Особливості фотосинтезу спельти (Tríticum spélta L.) в умовах Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.11.3.2023.288675Ключові слова:
пшениця спельта, сорт, регулятор росту рослин, гумат калію, площа листкової поверхні, вміст хлорофілів, фотосинтетичний потенціал посівів, чиста продуктивність фотосинтезуАнотація
Мета. Виявити особливості впливу елементів технології вирощування сортів спельти на перебіг фотосинтетичних процесів посівів.
Методи. Дослідження проводили протягом 2019–2022 рр. на дослідному полі НВЦ Білоцерківського національного аграрного університету (Київська обл.), що розташоване у зоні нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України. Сорти спельти ‘Зоря України’, ‘Європа’ та ‘Аттергауер Дінкель’ вирощували із застосуванням у фазах колосіння й молочної стиглості позакореневого удобрення Гумат калію ГК-17 (400 г/га), а також регулятора росту Agriflex Amino у фазі колосіння (200 г/га).
Результати. У фазі цвітіння площа листя в середньому по досліду становила 44,9 тис. м2/га, зокрема в сорту ‘Зоря України’ – 45,3, ‘Європа’ – 45,5, ‘Аттергауер Дінкель’ – 43,8 тис. м2/га. Було встановлено позитивний ефект від позакореневого удобрення препаратом Гумат калію ГК-17 у фазі колосіння, внесення якого сприяло зростанню площі листя у фазі цвітіння на 2,1 тис. м2/га, а приріст від застосування Agriflex Amino у фазі колосіння становив 1,0 тис. м2/га. У фазі молочної стиглості зерна площа листя в середньому була 27,1 тис. м2/га: ‘Зоря України’ – 27,6, ‘Європа’ – 27,8, ‘Аттергауер Дінкель’ – 25,9 тис. м2/га. Внесення Гумат калію ГК-17 у фазі колосіння сприяло отриманню площі листя на 0,98 тис. м2/га, а Agriflex Amino – на 0,48 тис. м2/га більшої. Водночас застосування Гумат калію ГК-17 у фазі молочної стиглості не позначилось на зміні цього показника. Найвищі показники чистої продуктивності фотосинтезу в сорту ‘Зоря України’ відзначено у варіанті застосування Гумат калію ГК-17 у фазі колосіння та повторно у фазі молочної стиглості – 1,07–1,08 г/м2 за добу сухої речовини. Натомість у сорту ‘Європа’ кращим виявився варіант застосування Гумат калію ГК-17 у фазі колосіння та повторно у фазі молочної стиглості в поєднанні зі внесенням регулятора росту Agriflex Amino у фазі колосіння – 1,17 г/м2 за добу сухої речовини. Найвищі ж показники ЧПФ спостерігались у посівах сорту ‘Аттергауер Дінкель’, попри те, що він мав дещо меншу площу листя. Зокрема, у разі застосування Гумат калію ГК-17 у фазі колосіння та повторно у фазі молочної стиглості ЧПФ була на рівні 1,18, а за поєднання цього агрозаходу зі внесенням стимулятора росту Agriflex Amino у фазі колосіння – 1,21 г/м2 за добу сухої речовини.
Висновки. Проведені дослідження підтверджують доцільність застосування в технології вирощування спельти позакореневого підживлення Гумат калію ГК‑17 та застосування регулятора росту Agriflex Amino, що поліпшують перебіг фотосинтетичних процесів у посівах у період вегетації і таким чином дають змогу забезпечити оптимальніші умови для формування високої продуктивності культури.
Посилання
Avramenko, S., Tymchuk, V., Tsehmeistruk, M., Hlybokyi, O., Sheliakin, V., & Manko, K. (2011). Formation of grain quality of cereal crops. Agribusiness Today, 14, 15. [In Ukrainian]
Bordiuzha, N. P. (2011). Nitrogen accumulation by leaves of winter wheat and prediction of protein content in grain under the influence of foliar fertilization. Scientific Herald of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 162(1), 165–174. [In Ukrainian]
Zhemela, H. P., & Kurochka, A. O. (2012). Influence of predecessors on elements of yield structure and grain quality of winter wheat depending on varietal properties. Bulletin of the Poltava State Agrarian Academy, 1, 33–36. [In Ukrainian]
Konopliova, E. L. (2012). Dynamics of grain weight and protein content depending on the development phase and duration of standing of winter wheat crops. Bulletin Institute of Agriculture of Steppe zone NAAS of Ukraine, 2, 152–156. [In Ukrainian]
Morgun, V. V., Shvartau, V. V., & Kirizii, D. A. (2009). Physiological basis of formation of high productivity of cereals. In Physiology of plants: Problems and prospects of development (Vol. 1, pp. 11–42). Kyiv: Logos. [In Ukrainian]
Polianetska, I. O., Liubych, V. V., & Sukhomud, O. H. (2014). Protein content and its yield with grain yield of winter wheat depending on the variety. Scientific Papers of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet, 21, 235–239. [In Ukrainian]
Priadkina, H. O. (2013). Photosynthetic pigments, efficiency of solar radiation use and plant productivity in agrocenoses (Dr. Sci. Diss.). Institute of Plant Physiology and Genetics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv. [In Ukrainian]
Gaju, O., Allard, V., Martre, P., Le Gouis, J., Moreau, D., Bogard, M., Hubbart, S., & Foulkes, M. J. (2014). Nitrogen partitioning and remobilization in relation to leaf senescence, grain yield and grain nitrogen concentration in wheat cultivars. Field Crops Research, 155, 213–223. doi: 10.1016/j.fcr.2013.09.003
Gyuga, P., Demagante, A. L., & Paulsen, G. M. (2002). Photosynthesis and growth of wheat under extreme nitrogen nutrition regimes during maturation. Journal of Plant Nutrition, 25(6), 1281–1290. doi: 10.1081/PLN-120004388
Lawlor, D. W. (2002). Carbon and nitrogen assimilation in relation to yield: mech-anisms are the key to understanding production systems. Journal of Experimental Botany, 53(370), 773–787. doi: 10.1093/jexbot/53.370.773
McKendry, A. L., McVetty, P. B. E., & Evans, L. E. (1995). Selection criteria for combining high grain yield and high grain protein concentration in bread wheat. Crop Science, 35(6), 1597–1602. doi: 10.2135/cropsci1995.0011183X003500060013x
Triboi, E., Martre, P., & Girousse, C. (2006). Unravelling environmental and genetic relationships between grain yield and nitrogen concentration for wheat. European Journal of Agronomy, 25(2), 108–118. doi: 10.1016/j.eja.2006.04.004
Vaguseviciene, I., Burbulis, N., Jonytiene, V., & Vasinauskiene, R. (2012). Influence of nitrogen fertilization on winter wheat physiological parameters and productivity. Journal of Food Agriculture and Environment, 10(3–4), 733–736.
Wellburn, A. R. (1994). The spectral determination of chlorophylls a and b, as well as total carotenoids, using various solvents with spectrophotometers of different resolution. Journal of Plant Physiology, 144(3), 307–313. doi: 10.1016/S0176-1617(11)81192-2
Zhang, Y. H., Sun, N. N., Hong, J. P., Zhang, Q., Wang, C., Xue, Q., Zhou, S., Huang, Q., & Wang, Z. (2014). Effect of source-sink manipulation on photosynthetic characteristics of flag leaf and the remobilization of dry mass and nitrogen in vegetative organs of wheat. Journal of Integrative Agriculture, 13(8), 1680–1690. doi: 10.1016/S2095-3119(13)60665-6
Sereda, I. I. (2011). Leaf surface area and photosynthetic potential of winter wheat plants depending on growing conditions. Bulletin of the Institute of Grain Management, 40, 144–147.
Tkachuk, V. P., & Tymoschuk, T. M. (2020). Influence of terms of sowing on the productivity of winter wheat. Вulletin of Agricultural Science, 3, 38–44. doi: 10.31073/agrovisnyk202003-05 [In Ukrainian]
Hyrka, A. D., Zheliazkov, O. I., Pedash, O. O., & Boiko, O. V. (2010). Assimilatory activity of winter wheat crops depending on the timing of sowing and nitrogen nutrition. Bulletin of the Institute of Grain Management, 39, 19–22. [In Ukrainian]
Antal, T. V. (2008). The influence of fertilizers on the productivity of spring durum wheat varieties in the conditions of the northern part of the Forest Steppe. In Abstracts of reports of the International scientific and practical conference "Problems of increasing the adaptive potential of the crop production system in connection with climate changes" (p. 3). Bila Tserkva: N.p. [In Ukrainian]
Karpenko, V. P., & Pavlyshyn, S. V. (2008). Net photosynthetic productivity of common spelled wheat using Prima Forte 195 herbicide and plant growth regulator Vuksal Bio. In Materials of the All-Ukrainian Conference of Young Scientists (pp. 43–44). Uman: N.p. doi: 10.13140/RG.2.2.35908.68485
