Симбіотична активність та врожайність сої в умовах Лісостепу Західного

Анотація

Мета. Визначити вплив бактеризації насіння та позакореневого підживлення на ріст і розвиток сортів сої.

Методи. Польові дослідження проводили впродовж 2019–2021 рр. на полях ТзОВ «Козацька долина 2006» (Хмельницька обл.). Досліди закладали за такою схемою: фактор А – інокуляція насіння: 1) без інокуляції, 2) інокуляція препаратом Ризоактив; фактор Б – позакореневе підживлення: 1) без підживлення, 2) підживлення препаратом Фульвогумін; фактор В – сорти сої: ‘Самородок’ (контроль), ‘Рогізнянка’, ‘Тріада’, ‘Орфей’, ‘Еврідіка’, ‘Аратта’, ‘Азимут’, ‘Аврора’.

Результати. Позакореневе підживлення посівів сої добривом Фульвогумін сприяло отриманню на 4,09 шт./рослину більшої кількості бульбочок. Водночас застосування бактеризації на основі штамів Bradyrhizobium japonicum eko/001, eko/002 та eko/003 сприяло зростанню кількості бульбочок на 8,35 шт./рослину, проте на контролях без інокуляції їх у середньому було 29,5 шт./рослину. Тобто, на ділянках, де соя досить часто вирощується, підтримується певний аборигенний вид мікроорганізмів у ґрунті, здатний за вирощування сої інокулювати рослини, проте застосування чистих вузькоспеціалізованих штамів мікроорганізмів є більш дієвим способом підвищення ефективності симбіотичних взаємодій. У разі застосування інокуляції насіння Ризоактивом та позакореневого удобрення Фульвогуміном формувались кращі умови формування маси бульбочок у сортів ‘Азимут’ – 1,30, ‘Орфей’ – 1,31 та ‘Рогізнянка’ – 1,32 г/рослину. Отже, поліпшення фізіологічного стану рослин завдяки позакореневій обробці їх Фульвогуміном сприяло загалом підвищенню маси бульбочок на 0,20 г/рослину, проте більш дієвою була бактеризація штамами Bradyrhizobium japonicum eko/001, eko/002 та eko/003, адже завдяки витісненню аборигенних штамів мікроорганізмів отримано приріст маси бульбочок на рівні 0,36 г/рослину. За аналізом впливу факторів визначено, що інокуляція насіння фактично є драйвером змін кількості колоній активних бульбочкових бактерій на коренях сої (50 %), навіть за сильного впливу погодних умов вегетаційного періоду (33 %) важливість саме інокуляції в правильному старті фотосинтезу завдяки використанню штамів Bradyrhizobium japonicum eko/001, eko/002 та eko/003 є очевидною. Маса активних бульбочок на коренях рослин ще більш залежить саме від інокуляції насіння (57 %), що підтверджує припущення про те, що місцеві аборигенні види не здатні так ефективно співпрацювати з рослинами сої, як спеціально відібрані штами бульбочкових бактерій. У середньому по досліду врожайність насіння сої у 2019 р. була 3,41 т/га, у 2020-му – 3,10, у 2021-му – 3,92, а у 2022 р. – 3,20 т/га. Беззаперечним лідером за щорічним формуванням високого рівня врожайності зерна був сорт ‘Аврора’, проте добрий результат у 2019 р. показував і сорт ‘Тріада’, у 2020-му – ‘Азимут’ та ‘Тріада’, у 2021-му – ‘Тріада’, а у 2022 р. – ‘Орфей’, ‘Азимут’ та ‘Тріада’. Це свідчить про індивідуальну сортову реакцію на умови вирощування і важливість адаптації технології під певні сорти та їх поглибленої перевірки в зоні поширення щодо можливості формування високого рівня врожайності.

Висновки. Правильний вибір мінерального живлення для вирощування сої забезпечив загальне стимулювання розвитку рослин без проблем з подальшим формуванням бобово-ризобіального взаємозв’язку та його функціонування з погляду засвоєння азоту з атмосфери. Це підкреслює роль невеликих доз стартових азотних добрив з позицій кращого розвитку посівів, особливо за комбінування його ще й із позакореневим підживленням рослин по вегетації. Навіть за максимуму потреби рослин в елементах живлення на час утворення бобів, насіння та наливу насіння – гарний старт їх на початку вегетації формує перевагу в подальшому, завдяки кращій укоріненості, розвитку й роботі бобово-ризобіального апарату тощо. А тому, на фоні основного удобрення N₃₀Р₆₀К₆₀ позакореневе застосування Фульвогуміна у поєднанні з передпосівною бактеризацією насіння сої сприяло формуванню високого рівня продуктивності. Усі без винятку сорти підвищували свою продуктивність у цих варіантах, тобто спостерігалось загальне стимулювання рослин у плані прояву реакції за зміною рівня врожайності. Висока врожайність була в сортів ‘Еврідіка’ – 3,70 т/га, ‘Аратта’ – 3,76, ‘Орфей’ – 4,02 т/га, водночас найвищі за роки досліджень показники відзначено в сортів ‘Азимут’ – 4,11 т/га, ‘Тріада’ – 4,12 та ‘Аврора’ – 4,16 т/га.