Формування господарсько-цінних ознак гібридів соняшнику, різних за походженням та групами стиглості
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.13.1.2025.325420Ключові слова:
гібриди, оригінатори, продуктивність, уміст білка, уміст олії, адаптивністьАнотація
Мета. Визначити рівень адаптивності генотипів соняшнику, які відрізняються за походженням та тривалістю вегетації, за характеристиками стабільності господарсько-цінних ознак та якісних показників для умов Північно-східного Лісостепу України. Методи. Досліджували 12 гібридів соняшнику: ранньостиглі ‘Камелот’, ‘Серпанок’, ‘Маршал’, ‘Гусляр’, ‘Блиск’ і ‘Златсон’, середньоранні ‘Агент’, ‘Агрономічний’, ‘Коляда’, оригінатором яких є Інститут олійних культур НААН (ІОК), а також гібриди Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН (ІР) – ‘Азарт’, ‘Гудвін’ та ‘Ярило’. Дослідження проводили у 2023–2024 рр. на базі Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН. Результати. Серед ранньостиглих гібридів більшість мали вміст олії понад 50 %. Найвищий показник відзначено в гібрида ‘Гусляр’ – 52,5 %. Щодо вмісту білка, то зворотний зв’язок між вмістом білка та олії не завжди проявлявся чітко. У гібридів ранньостиглої групи ІР ці показники становили: ‘Гусляр’ – 15,3 %, ‘Блиск’ – 14,8, ‘Златсон’ – 16,4 %. Середньоранні гібриди мали вміст олії на рівні 50 %, хоча їхні показники дещо відрізнялися від ранньостиглої групи. Найвищий уміст олії відзначено в гібридів ‘Азарт’ (50,3 %) та ‘Ярило’ (50,4 %), оригінатором яких є ІР. Гібрид ‘Азарт’ виявив максимальний збір олії – 1,831 т/га, що майже на 11 % перевищує відповідний показник гібрида ‘Коляда’, який мав найвищий вихід олії серед гібридів селекції ІОК (1,362 т/га). Найбільшу масу 1000 насінин мав гібрид ‘Серпанок’ ІОК (68,2 г). Загалом гібриди цієї установи мали вищі показники маси 1000 насінин. Максимальні значення натури насіння зафіксовано у гібридів ‘Маршал’ (393 г/л) і ‘Златсон’ (405 г/л). Маса 100 насінин коливалася в межах 50 г у гібридів ‘Агрономічний’, ‘Агент’ і ‘Ярило’, близько 60 г – у ‘Коляда’ та ‘Азарт’, а до 80 г – у гібрида ‘Гудвін’. Показник натури насіння також варіював залежно від походження та групи стиглості. Найвищі значення натури мали гібриди ‘Агрономічний’ (ІОК) і ‘Ярило’ (ІР). Висновки. Середньоранній гібрид ‘Азарт’ (ІР) відзначався найвищим виходом олії з 1 га (1831 кг) і натурою 361 г/л. У групі ранньостиглих гібридів найкращі результати продемонстрували ‘Блиск’ (ІР) та ‘Маршал’ (ІОК), у яких вихід олії становив 1063 та 1547 кг/га відповідно. Найвищий показник виповненості насіння (405 г/л) мав ранньостиглий гібрид ‘Златсон’ (ІР).
Посилання
Kyrychenko, V. V., Sarapin, H. P., & Lebedenko, Ye. O. (2014). High-oleic sunflower: Features of its cultivation. AgroSvit, 2, 22. [In Ukrainian]
Borysenko, V. V. (2022). The influence of growing technology elements on the productivity of sunflower hybrids with different maturing dates. Taurian Scientific Herald, 123, 15–21. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2022.123.3 [In Ukrainian]
Kysylchuk, A., Zacharchenko, E., Rudska, N., Bolshakov, Y., & Tkachenko, R. (2024). The share of sunflower in the structure of cultivated areas of Ukraine in pre-war and wartime. Modern Phytomorphology, 18, 18–22.
Trozenko, V. I. (2018). Status and prospects of sunflower cultivation in the northern Forest-Steppe and Polissia zones of Ukraine. In Proceedings of the Scientific and Practical Conference of Lecturers, Postgraduate Students, and Students of Sumy National Agrarian University (pp. 151–152). Sumy National Agrarian University. [In Ukrainian]
Tyschenko, A. V., Stepanov, S. S., Tyschenko, O. D., Konovalova, V. M., & Ochkala, O. S. (2024). The reaction of sunflower hybrids of the mid-early maturity group to moisture deficit in the conditions of Southern Ukraine. Agrarian Innovations, 2, 198–209. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.29 [In Ukrainian]
Garbar, L. A., & Horbatiuk, E. M. (2017). Influence of different conditions of sowing on the formation of productivity of sunflower crops. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy, 3, 31–33. https://doi.org/10.31210/visnyk2017.03.05 [In Ukrainian]
Pichura, V. I. (2023). Evaluation of climatic plasticity of sunflower hybrids and the effectiveness of growth-regulatory preparations based on the NDVI index. Bulletin National University of Water and Environmental Engineering, 1, 165–192. https://doi.org/10.31713/vs1202312 [In Ukrainian]
Kirychenko, V. V., & Kolomatska, V. P. (2011). Adaptive potential of sunflower hybrids to the conditions of the eastern part of the Forest-Steppe of Ukraine. Plant Breeding and Seed Production, 100, 200–205. [In Ukrainian]
Trozenko, V. I., Kabanets, V. M., Yatsenko, V. M., & Kolosok, I. O. (2020). Models of sunflower productivity formation and their efficiency in the conditions of the north-eastern forest steppe of Ukraine. Bulletin of Sumy National Agrarian University. Series: Agronomy and Biology, 2, 72–78. https://doi.org/10.32845/agrobio.2020.2.9 [In Ukrainian]
Prysiazhniuk, O. I., & Dymytrоv, S. H. (2014). Evaluation of the response of new sunflower hybrids to growing conditions. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 7, 131–136. [In Ukrainian]
Kolosok, I. O. (2022). Adaptability and peculiarities of productivity formation of sunflower hybrids in the conditions of the North-Eastern Forest Steppe of Ukraine [Doctoral dissertation, Sumy National Agrarian University]. [In Ukrainian]
Mazur, V. A., & Kolisnyk, O. M. (2021). Influence of technological approaches of growing on sunflower seed productivity. Agriculture and Forestry, 4, 5–15. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2021-4-1 [In Ukrainian]
Ermantraut, E. R., Karpuk, L. M., Vakhnii, S. P., Kozak, L. A., Pavlichenko, A. A., & Filipova, L. M. (2018). Methodology of scientific research in agronomy. BNAU. [In Ukrainian]
Tkachyk, S. O. (Ed.). (2017). Methodology for the examination of plant varieties of technical and fodder groups for suitability for distribution in Ukraine (3rd ed.). FOP Korzun D. Yu. [In Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 А. О. Бутенко, А. С. Готвянська, В. Ф. Заверталюк, Р. С. Ткаченко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
"Новітні агротехнології" дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.