Якість зерна гібридів сорго зернового залежно від густоти рослин та регулятора росту в умовах Північного Степу України
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.13.1.2025.327465Ключові слова:
продуктивність, реалізація генетичного потенціалу, гібрид, густота рослин, регулятор росту рослин, технологія вирощування, екстракт морських водоростейАнотація
Мета. Установити вплив гібридів, густоти рослин та застосування регулятора росту рослин на вміст білка й крохмалю в зерні та натуру зерна сорго в умовах Північного Степу України. Методи. Дослідження проводили в умовах недостатнього зволоження Північного Степу України протягом 2022–2024 рр. Під час досліджень застосовували такі методи: польовий – спостереження за фенологічними фазами росту й розвитку культури, оцінювання впливу досліджуваних елементів на врожайність сорго зернового; табличний – для систематизації, впорядкування й подання отриманих даних; графічний – для візуалізації результатів дослідження. Наукова програма передбачала вивчення впливу технологічних елементів на фенологічні, біометричні, структурно-морфологічні показники та врожайність сорго зернового. Відповідно до поставленої мети було розроблено схему трифакторного досліду, у якій першим фактором були гібриди сорго зернового різних груп стиглості: ‘Калатур’, ‘ЕС Алізе’, ‘ЕС Фоен’, ‘Албанус’ та ‘ЕС Муссон’. Другим фактором була густота рослин – 170, 200 та 230 тис. шт./га. Третім – застосування регулятора росту Аппетайзер у фазах 4–5 та 7–8 листків із нормою витрати препарату 0,5 л/га та робочого розчину – 150 л/га. Результати. Упродовж років досліджень найвищий середній уміст білка в зерні відзначено в середньораннього гібрида ‘ЕС Фоен’ за густоти стояння рослин 170 та 200 тис. шт./га із застосуванням регулятора росту Аппетайзер – 11,4 %, а також у ранньостиглого ‘Албанус’ за аналогічних умов – 12,0 %. Найвищий уміст крохмалю серед досліджуваних гібридів зафіксовано в середньораннього гібрида ‘ЕС Муссон’ – 72 % за густоти рослин 170 тис. шт./га та внесення регулятора росту. Найвищу натуру зерна мав середньоранній гібрид ‘ЕС Фоен’ – 750 г/л за густоти 170 тис. шт./га за використання Аппетайзер. Загалом, формування густоти рослин у межах 170–200 тис. шт./га є ефективним агротехнічним заходом, що забезпечує високі показники якості зерна сорго. Висновки. Формування густоти рослин у межах 170–200 тис. шт./га є ефективним агротехнічним заходом, що забезпечує високі якісні показники зерна сорго. Натоміть загущення посівів до 230 тис. шт./га призводить до їх зниження. Регулятор росту Аппетайзер має незначний вплив на вміст крохмалю та натуру зерна, однак може розглядатися як сучасний адаптивний елемент технології вирощування, спрямований на підвищення вмісту білка, а також поліпшення біометричних та структуро-морфологічних характеристик рослин.
Посилання
Aruna, C., & Cheruku, D. (2019). Genetic improvement of grain sorghum. In C. Aruna, K. B. R. S. Visarada, & B. V. Bhat (Eds.), Breeding sorghum for diverse end uses (pp. 157–173). Woodhead Publishing. https://doi.org/10.1016/B978-0-08-101879-8.00010-3
Chadalavada, K., Guna, K., & Ranjitha Kumari, B. D. (2022). Drought stress in sorghum: Impact on grain quality. In A. K. Shanker, C. Shanker, & A. Anand (Eds.), Climate change and crop stress (pp. 113–134). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-816091-6.00003-1
Kvaschuk, O. V., Suchek, M. M., Khomina, V. Ya., & Pastukh, O. D. (2013). Cereal crops. Medobory-2006. [In Ukrainian]
Chadalavada, K., Kumari, B. D. R., & Kumar, T. S. (2021). Sorghum mitigates climate variability and change on crop yield and quality. Planta, 253(5), Article 113. https://doi.org/10.1007/s00425-021-03631-2
Audilakshmi, S., Aruna, C., Solunke, R. B., Kamatar, M. Y., Kandalkar, H. G., Gaikwad, P., Murthy, K. G., Jayaraj, K., Ratnavathi, C. V., Kannababu, N., Indira, S., & Seetharama, N. (2006). Approaches to grain quality improvement in rainy season sorghum in India. Crop Protection, 26(4), 630–641. https://doi.org/10.1016/j.cropro.2006.05.015
Zahida, R., Agarwal, R. K., Naveen, K., Shekara, B. G., Prasad, S., Sabina, N., Shabeena, M., Bahar, F. A., Khuroo, N. S., Iqbal, S., Ahnger, T., Bhat, R. A., Rakshanda, A., Dar, Z. A., & Bashir, S. (2024). Optimizing sorghum yield and quality: A study on the role of plant growth regulators and micronutrient management strategies. Journal of Scientific Research and Reports, 30(11), 208–222. https://doi.org/10.9734/jsrr/2024/v30i112548
Yakhin, O. I., Lubyanov, A. A., Yakhin, I. A., & Brown, P. H. (2017). Biostimulants in plant science: A global perspective. Frontiers in Plant Science, 7, Article 2049. https://doi.org/10.3389/fpls.2016.02049
Filipova, L. (2023). Overview of the Ukrainian market of plant growth-stimulating products. In Theoretical and Practical Aspects of Modern Scientific Research: Collection of Scientific Papers “ΛΌГOΣ” with Proceedings of the II International Scientific and Practical Conference (pp. 101–106). Seoul. doi: 10.36074/logos-28.04.2023.32
De Saeger, J., Van Praet, S., Vereecke, D., Park, J., Jacques, S., Han, T., & Depuydt, S. (2020). Toward the molecular understanding of the action mechanism of Ascophyllum nodosum extracts on plants. Journal of Applied Phycology, 32(1), 573–597. https://doi.org/10.1007/s10811-019-01903-9
Al-Ubori, R., & Al-Lami, O. A. J. (2021). Effect of planting date and spraying with the physiological stimulant (Appetizer) on the growth and yield of wheat (Triticum aestivum L.). IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 1158(6), Article 062021. https://doi.org/10.1088/1755-1315/1158/6/062021
Rybalka, O. I., Chervonis, M. V., Morgun, B. V., Pochynok, V. M., & Polishchuk, S. S. (2013). Genetic and breeding criteria of crop cultivars production for ethanol distilling end-use. Physiology and Biochemistry of Cultivated Plants, 45(1), 3–19. [In Ukrainian]
Buffo, R. A., Weller, C. L., & Parkhurst, A. M. (1998). Relationships among grain sorghum quality factors. Cereal Chemistry, 75(1), 100–104. https://doi.org/10.1094/CCHEM.1998.75.1.100
Sukumaran, S., Xiang, W., Bean, S. R., Pedersen, J. F., Kresovich, S., Tuinstra, M. R., Tesso, T. T., Hamblin, M. T., & Yu, J. (2012). Association mapping for grain quality in a diverse sorghum collection. The Plant Genome, 5(3), 126–135. https://doi.org/10.3835/plantgenome2012.07.0016
Yalanskyi, O. V., Ostapenko, S. M., Sereda, V. I., Bondarenko, N. S., Isaeva, N. M., Baysa, I. P., & Tagantsova, M. M. (2017). Selection of grain sorghum hybrids under the conditions of Henichesk experimental station. Grain Crops, 1(1), 31–35. [In Ukrainian]
Hamaiunova, V. V., Fedorchuk, M. I., & Khonenko, L. H. (2020). Sorghum crops and the feasibility of their expansion in the South of Ukraine. In Science and practice of today: Proceedings of the IXth International Scientific and Practical Conference (Ankara, Turkey, November 16–19, 2020) (p. 30). Ankara. [In Ukrainian]
Voitovska, V. I., Liubych, V. V., Tretiakova, S. O., & Prykhodko, V. O. (2022). Technological quality of starch of different hybrids of corn and varieties of grain sorghum by its biochemical component. Bulletin of Uman National University of Horticulture, 1, 77–81. https://doi.org/10.31395/2310-0478-2022-1-77-81
Liubych, V. V., Storozhyk, L. I., Voitovska, V. I., Tereshchenko, I. S., & Losieva, A. I. (2021). Agrobiological parameters of various varieties and hybrids of sweet sorghum. Plant Varieties Studying and Protection, 17(3), 193–198. https://doi.org/10.21498/2518-1017.17.3.2021.242966
Tytarenko, O. S. (2023). Development of elements of grain sorghum cultivation technology in the Forest-Steppe zone of Ukraine (PhD dissertation, Bila Tserkva National Agrarian University). Bila Tserkva NAU. http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/8983
Hrynyuk, I. P. (2020). Influence of mineral fertilizer doses on grain yield and starch output from sorghum grain in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Scientific Bulletin of the National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine, 176, 96–101.
Boyko, M. O. (2024). Sorghum as a food product: Prospects and new opportunities. Taurian Scientific Herald, 138, 15–21. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.138.2
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Д. В. Сухіна, Н. В. Новицька
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
"Новітні агротехнології" дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
