Симбіотична активність та врожайність сої в умовах Лісостепу Західного
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.12.2.2024.306411Ключові слова:
позакореневе підживлення, інокулянт, кількість бульбочкових бактерій, маса колоній бульбочкових бактерій, урожайність насінняАнотація
Мета. Визначити вплив бактеризації насіння та позакореневого підживлення на ріст і розвиток сортів сої.
Методи. Польові дослідження проводили впродовж 2019–2021 рр. на полях ТзОВ «Козацька долина 2006» (Хмельницька обл.). Досліди закладали за такою схемою: фактор А – інокуляція насіння: 1) без інокуляції, 2) інокуляція препаратом Ризоактив; фактор Б – позакореневе підживлення: 1) без підживлення, 2) підживлення препаратом Фульвогумін; фактор В – сорти сої: ‘Самородок’ (контроль), ‘Рогізнянка’, ‘Тріада’, ‘Орфей’, ‘Еврідіка’, ‘Аратта’, ‘Азимут’, ‘Аврора’.
Результати. Позакореневе підживлення посівів сої добривом Фульвогумін сприяло отриманню на 4,09 шт./рослину більшої кількості бульбочок. Водночас застосування бактеризації на основі штамів Bradyrhizobium japonicum eko/001, eko/002 та eko/003 сприяло зростанню кількості бульбочок на 8,35 шт./рослину, проте на контролях без інокуляції їх у середньому було 29,5 шт./рослину. Тобто, на ділянках, де соя досить часто вирощується, підтримується певний аборигенний вид мікроорганізмів у ґрунті, здатний за вирощування сої інокулювати рослини, проте застосування чистих вузькоспеціалізованих штамів мікроорганізмів є більш дієвим способом підвищення ефективності симбіотичних взаємодій. У разі застосування інокуляції насіння Ризоактивом та позакореневого удобрення Фульвогуміном формувались кращі умови формування маси бульбочок у сортів ‘Азимут’ – 1,30, ‘Орфей’ – 1,31 та ‘Рогізнянка’ – 1,32 г/рослину. Отже, поліпшення фізіологічного стану рослин завдяки позакореневій обробці їх Фульвогуміном сприяло загалом підвищенню маси бульбочок на 0,20 г/рослину, проте більш дієвою була бактеризація штамами Bradyrhizobium japonicum eko/001, eko/002 та eko/003, адже завдяки витісненню аборигенних штамів мікроорганізмів отримано приріст маси бульбочок на рівні 0,36 г/рослину. За аналізом впливу факторів визначено, що інокуляція насіння фактично є драйвером змін кількості колоній активних бульбочкових бактерій на коренях сої (50 %), навіть за сильного впливу погодних умов вегетаційного періоду (33 %) важливість саме інокуляції в правильному старті фотосинтезу завдяки використанню штамів Bradyrhizobium japonicum eko/001, eko/002 та eko/003 є очевидною. Маса активних бульбочок на коренях рослин ще більш залежить саме від інокуляції насіння (57 %), що підтверджує припущення про те, що місцеві аборигенні види не здатні так ефективно співпрацювати з рослинами сої, як спеціально відібрані штами бульбочкових бактерій. У середньому по досліду врожайність насіння сої у 2019 р. була 3,41 т/га, у 2020-му – 3,10, у 2021-му – 3,92, а у 2022 р. – 3,20 т/га. Беззаперечним лідером за щорічним формуванням високого рівня врожайності зерна був сорт ‘Аврора’, проте добрий результат у 2019 р. показував і сорт ‘Тріада’, у 2020-му – ‘Азимут’ та ‘Тріада’, у 2021-му – ‘Тріада’, а у 2022 р. – ‘Орфей’, ‘Азимут’ та ‘Тріада’. Це свідчить про індивідуальну сортову реакцію на умови вирощування і важливість адаптації технології під певні сорти та їх поглибленої перевірки в зоні поширення щодо можливості формування високого рівня врожайності.
Висновки. Правильний вибір мінерального живлення для вирощування сої забезпечив загальне стимулювання розвитку рослин без проблем з подальшим формуванням бобово-ризобіального взаємозв’язку та його функціонування з погляду засвоєння азоту з атмосфери. Це підкреслює роль невеликих доз стартових азотних добрив з позицій кращого розвитку посівів, особливо за комбінування його ще й із позакореневим підживленням рослин по вегетації. Навіть за максимуму потреби рослин в елементах живлення на час утворення бобів, насіння та наливу насіння – гарний старт їх на початку вегетації формує перевагу в подальшому, завдяки кращій укоріненості, розвитку й роботі бобово-ризобіального апарату тощо. А тому, на фоні основного удобрення N30Р60К60 позакореневе застосування Фульвогуміна у поєднанні з передпосівною бактеризацією насіння сої сприяло формуванню високого рівня продуктивності. Усі без винятку сорти підвищували свою продуктивність у цих варіантах, тобто спостерігалось загальне стимулювання рослин у плані прояву реакції за зміною рівня врожайності. Висока врожайність була в сортів ‘Еврідіка’ – 3,70 т/га, ‘Аратта’ – 3,76, ‘Орфей’ – 4,02 т/га, водночас найвищі за роки досліджень показники відзначено в сортів ‘Азимут’ – 4,11 т/га, ‘Тріада’ – 4,12 та ‘Аврора’ – 4,16 т/га.
Посилання
Ball, R. A., Purcell, L. C., & Vories, E. D. (2000). Optimizing Soybean Plant Population for a Short-Season Production System in the Southern USA. Crop Science, 40(3), 757–764. doi: 10.2135/cropsci2000.403757x
Barker, D. W., & Sawyer, J. E. (2005). Nitrogen application to soybean at early reproductive development. Agronomy Journal, 97(2), 615–619. doi: 10.2134/agronj2005.0615
Boroomandan, P., Khoramivafa, M., Haghi, Y., & Ebrahimi, A. (2009). The effects of nitrogen starter fertilizer and plant density on yield, yield components and oil and protein content of soybean. Pakistan Journal of Biological Sciences, 12(4), 378–382. doi: 10.3923/pjbs.2009.378.382
Carciochi, W. D., Schwalbert, R., Andrade, F. H., Corassa, G. M., Carter, P., Gaspar, A. P., Schmidt, J., & Ciampitti, I. A. (2019). Soybean Seed Yield Response to Plant Density by Yield Environment in North America. Agronomy Journal, 111(4), 1923–1932. doi: 10.2134/agronj2018.10.0635
Chen, G., & Wiatrak, P. (2010). Soybean development and yield are influenced by planting date and environmental conditions in the southeastern coastal plain, United States. Agronomy Journal, 102(6), 1731–1737. doi: 10.2134/agronj2010.0219
Ciampitti, I., & Salvagiotti, F. (2018). New insights into soybean biological nitrogen fixation. Agronomy Journal, 110(4), 1185–1196. doi: 10.2134/agronj2017.06.0348
Corassa, G. M., Amado, T. J. C., Strieder, M. L., Schwalbert, R., Pires, J. L. F., Carter, P. R., & Ciampitti, I. A. (2018). Optimum soybean seedin rates by yield environment in southern Brazil. Agronomy Journal, 110(4), 2430–2438. doi: 10.2134/agronj2018.04.0239
Liu, L., Sun, C., & Zu, W. (2005). Effects of nitrogen on nodule-forming and nitrogen concentration in soybean leaves. Journal of Northeast Agricultural University, 36(2), 133–137.
Matsuo, N., Yamada, T., Takada, Y., Fukami, K., & Hajika, M. (2018). Effect of plant density on growth and yield of new soybean genotypes grown under early planting condition in southwestern Japan. Plant Production Science, 21(1), 16–25. doi: 10.1080/1343943X.2018.1432981
Gai, Z., Zhang, J., & Li, C. (2017). Effects of starter nitrogen fertilizer on soybean root activity, leaf photosynthesis and grain yield. Рlos One, 7, Article e0174841. doi: 10.1371/journal.pone.0174841
Hompson, J. A., Nelson, R. L., & Schweitzer, L. E. (1995). Relationships among specific leaf weight, photosynthetic rate, and seed yield in soybean. Crop Science, 35(6), 1575–1581. doi: 10.2135/cropsci1995.0011183X003500060010x
Babych, A. O., & Babych-Poberezhna, A. A. (2012). World and domestic trends in the placement of production and use of soybeans to solve the protein problem. Fodder and Fodder Production, 71, 12–26. [In Ukrainian]
Babych, A. O., Bakhmat, M. I., & Bakhmat, O. M. (2013). Soybeans: agro-ecological basics of cultivation, processing and use. Kamianets-Podilskyi: PP “Medobory-2006”. [In Ukrainian]
Kulibaba, M. Yu. (2015). Growth and development of soybeans depending on the timing of sowing and microbiological preparation. Bulletin of the Poltava State Agrarian Academy, 1–2, 155–159. [In Ukrainian]
Lavrynenko, Yu. O., Vozhegova, R. A., Klubuk, V. V., & Marchenko, T. Yu. (2013). Manifestation and variability of traits "plant height" and "lower bean attachment height" in soybean varieties and hybrids of different maturity groups under irrigation. Taurian Scientific Bulletin, 83, 67–74. [In Ukrainian]
Lykhochvor, V. V., Petrychenko, V. F., & Ivashchuk, P. V. (2008). Grain production. Lviv: Ukrainian Technologies. [In Ukrainian]
Tkachyk, S. O., Prysiazhniuk, O. I., & Leshchuk, N. V. (2016). Methodology of qualification examination of plant varieties for suitability for distribution in Ukraine. General part (4th ed., rew. and enl.). Vinnytsia: FOP Korzun D. Yu. [In Ukrainian]
Prysiazhniuk, O. I., Karazhbei, H. M., & Leshchuk, N. V. (2016). Statistical analysis of agronomic research data in the Statistica 10 package: methodological guidelines. Kyiv: Nilan-LTD. [In Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Новітні агротехнології» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.