Урожайність та якість деревини павловнії в умовах Правобережного Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.12.1.2024.304813Ключові слова:
органічне добриво, кріопротектор, позакореневе підживлення, діаметр стовбура, маса сухої речовини, вміст целюлози, вміст лігніну, вміст золиАнотація
Мета. Визначити вплив удобрення, застосування кріопротектора та позакореневого підживлення на формування врожайності та якості павловнії.
Методи. Дослідження проводили упродовж 2021–2023 рр. на дослідній ділянці НВЦ Білоцерківського національного аграрного університету, що розташована в лісовому масиві Правобережного Лісостепу України (Київська обл.). Схема досліду: фактор А – удобрення: 1) без добрив, 2) органічне добриво «Вермикомпост» до закладання плантації (400 кг/га); фактор Б – обробка рослин кріопротектором: 1) без кріопротектора, 2) кріопротектор Марс-ЕL (0,5 л/га) на початку відростання листків; фактор В – позакореневе підживлення: 1) без обробки, 2) Квантум-АміНоФрост (1,5 л/га), 3) SmartGrow Відновлення (2,0 л/га).
Результати. Наприкінці першого, другого й третього року вегетації рослин павловнії середній діаметр стовбура становив 8,8; 12,2 та 17,3 см відповідно. Застосування органічного добрива сприяло зростанню цього показника в середньому на 3,0; 1,5 та 1,7 см, а кріопротектора – на 0,3; 0,3 та 0,4 см за роками відповідно. Загалом же найбільші значення діаметра стовбура в досліді одержано у варіантах поєднання добрива Вермикомпост, кріопротектора Марс-ЕL та позакореневого підживлення Квантум-АміНоФрост чи SmartGrow Відновлення: перший рік – 10,5–10,6 см, другий – 13,1–13,2 см, третій рік – 18,4 см. Упродовж першого, другого та третього року вегетації павловнії в середньому по досліду на одну рослину формувалось відповідно 3,0; 12,9 та 26,7 кг сухої речовини. При цьому застосування добрива забезпечувало приріст показника на рівні 0,7; 1,7 та 3,8 кг/рослину, а кріопротектора – 0,3; 0,6 та 1,2 кг/рослину за роками відповідно. Аналогічно до діаметра стовбура, маса сухої речовини, накопичена однією рослиною, найбільшою була у варіантах комбінованої дії всіх факторів досліду: перший рік – 3,58–3,60 кг, другий – 14,1–14,2 кг, третій – 29,4 кг.
Висновки. Урожайність сухої маси павловнії у перший рік вегетації становила в середньому по досліду 1,88 т/га, при цьому удобрення забезпечувало приріст показника на рівні 0,45 т/га, а кріопротектор – 0,19 т/га; на другий рік – 8,04 т/га із приростами за факторами 0,45 та 0,19 т/га, а на третій рік – 16,68 т/га із приростами за факторами 2,40 та 0,73 т/га відповідно. В усі роки досліджень найвищі показники врожайності сухої маси відзначено у варіантах поєднання органічного добрива, кріопротектора та позакореневих підживлень: перший рік – 2,24–2,25 т/га, другий – 8,80–8,90 т/га, третій рік – 18,40 т/га. Уміст целюлози в рослинах павловнії в середньому за роки досліджень становив 43,8 %, лігніну – 20,3 %. Застосування органічного добрива забезпечувало приріст цих показників відповідно на 1,05 і 0,29 %, а кріопротектора – на 0,41 і 0,24 %. Найвищі ж значення як щодо вмісту целюлози (44,5 %), так і лігніну (20,7 %) відзначено у варіантах комбінованого застосування всіх трьох факторів досліду. За вмістом золи середній по досліду показник був 1,1 %, а відхилення ознаки не залежали від впливу факторів досліду (різниця була в межах похибки досліду).
Посилання
Longbrake, A. Ch. W. (2001). Ecology and invasive potential of Paulownia tomentosa (Scrophulariaceae) in a hardwood forest landscape (Ph. D. diss. College of Arts and Sciences).
Luca, R., Camen, D., Danci, M., & Petolescu, C. (2014). Research regarding the influence of culture conditions upon the main physiological indices at Paulownia shan tong. Journal of Horticulture, Forestry and Biotechnology, 18(4), 74–77.
Mohamad, M. E., Awad, A. A., Majrashi, A., Esadek, O. A. A., El-Saadony, M. T., Saad, A. M., & Gendy, A. S. (2022). In Vitro Study on the Effect of Cytokines and Auxins Addition to Growth Medium on the Micropropagation and Rooting of Paulownia Species (Paulownia Hybrid and Paulownia tomentosa). Saudi Journal of Biological Sciences, 29(1), 1598–1603. doi: 10.1016/j.sjbs.2021.11.003
Navroodi, I. H. (2013). Comparison of growth and wood production of Populus deltoides and Paulownia fortunei in Guilan province (Iran). Indian Journal of Science and Technology, 6(2), 84–88. doi: 10.17485/ijst/2013/v6i2.14
Yadav, N. K., Vaidya, B. N., Henderson, K., Lee, J. F., Stewart, W. M., Dhekney, S. A., & Joshee, N. (2013). A Review of Paulownia Biotechnology: A Short Rotation, Fast Growing Multipurpose Bioenergy Tree. American Journal of Plant Sciences, 4(11), 270–282. doi: 10.4236/ajps.2013.411259
Filipova, L., Matskevych, V., Karpuk, L., Andriievsky, V., Vrublevsky, A., Pavlichenko, A., & Krupa, N. (2019). Features of Pavlovnia Plants Post-Septic Adaptation. In Proceedings of the Multidisciplinary Conference for Young Researchers (Bila Tserkva, Ukraine, 22 November 2019). Retrieved from http://193.138.93.8/handle/BNAU/3293
Özelçam, H., İpçak, H. H., Özüretmen, S., & Canbolat, Ö. (2021). Feed value of dried and ensiled paulownia (Paulownia spp.) leaves and their relationship to rumen fermentation, in vitro digestibility, and gas production characteristics. Revista Brasileira DeZootecnia, 50, Article e20210057. doi: 10.37496/rbz5020210057
Saiju, H. K., Bajracharya, A., Rajbahak, B., & Ghimire, S. (2018). Comparative Study of Growth Statistics of Two Species of Paulownia and Optimization of Rooting Methods. Nepal Journal of Biotechnology, 6(1), 11–15. Retrieved from https://www.nepjol.info/index.php/NJB/article/download/22330/19016
Sidan, L., Zhenbo, L., Yixing, L., Haipeng, Y., & Yinglai, H. (2010). Acoustic vibration properties of wood for musical instrument based on FFT of adding windows. In International Conference on Mechanical and Electrical Technology (ICMET 2010). Key Laboratory of Bio-based Material Science and Technology (Ministry of Education) Northeast Forestry University Harbin, China.
Sikkema, R., Proskurina, S., Banja, M., & Vakkilainen, E. (2021). How Can Solid Biomass Contribute to the EU’s Renewable Energy Targets in 2020, 2030 and What Are the GHG Drivers and Safeguards in Energy- and Forestry Sectors? Renewable Energy, 165(1), 758–772. doi: 10.1016/j.renene.2020.11.047
Šmejkal, K., Grycová, L., Marek, R., Lemière, F., Jankovská, D., Forejtníková, H., Vančo, J., & Suchý, V. (2007). C geranyl compounds from Paulownia tomentosa fruits. Journal of Natural Products, 70(8), 1244–1248. doi: 10.1021/np070063w
Smejkal, K., Holubova, P., Zima, A., Muselik, J., & Dvorska, M. (2007). Antiradical activity of Paulownia tomentosa (Scrophulariaceae) extracts. Molecules, 12(6), 1210–1219. doi: 10.3390/12061210
He, T., Vaidya, B., Perry, Z., Parajuli, P., & Joshee, N. (2016). Paulownia as a Medicinal Tree Traditional Uses and Current Advances. European Journal of Medicinal Plants, 14(1), 1–15. doi: 10.9734/EJMP/2016/25170
Tkachyk, S. O., Prysiazhniuk, O. I., & Leshchuk, N. V. (2016). Methodology of qualification examination of plant varieties for suitability for distribution in Ukraine. General part (4th ed., rew. and enl.). Vinnytsia: FOP Korzun D. Yu. [In Ukrainian]
Prysiazhniuk, O. I., Karazhbei, H. M., & Leshchuk, N. V. (2016). Statistical analysis of agronomic research data in the Statistica 10 package: methodological guidelines. Kyiv: Nilan-LTD. [In Ukrainian]
