності та оптимізації агротехнічних заходів. Отримані результати можуть бути використані у виробничій практиці для добору гібридів залежно від кліматичних умов регіону, визначення оптимальної норми висіву та раціонального управління вологозабезпеченням із метою досягнення максимальної продуктивності культури.