Структура врожайності сортів сафлору красильного залежно від ширини міжрядь та норми висіву насіння
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.11.3.2023.288678Ключові слова:
сафлор красильний, норма висіву насіння, ширина міжряддя, урожайністьАнотація
Мета. Установити особливості формування продуктивності сортів сафлору красильного залежно від впливу агротехнічних заходів вирощування – ширини міжрядь та норми висіву насіння в умовах Правобережного Лісостепу України.
Методи. Дослідження проводили на чорноземах типових агрономічної дослідної станції НУБіП України (2021–2022 рр.) за схемою трифакторного польового досліду: фактор А – сорт: ‘Добриня’ та ‘Сонячний’; фактор В – ширина міжряддя: 19, 38 та 57 см; фактор С – норма висіву: 100, 200 та 300 тис. схожих насінин/га.
Результати. За варіантами досліду висота рослин у сорту ‘Добриня’ варіювала в межах 100,7–114,3 см, у ‘Сонячний’ – 93,5–108,9 см, кількість кошиків на рослину – 15,5–20,6 та 7,0–19,8 шт., маса 1000 насінин – 40,6–45,4 та 38,8–47,7 г, кількість насінин – 148–513 та 145–508 шт./росл., маса насіння – 6,9–22,5 та 6,9–22,7 г/росл. відповідно. Щодо висоти рослин, то в обох сортів її показники зростали зі збільшенням норми висіву насіння за всіх варіантів ширини міжрядь, досягаючи максимальних значень за ширини міжрядь 19 см та норми висіву 300 тис. шт./га. У решти біометричних параметрів рослин навпаки спостерігалась чітка закономірність до зменшення їхніх показників зі збільшенням норми висіву насіння. При цьому максимальні значення кількості кошиків на рослину та маси насінин з рослини відзначались у варіантах із шириною міжряддя 38 см, маси 1000 насінин – 57 см, а кількості насінин з рослини – 19 см. Біологічна врожайність насіння в сорту ‘Добриня’ в досліді була в межах від 1,25 до 2,55 т/га, у ‘Сонячний’ – від 1,21 до 2,52 т/га. В обох сортів її показники зростали зі збільшенням норми висіву, досягаючи максимальних значень за ширини міжрядь 38 см.
Висновки. Найвища врожайність за вирощування обох досліджуваних сортів формувалася за ширини міжряддя 38 см та норми висіву насіння 300 тис. шт./га: ‘Добриня’ – 2,55 т/га, ‘Сонячний’ – 2,52 т/га. Попри те, що ці сорти сафлору рекомендується висівати в південних регіонах, цілком актуальним є їхня адаптація і на півночі України, зважаючи на поступове підвищення середньорічних температур та високу родючість ґрунтів.
Посилання
Willer, H., Travnicek, J., & Schlatter, B. (2020). Current status of organic oilseeds worldwide. Statistical update. OCL, 27, Article 62. doi: 10.1051/ocl/2020048
Kalenska, S. (2022). Food security and innovation solutions in crop production. Plant and Soil Science, 13(2), 14−26. doi: 10.31548/agr.13(2).2022.14-26
Farooq, M., & Siddique, K. (Eds.). Safflower (Carthamus tinctorius). In Neglected and Underutilized Crops: Future Smart Food (pp. 683–731). Academic Press.
Mosupiemang, M., Erone Emongor, V., & Malambane, G. (2022). A Review of Drought Tolerance in Safflower. International Journal of Plant & Soil Science, 34(10), 140–149. doi: 10.9734/ijpss/2022/v34i1030930
Carapetian, J., & Zarci, G. (2005). International Journal of Botany, 1, 133−137.
Louaer, M., Zermane, A., Larkeche, O., & Meniai, A. H. (2018). Supercritical CO2 extraction of Algerian date seeds oil: effect of experimental parameters on extraction yield and fatty acids composition. World Journal of Environmental Biosciences, 7(2), 108–116.
Knights, S. (n.d.). Raising the bar with better safflower agronomy. Retrieved from http://www.australianoilseeds.com/agronomy_centre/grower_guides
Ushkarenko, V. O., Fedorchuk, M. I., Fedorchuk, V. H., & Filipov, E. H. (2014). Safflower is a promising crop for southern Ukraine. Kherson: Kolos. [In Ukrainian]
La Bella, S., Tuttolomondo, T., Lazzeri, L., Matteo, R., Leto, C., & Licata, M. (2019). An Agronomic Evaluation of New Safflower (Carthamus tinctorius L.) Germplasm for Seed and Oil Yields under Mediterranean Climate Conditions. Agronomy, 9(8), Article 468. doi: 10.3390/agronomy9080468
Yakovenko, T. M. (2005). Oil cultures of Ukraine. Kyiv: Urozhai. [In Ukrainian]
Yassein, A. A. M., Khalaf, A. E. A., Mohdaly, A. A. A., & Roby, M. H. H. (2021). Selections of donors depending on agronomic traits, seed yield components, and fatty acid profile for genetic improvement of Carthamus using stepwise multiple regression. OCL, 27, Article 66. doi: 10.1051/ocl/2021041
Yefimova, V. G. (2023). Study of the physical and chemical characteristics of a safflower biologically active supplement. Scientific notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Technical Sciences, 1, 237–241. [In Ukrainian]
More, S. D., Raghavaiah, C. V., Hangarge, D. S., Joshi, B. M., & Dhawan, A. S. (2005). In E. Esendal (Ed.), Proceedings of the VIth International Safflower Conference (pp. 180–186). Istanbul, Turkey.
Zhou, Y., Jiang, H., Huang, X., Rao, K., Wang, D., Wu, Q., Zhang, P., & Pei, J. (2023). Indistinct assessment of the quality of traditional Chinese medicine in precision medicine exampling as safflower. Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis, 227, Article 115277. doi: 10.1016/j.jpba.2023.115277
Emongor, V. (2010). Safflower (Carthamus tinctorius L.) the Underutilized and Neglected Crop: A Review. Asian Journal of Plant Sciences, 9(6), 299−306. doi: 10.3923/ajps.2010.299.306
Dajue, L., & Mündel, H. H. (1996). Safflower. In Carthamus tinctorius L. Promoting the Conservation and Use of Underutilized and Neglected Crops (7th Ed., p. 83). Rome: International Plant Genetic.
Punjanon T., Arpornsuwan T., Klinkusoom N. The pharmacological properties of safflower (Carthamus tinctorius L.). Bulletin of Health, Science and Technology. 2004. Vol. 7. P. 51–63.
Wang J., Sun H., Devanesan S. et al. Performance and emission characteristics of safflower oil biodiesel blended with nanoparticles and hydrogen on diesel engines of road and bridge machinery. FUEL. 2023. Vol. 352. Article 128946. doi: 10.1016/j.fuel.2023.128946
Deviren H., Aydın H. Production and physicochemical properties of safflower seed oil extracted using different methods and its conversion to biodiesel. FUEL. 2023. Vol. 343. Article 128001. doi: 10.1016/j.fuel.2023.128001
Ekin Z. Resurgence of Safflower (Carthamus tinctorius L.) Utilization: A Global View. Journal of Agronomy. 2005. Vol. 4, Iss. 2. P. 83–87. doi: 10.3923/ja.2005.83.87
Kalenska, S. M., Rakhmetov, D. B., & Novytska, N. V. (2022). Energy and raw materials (p. 97). Kyiv: NULES of Ukraine. [In Ukrainian]
Zharinov, V. I., & Ostapenko, V. A. (1994). Cultivation of medicinal, essential oil, and spice plants (pp. 72–77). Kyiv: Higher School. [In Ukrainian]
Vedmedeva, K. V., Poliakov, O. I., Leus, T. V., Alieva, O. Yu., & Nikitenko, O. V. (2022). Saflor. Kyiv: Agrarian Science. [In Ukrainian]
Ermantraut, E. R., Malinovskyi, A. S., Didora, V. G., Smaglii, O. F., Gudz, V. P., Rybak, M. F., Saiuk, O. A., Orlovskyi, M. Y., & Dereban, I. Yu. (2010). Methods of scientific research in agronomy. Zhytomyr: ZhNAEU. [In Ukrainian]
