Закономірності забур’яненості посівів гороху озимого в умовах Правобережного Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.11.3.2023.288683Ключові слова:
горох озимий, чисельність бур’янів, однодольні, дводольніАнотація
Мета. Проаналізувати закономірності забур’яненості гороху озимого в умовах Правобережного Лісостепу України.
Методи. Дослідження проводили впродовж 2020–2023 рр. в умовах ДП ДГ «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України (Білоцерківський р-н, Київська обл.). Агротехніка вирощування культури в досліді загальноприйнята для зони недостатнього зволоження Правобережного Лісостепу України за винятком досліджуваних елементів.
Результати. За багаторічними дослідженнями виявлено, що найбільшою родиною за кількістю видів були злакові (22,2 %). Водночас кількісно в посівах культури переважали дводольні види, що становили 77,8 % від загальної популяції бур’янів в агрофітоценозі. Серед них значне поширення мали представники родин гречкові, капустяні та айстрові. Інтенсивність появи сходів бур’янів у весняний час була різною і значною мірою залежала від умов вегетаційного періоду. Зокрема, в умовах 2023 р. станом на 30 квітня у посівах фіксували появу 36,8 шт./м2 бур’янів, 10 травня – 49,0, а на 20 травня – 26,2 шт./м2. У 2021 р. пік появи сходів припадав на 10 і 20 травня – 43,0 та 35,1 шт./м2, а у 2022 р. висока інтенсивність спостерігалась, починаючи з 30 квітня та до 20 травня, – 41,4; 55,2 та 42,4 шт./м2 відповідно.
Висновки. Дослідження, спрямовані на розроблення системи захисту посівів проти бур’янів, мають базуватись на високоефективних заходах контролювання як злакових, так і одно- й багаторічних дводольних видів. Адже впродовж років досліджень поява сходів бур’янів істотно варіювала не лише від забур’янення поля, а й власне від параметрів зволоження та живлення в умовах конкретного вегетаційного періоду. При цьому наймасовішими видами були такі, як талабан польовий – 27,3 шт./м2, лобода біла – 20,8, пирій повзучий – 13,7, мишій сизий та зелений – 13,6, осот жовтий – 12,5, щириця звичайна – 12,1, гірчак березковидний – 12,0 шт./м2.
Посилання
Ivashchenko, O. O. (2018). Herbology – priorities and prospects. Quarantine and Plant Protection, 3, 2–3. [In Ukrainian]
Smith, B. M., Aebischer, N. J., Ewald, J., Moreby, S., Potter, C., & Holland, J. M. (2020). The potential of arable weeds to reverse invertebrate declines and associated ecosystem services in cereal crops. Frontiers in Sustainable Food Systems, 3, Article 118. doi: 10.3389/fsufs.2019.00118
Nichols, V., Verhulst, N., Cox, R., & Govaerts, B. (2015). Weed dynamics and conservation agriculture principles. Field Crops Research, 183, 56–68. doi: 10.1016/j.fcr.2015.07.012
Borger, C. P. D., Hashem, A., & Gill, G. S. (2020). Comparison of growth, survivorship, seed production and shedding of eight weed species in a wheat crop in Western Australia. Weed Research, 60(6), 415–424. doi: 10.1111/wre.12444
Khalaf, Y. Bani, Aldahadha, A., Samarah, N., Migdadi, O. & Musallam, I. (2021). Effect of zero tillage and different weeding methods on grain yield of durum wheat in semi-arid regions. Agronomy Research, 19(1), 13–27. doi: 10.15159/AR.20.236
Tsvei, Ya. P., Tyshchenko, M. V., & Filonenko, S. V. (2018). Monitoring of the obstinacy of crops in agricultural crop in the line of grain-beet rotation in production conditions. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy, 1, 21–30. doi: 10.31210/visnyk2018.01.03 [In Ukrainian]
Shabbir, A., Dhileepan, K., Zalucki, M. P., Khan, N., & Adkins, S. W. (2020). Reducing the fitness of an invasive weed, Parthenium hysterophorus: complementing biological control with plant competition. Journal of Environmental Management, 254, Article 109790. doi: 10.1016/j.jenvman.2019.109790
Hrytsiuk, N., Plotnytska, N., Tymoshchuk, T., Dovbysh, L., & Bondareva, L. (2020). Influence of the tillage on weediness of winter wheat crops in conditions of Ukrainian Polissia. Scientific Horizons, 90(5), 15–21. doi: 10.33249/2663-2144-2020-90-5-15-21
Jursik, M., & Holec, J. (2019). Future of weed management in sugar beet in Central Europe. Listy Cukrovarnicke a Reparske, 135(5–6), 180–186.
Ivashchenko, O. O., & Ivashchenko, O. O. (2019). General herbology. Kyiv: Phoenix. [In Ukrainian]
Yeshchenko, V. О., Kopytko, P. H., Opryshko, V. P., & Kostohryz, P. V. (2005). Principles of scientific research in agronomy. Kyiv: Diia. [In Ukrainian]
Roik, M. V., & Hizbullin, N. H. (Eds.). Methods of research in sugar beet. Kyiv: FOP Korzun D. Yu. [In Ukrainian]
Ehrmantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statistical analysis of agronomic experimental data in the Statistica 6.0 package. Kyiv: PolihrafConsaltynh. [In Ukrainian]
