Морфологічні особливості рослин сої залежно від застосування мікродобрив та регуляторів росту
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.13.1.2025.306989Ключові слова:
висота рослин, кількість суцвіть, кількість бобів, індивідуальна продуктивність, мікродобриво, регулятор ростуАнотація
Мета. Визначити морфологічні особливості сортів сої ‘Устя’, ‘Кордоба’ та ‘Естафета’ залежно від впливу мікродобрив та регуляторів росту. Методи. Дослідження виконували впродовж 2020–2022 рр. в умовах Верхняцької дослідно-селекційної станції ІБКіЦБ НААН (зона нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України). Польовий дослід закладали за схемою: фактор А – сорти сої (‘Аратта’, ‘Кордоба’ та ‘Феєрія’); фактор В – мікродобрива [без МД; Yara Vita Моно Молітрак у фазі бутонізації (0,25 л/га); Yara Vita Моно Молітрак у фазі бутонізації (0,25 л/га) + у фазі цвітіння (0,25 л/га)]; фактор С – регулятори росту (без РР; Біосил; Радостим). Результати. Найефективнішим щодо підвищення висоти рослин було застосування регуляторів росту Біосил і Радостим, особливо у поєднанні з мікродобривом Yara Vita Моно Молітрак у фазі бутонізації. Зокрема, у сорту ‘Аратта’ цей показник перевищував контроль на 11,7 см (у разі застосування Біосилу), у ‘Кордоба’ – на 10,4 см (Радостим), а у сорту ‘Феєрія’ – на 9,5 см (Біосил). Максимальні прирости зафіксовано за внесення Yara Vita Моно Молітрак у фазах бутонізації та цвітіння з Радостимом – 17,7; 11,5 і 12,9 см відповідно. Комплексне застосування мікродобрив з регуляторами росту сприяло також значному збільшенню кількості суцвіть на рослині. Зокрема, у сорту ‘Аратта’ за одно- чи дворазового внесення Yara Vita Моно Молітрак у поєднанні з Радостимом кількість суцвіть зросла відповідно на 3,1 та 3,0 шт. порівняно з контролем. Застосування Радостиму було ефективним і для інших сортів сої. Висновки. Оброблення рослин сої мікродобривом Yara Vita Моно Молітрак у фазі бутонізації, а також його дворазове внесення (у фазах бутонізації та цвітіння) з регулятором росту Радостим, сприяло зростанню кількості бобів у сорту ‘Аратта’ на 2,8 та 3,0 шт. відповідно. Подібну ефективність Радостиму виявлено й у інших сортів. У сорту ‘Аратта’ застосування лише мікродобрива Yara Vita Моно Молітрак у фазі бутонізації сприяло приросту кількості насінин на 1,6 шт., а за поєднання з Радостимом – на 1,5 шт. /рослину. У сорту ‘Кордоба’ дворазове внесення мікродобрива у поєднанні з Радостимом дало приріст 0,8 шт./рослину. У сорту ‘Феєрія’ найкращий результат – 1,2 шт./рослину – отримано за поєднання мікродобрива з Біосилом. Застосування Yara Vita Моно Молітрак у фазі бутонізації разом із регулятором росту Радостим або у дві фази (бутонізація і цвітіння) з Біосилом сприяло зростанню індивідуальної продуктивності рослин. Зокрема, у сорту ‘Аратта’ цей приріст порівняно з контролем становив 0,34 та 0,20 г відповідно.
Посилання
Ali, E., & Awade, N. E. (2019). Credit constraints and soybean farmers' welfare in subsistence agriculture in Togo. Heliyon, 5(4), Article e01550. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2019.e01550
Board, J. E., & Kahlon, C. S. (2011). Soybean yield formation: What controls it and how it can be improved. In H. A. El-Shemy (Ed.), Soybean physiology and biochemistry (pp. 1–36). InTech. http://dx.doi.org/10.5772/17596
Chang, W.-S., Lee, H.-I., & Hungria, M. (2015). Soybean production in the Americas. In B. Lugtenberg (Ed.), Principles of plant-microbe interactions (pp. 393–400). Springer. http://dx.doi.org/10.1007/978-3-319-08575-3_41
Fagodiya, R., Trivedi, A., & Fagodia, B. (2022). Impact of weather parameters on Alternaria leaf spot of soybean incited by Alternaria alternata. Scientific Reports, 12(1), Article 6131. https://doi.org/10.1038/s41598-022-10108-z
Guriqbal Singh, G. S. (Ed.). (2010). The soybean: Botany, production and uses. CABI.
Hartman, G. L., West, E. D., & Herman, T. K. (2011). Crops that feed the world 2. Soybean – Worldwide production, use, and constraints caused by pathogens and pests. Food Security, 3, 5–17. https://doi.org/10.1007/s12571-010-0108-x
Igiehon, N. O., & Babalola, O. O. (2018). Below-ground-above-ground plant-microbial interactions: Focusing on soybean, rhizobacteria and mycorrhizal fungi. The Open Microbiology Journal, 12, 261–279. https://doi.org/10.2174/1874285801812010261
Miransari, M. (Ed.). (2015). Abiotic and biotic stresses in soybean production. Academic Press. https://doi.org/10.1016/C2014-0-00087-1
Pagano, M. C., & Miransari, M. (2016). The importance of soybean production worldwide. In M. Miransari (Ed.), Abiotic and biotic stresses in soybean production (pp. 1–26). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-801536-0.00001-3
Siamabele, B. (2021). The significance of soybean production in the face of changing climates in Africa. Cogent Food & Agriculture, 7(1), Article 1933745. https://doi.org/10.1080/23311932.2021.1933745
Singh, G., & Shivakumar, B. (2010). The role of soybean in agriculture. In B. Singh (Ed.), The soybean: Botany, production and uses (pp. 24–47). CAB International.
Sugiyama, A. (2019). The soybean rhizosphere: Metabolites, microbes, and beyond – A review. Journal of Advanced Research, 19, 67–73. https://doi.org/10.1016/j.jare.2019.03.005
Widyasari, K., Alazem, M., & Kim, K.-H. (2020). Soybean resistance to soybean mosaic virus. Plants, 9(2), Article 219. https://doi.org/10.3390/plants9020219
Prysiazhniuk, O. I., Klymovych, N. M., Polunina, O. V., Yevchuk, Ya. V., Tretiakova, S. O., Kononenko, L. M., Voitovska, V. I., & Mykhailovyn, Yu. M. (2021). Methodology and organization of scientific research in agriculture and food technologies. Nilan-LTD. https://doi.org/10.47414/978-966-924-927-2 [In Ukrainian]
Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statistical analysis of agronomic experimental data using Statistica 6.0. PolihrafKonsaltynh. [In Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 В. Т. Саблук, М. П. Байда
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
"Новітні агротехнології" дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
