Фотосинтетична діяльність посівів сафлору красильного залежно від елементів технології вирощування
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.12.1.2024.302308Ключові слова:
сафлор красильний, норма висіву насіння, ширина міжряддя, площа листя, вміст хлорофілу, фотосинтетичний потенціал, чиста продуктивність фотосинтезуАнотація
Мета. Установити особливості формування фотосинтетичних показників сортів сафлору красильного залежно від впливу елементів технології вирощування – ширини міжряддя та норми висіву насіння в умовах Правобережного Лісостепу України.
Методи. Дослідження виконували впродовж 2021–2023 рр. в умовах Агрономічної дослідної станції НУБіП України на чорноземах типових малогумусних. Схема трифакторного польового досліду передбачала вивчення впливу таких факторів: фактор А – сорт: ‘Добриня’ та ‘Сонячний’; фактор В – ширина міжряддя: 19, 38 та 57 см; фактор С – норма висіву: 100, 200 та 300 тис. схожих насінин/га.
Результати. Площа листкової поверхні сафлору красильного зростала у міру збільшення ширини міжряддя й норми висіву, що підкреслює важливість оптимізації розташування рослин у полі як складника ефективного фотосинтезу та подальшого формування врожаю. Зокрема, на час цвітіння в сорту ‘Добриня’ площа листя становила 32,7, а в ‘Сонячний’ – 31,2 тис. м2/га, сорти загалом різнились на 1,5 тис. м2/га, що перевищувало значення найменшої істотної різниці по досліду. При цьому визначено, що середня площа листя, за вирощування з міжряддям 19 см, була 30,7 тис. м2/га, а підвищення ширини міжряддя до 38 см сприяло утворенню 31,4 тис. м2/га, що на 0,6 тис. м2/га більше попереднього варіанту. За ширини міжряддя 57 см посіви мали площу листя 33,8 тис. м2/га, що на 3,1 тис. м2/га більше, ніж за міжряддя 19 см. Норма висіву насіння також впливала на формування листкової поверхні й за норми висіву 100 тис. шт./га її площа становила 31,0 тис. м2/га, а за норм 200 і 300 тис. шт./га була більшою на 1,50 та 1,53 тис. м2/га відповідно. У фазі бутонізації найвищий вміст суми хлорофілів у рослинах сафлору красильного відзначено у варіантах із шириною міжряддя 38 см та нормами висіву 200 та 300 тис. шт./га: сорт ‘Добриня’ – 5,21 та 5,24, ‘Сонячний’ – 5,19 та 5,22 мг/г сухої речовини відповідно.
Висновки. Найвищі параметри фотосинтетичного потенціалу отримано за вирощування культури з шириною міжряддя 57 см та норм висіву 200 і 300 тис. шт./га: сорт ‘Добриня’ в період бутонізації – цвітіння – 0,89–90, цвітіння – повна стиглість – 1,21–1,23 млн м2 × діб/га; ‘Сонячний’ – 0,93–0,94 та 1,35–1,36 млн м2 × діб/га відповідно. Параметри чистої продуктивності фотосинтезу посівів у період від цвітіння до повної стиглості в сорту ‘Добриня’ становили 1,59, а ‘Сонячний’ – 1,47 г/м2 за добу. При цьому за ширини міжряддя 19 см ЧПФ становила 1,73, а 38 см – 1,76 г/м2 за добу, а за міжряддя 57 см – 1,11 г/м2 за добу, що на 0,6 г/м2 за добу менше, ніж за міжряддя 19 см. За норми висіву 100, 200 та 300 тис. шт./га ЧПФ становила відповідно 1,29; 1,65 і 1,65 г/м2 за добу. У сорту ‘Добриня’ найвищі показники ЧПФ отримано за вирощування рослин із шириною міжряддя 38 см та норми висіву 300 тис. шт./га – 2,02, а в сорту ‘Сонячний’ – за ширини міжряддя 19 та 38 см та норми висіву в 300 тис. шт./га – 1,86 г/м2 за добу в обох варіантах.
Посилання
Amini, H., Arzani, A., & Bahrami, F. (2013). Seed yield and some physiological traits of safflower as affected by water deficit stress. International Journal of Plant Production, 7(3), 597–614. doi: 10.22069/ijpp.2013.1120
Basalma, D., Uranbey, S., Mirici, S., & Kolsarici, Ö. (2008). TDZ × IBA induced shoot regeneration from cotyledonary leaves and in vitro multiplication in safflower (Carthamus tinctorius L.). African Journal of Biotechnology, 7(8), 960–966.
Beyyavas, V., Haliloglu, H., Copur, O., & Yilmaz, A. (2011). Determination of seed yield and yield components of some safflower (Carthamus tinctorius L.) cultivars, lines and populations under the semi-arid conditions. African Journal of Biotechnology, 10(4), 527–534.
Dar, J. S, Cheema, M. A, Wahid, M. A., Saleem, M. F., Farooq, M., & Basra, S. M. A. (2009). Role of planting pattern and irrigation management on growth and yield of spring planted sunflower (Helianthus annuus). International Journal of Agriculture and Biology, 11(6), 701–706.
Johnson, R. C., & Li, D. (2008). Registration of WSRC01, WSCRC02, and WSRC03 winter hardy safflower germplasm. Journal of Plant Registrations, 2, 140–142.
Kaleem, S., Hassan, F., Razzaq, A., Manaf, A., & Saleem, A. (2010). Growth rhythms in sunflower (Helianthus annuus L.) in response to environmental disparity. African Journal of Biotechnology, 9, 2242–2251.
Faraj, M. B., Al-Dakheel, A. J., McCann, I. R., Shabbir, G. M., Rumman, G. A., & Al-Gailani, A. Q. A. M. (2003). Selection of high yielding and stable safflower genotypes under salinity stress. Agricultural Science Research Journal, 3(9), 273–283.
Özalkan, C., Sepetoglu, H. T., Daur, I., & Sen, O. F. (2010). Relationship between some plant growth parameters and grain yield of chickpea (Cicer arietinum L.) during different growth stages. Turkish Journal of Field Crops, 15(1), 79–83. doi: 10.17557/TJFC.99783
Hunt, R., Causton, D. R., Shipley, B., & Askew, A. P. (2002). A modern tool for classical plant growth analysis. Annals of Botany, 90(4), 485–488. doi: 10.1093/aob/mcf214
Nassi o Di Nasso, N., Roncucci, N., Triana, F., Tozzini, C., & Bonari, E. (2011). Productivity of giant reed (Arundo donax L.) and miscanthus (Miscanthus × giganteus Greef et Deuter) as energy crops: Growth analysis. Italian Journal of Agronomy, 6(3), 141–147. doi: 10.4081/ija.2011.e22
Wajid, A., Hussain, A., Ahma, A., Farooq, M., Goheer, A. R., & Ibrahim, M. (2004). Effect of sowing date and plant density on growth, light interception and yield of wheat under semi arid conditions. International Journal of Agriculture & Biology, 6(6), 119–1123.
Radford, P. J. (1967). Growth analysis formulae-their use and abuse. Crop Science, 7(3), 171–175. doi: 10.2135/cropsci1967.0011183X000700030001x
Zajc, T., Grzesiak, S., Kulig, B., & Poláek, M. (2005). The estimation of productivity and yield of linseed (Linum usitatissimum L.) using the growth analysis. Acta Physiologiae Plantarum, 24(4), 549–558. doi: 10.1007/s11738-005-0061-z
Hassan, F. U., Leitch, M. H., & Ahmad, S. (1997). Growth rhythms of linseed (Linum usitatissimum L.). Pakistan Journal of Botany, 29(1), 119–123.
Hassan, F. U., Leitch, M. H., & Ahmad, S. (1999). Dry matter partitioning in linseed (Linum usitatissimum L.). Journal of Agronomy and Crop Science, 183(3), 213–216. doi: 10.1046/j.1439-037x.1999.00305.x
Addo-Quaye, A. A., Darkwa, A. A., & Ocloo, G. K. (2011). Yield and productivity of component crops in a maize-soybean intercropping system as affected by time of planting and spatial arrangement. Journal of Agricultural and Biological Science, 6, 50–57.
Akmal, M., Farid, U., & Asim, M. (2011). Crop growth in early spring and radiation use efficiency in alfalfa. Pakistan Journal of Botany, 43(1), 635–641.
Poliakov, O. I., & Aliieva, O. Yu. (2019). Features of the Formation of Saflor Productivity under the Influence of Additional Mineral Nutrition and Application of Growth Stimulates. Scientific and Technical Bulletin of the Institute of Oilseed Crops NAAS, 28, 140–150. doi: 10.36710/IOC-2019-28-14
Shevchenko, I. A., Poliakov, O. I., Vedmedieva, K. V., & Komarova, I. B. (2017). Ryzhii, safflower, sesame. Strategy for the production of oil raw materials in Ukraine (uncommon crops). Zaporizhzhia: STATUS. [In Ukrainian]
Yakovenko, T. M. (2005). Oil cultures of Ukraine. Kyiv: Urozhai. [In Ukrainian]
Rozhkov, A. O., Bezpalko, V. V., Derevianko, I. O., Ohurtsov, E. M., & Voropai, Yu. V. (2023). Basics of scientific research in agronomy: methodological guidelines for independent study of the discipline for applicants of the first (bachelor) level of higher education in specialty 201 "Agronomy". Kharkiv: DBTU. [In Ukrainian]
Ehrmantraut, E. R., Malynovskyi, A. S., Didora, V. H., Smahlii, O. F., Hudz, V. P., Rybak, M. F., Saiuk, O. A., Orlovskyi, M. Y., & Dereban, I. Yu. (2010). Methods of scientific research in agronomy. Zhytomyr: ZhNAEU. [In Ukrainian]
Prysiazhniuk, O. I., Karazhbei, H. M., & Leshchuk, N. V. (2016). Statistical analysis of agronomic research data in the Statistica 10 package: methodological guidelines. Kyiv: Nilan-LTD. [In Ukrainian]
Khomina, V. Ya., & Boichak, V. Ya. (2020). Optimization of technological measures in the cultivation of dye safflower in the conditions of the Western Forest Steppe. In The current state of science in agriculture and nature management: theory and practice: collection of abstracts of reports of the II International Scientific Internet Conference (pp. 187–189). Ternopil. [In Ukrainian]
Solonenko, S. V. (2019). Optimization of the elements of the dyeing safflower growing technology in the conditions of the Western Forest Steppe (Cand. Agr. Sci. Diss.). Kamianets-Podilskyi. [In Ukrainian]
Yeremenko, O. A. (2018). Agrobiological bases of formation of productivity of oil crops (Helianthus annuus L., Carthamus tinctorius L., Linum usitatissimum L.) in the Southern Steppe of Ukraine (Dr. Agr. Sci. Diss.). Kyiv. [In Ukrainian]
Aliyeva, O. Yu. (2020). Optimizing the care system for safflower crops in the conditions of the southern steppe of Ukraine. In International Scientific Internet Conference "Oil Crops: Present and Prospects" (pp. 50–51). Zaporizhzhia: IOK NAAS. [In Ukrainian]
