Оцінка впливу елементів технології та інших факторів на вирощування живцевих саджанців тополі
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.11.3.2023.288676Ключові слова:
Populus sp. L., культивари, тополя Торопогрицького, 'Dorskamp', 'Robusta', 'І-45/51', здерев’янілі живці, укоріненість, агролісівництво, живцеві саджанці, висота, діаметр, сира маса, частка впливу факторівАнотація
Мета. Вивчити особливості вирощування однорічних живцевих саджанців чотирьох культиварів із секції чорних тополь в умовах Центрального Лісостепу та вплив на цей процес агротехнічних заходів та інших чинників.
Методи. Упродовж трьох років досліджували морфометричні характеристики живцевих саджанців тополі сортів 'Dorskamp', 'І-45/51', 'Robusta' і тополі Торопогрицького, за їх вирощування на чорноземах Центрального Лісостепу України. Для отримання саджанців були використані однорічні здеревʼянілі живці завдовжки 20, 25 і 30 см, які висаджували у два терміни: осінь (третя декада листопада) та весна (перша декада квітня) упродовж 2019–2021 рр.
Результати. За осіннього садіння живців найбільшу висоту мали живцеві саджанці тополі Торопогрицького. Вона, в середньому за три роки, становила: за використання живців довжиною 20 см – 178,4 см, 25 см – 188,7 см і 30 см – 197,0 см. Середня висота саджанців сорту 'Dorskamp' змінювалася від 158,2 до 170,3 см, у 'Robusta' – від 148,1 до 161,8 см і у 'І-45/51' – від 145,2 до 153,8 см. Найбільші розміри за весняного садіння мали рослини сорту 'Dorskamp' – від 193,8 до 197,9 см. Середня висота рослин тополі Торопогрицького становила від 151,2 до 173,5 см, сорту 'Robusta' – від 131,9 до 149,1 см, а сорту 'І-45/51' – від 122,4 до 128,3 см. При цьому найбільшу висоти у сортів 'Robusta' і 'І-45/51' мали рослини з найкоротших живців.
Висновки. З досліджуваних культиварів на вилугуваних чорноземах передусім доцільно використовувати тополю Торопогрицького і 'Dorskamp'. Першу – висаджувати восени живцями завдовжки 30 см, а другу – навесні живцями завдовжки 20 см. Живці сортів 'І-45/51'та 'Robusta' слід висаджувати восени. Оптимальна їх довжина – 20 см. На масу однорічних живцевих саджанців тополі та частку кореневої ситеми у ній найбільше впливають строк садіння, сортові особливості та погодні умови вегетаційного періоду.
Посилання
Keoleian, G. A., & Volk, T. A. (2005). Renewable Energy from Willow Biomass Crops: Life Cycle Energy, Environmental and Economic Performance. Critical Reviews in Plant Sciences, 24(5–6), 385–406. doi: 10.1080/07352680500316334
Aylott, M. J., Casella, E., Tubby, I., Street, N. R., Smith, P., & Taylor, G. (2008). Yield and spatial supply of bioenergy poplar and willow short-cutting cycle coppice in the UK. New Phytologist, 178(2), 358–370. doi: 10.1111/j.1469-8137.2008.02396.x
Fuchylo, Ya. D., Sbytna, M. V., Fuchylo, O. Ya., & Litvin, V. M. (2009). Experience and prospects of growing poplar (Populus sp. L.) in the Southern Steppe of Ukraine. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 7, 66–69. [In Ukrainian]
Broeckx, L. S., Verlinden, M. S., & Ceulemans, R. (2012). Establishment and two-year growth of a bio-energy plantation with fast-growing Populus trees in Flanders (Belgium): effects of genotype and former land use. Biomass Bioenerg, 42, 151–163. doi: 10.1016/j.biombioe.2012.03.005
Fuchylo, Ya. D., Litvin, V. M., & Sbytna, M. V. (2012). Biological, ecological and technological aspects of poplar plantations cultivation in the conditions of Kyiv Polissya. Kyiv: Logos. [In Ukrainian]
Dieter, M. (2016). Poplars and Other Fast-Growing Trees – Renewable Resources for Future Green Economies. In 25th Session of the International Poplar Commission: Working Paper IPC/15 (Berlin, 13–16 Sept. 2016). Rome: FAO. Retrieved from https://www.fao.org/forestry/45092-0fcd1e7430938785c3e2c0a0a03329a88.pdf
Stoffel, R. (2008). Short rotation woody crops – Hybrid poplar. Retrieved from https://www.forestry.umn.edu/sites/forestry.umn.edu/files/cfans_asset_356341.pdf
Mann, J. (2012). Comparison of Yield, Calorific Value and Ash Content in Woody and Herbaceous Biomass used for Bioenergy Production in Southern Ontario, Canada. In A Thesis Presented to The University of Guelph. Guelph, Ontario, Canada. Retrieved from https://atrium.lib.uoguelph.ca/items/4fc4c825-923c-4655-bcdc-73d36912d123
Volk, T. A., Berguson, B., Daly, C., Halbleib, M. D., Miller, R., Rials, T. G., … Wright, J. (2018). Poplar and shrub willow energy crops in the United States: field trial results from the multiyear regional feedstock partnership and yield potential maps based on the PRISM-ELM model. Global Change Biology Bioenergy, 10(10), 735–751. doi: 10.1111/gcbb.12498
El Bassam, N. (2010). Handbook of Bioenergy Crops A Complete Reference to Species, Development and Applications. London, UK: Earthscan.
Debryniuk, Yu. M., & Fuchylo, Ya. D. (2020). Plantation forests in Ukraine: conceptual foundations, resource potential and energy use. Lviv: Galicia Publishing Union. [In Ukrainian]
Spinelli, R. (2007). Short rotation coppice production in Italy. In Bornimer Agrartechnische Berichte, Heft 61 (pp. 158–167). Potsdam-Bornim, Germany.
Spinelli, R., Natti, C., & Magagnotti, N. (2008). Harvesting short-rotation poplar plantations for biomass production. Croatian Journal of Forest Engineering, 29(2), 129–139.
Spinelli, R., Natti, C., & Magagnotti, N. (2009). Using modified foragers to harvest short-rotation poplar plantations. Biomass and Bioenergy, 33(5), 817–821. doi: 10.1016/j.biombioe.2009.01.001
Fuchylo, Y. D., Sinchenko, V. M., Hanzhenko, O. M., Humentyk, M. Y., Pyrkin, V. I., Prysiazhniuk, O. I., … Tkachenko, A. M. (2018). The methodology of the study of willow and poplar energy plantations. Kyiv: Komprint. [In Ukrainian]
Zalesny, S., & Wiese, A. (2006). Date of Shoot Collection, Genotype, and Original Shoot Position Affect Early Rooting of Dormant Hardwood Cuttings of Populus. Silvae Genetica, 55(4–5), 169–182. doi: 10.1515/sg-2006-0024
Zalesny, R., Hall, R., Bauer, E., & Riemenschneider, D. (2003). Shoot Position Affects Root Initiation and Growth of Dormant Unrooted Cuttings of Populus. Silvae Genetica, 52(5), 273–279.
Zalesny, R. S., Bauer, E. O., Hall, R. B., Zalesny, J. A., Kunzman, J., Rog, C. J., & Riemenschneider, D. E. (2005). Clonal variation in survival and growth of hybrid poplar and willow in an in 30 situ trial on soils heavily contaminated with petroleum hydrocarbons. International Journal of Phytoremediation, 7(3), 177–197. doi: 10.1080/16226510500214632
Desrochers, A., & Thomas, B. R. (2003). A comparison of pre-planting treatments on hardwood cuttings of four hybrid poplar clones. New Forests, 26(1), 17–32. doi: 10.1023/A:1024492103150
