Ефективність фотосинтезу сорго залежно від впливу елементів технології вирощування

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.47414/na.10.3.2022.287179

Ключові слова:

сорго зернове, гібрид, площа листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чиста продуктивність фотосинтезу

Анотація

Мета. Виявлення ефективності фотосинтезу гібридів сорго зернового залежно від позакореневого застосування мікродобрив та регуляторів росту рослин.

Методи. Дослідження проводили протягом 2019–2021 рр. в умовах дослідної ділянки НВЦ Білоцерківського національного аграрного університету (Київська обл.). Висівали гібриди сорго зернового ‘Брігга’ та ‘Ютамі’, посіви яких у період вегетації обробляли мікродобривами Альфа-Гроу-Екстра, 2 л/га (1-ша обробка у фазі 5 листків, 2-га – 9 листків, 3-тя – викидання волоті) та Інтермаг-Кукурудза, 2 л/га (1-ша обробка у фазі 5 листків, 2-га та 3-тя – з інтервалом у 7 діб) та регуляторами росту рослин Регоплант, 50 мл/га та Стимпо, 20 мл/га у фазі 5 листків культури.

Результати. Установлено, що у фазі викидання волоті кращі показники площі листків у гібрида ‘Брігга’ були за позакореневого удобрення мікродобривом Інтермаг – Кукурудза в поєднанні з регулятором росту Регоплант – 49,1 тис. м2/га, у ‘Ютамі’ – за внесення Інтермаг – Кукурудза в композиції з Регоплант або Стимпо – 52,9 тис. м2/га, тоді як на чистому контролі цей показник становив 48,1 тис. м2/га. На час повної стиглості зерна в гібридів ‘Брігга’ та ‘Ютамі’ у варіанті використання Альфа-Гроу-Екстра з регулятором росту Стимпо формувалось 14,49 і 16,68 т/га сухої речовини відповідно. У міжфазний період від викидання волоті до цвітіння фотосинтетичний потенціал у гібрида ‘Брігга’ становив в середньому по досліду 0,44 тис. м2/га × діб, у ‘Ютамі’ – 0,52 тис. м2/га × діб. У міжфазний період «цвітіння – повна стиглість» у гібрида ‘Брігга’ за обробки мікродобривом Альфа-Гроу-Екстра в комбінації з регулятором росту Стимпо чиста продуктивність фотосинтезу становила 3,33 г/м2 за добу сухої речовини, а в разі застосування мікродобрива Інтермаг – Кукурудза в поєднанні з регулятором росту Стимпо – 3,14 г/м2 за добу. У разі вирощування гібрида ‘Ютамі’ за позакореневого підживлення Альфа-Гроу-Екстра або Інтермаг – Кукурудза найкращі показники чистої продуктивності фотосинтезу було отримано у варіантах поєднання з регулятором росту Стимпо – 3,19 та 3,19 г/м2 за добу сухої речовини відповідно.

Висновки. Досліджувані елементи технології, особливо варіанти позакореневого підживлення мікродобривами, ефективно впливали на перебіг процесів фотосинтезу та відповідно забезпечували формування вищого рівня структурних показників урожайності рослин сорго зернового.

Посилання

Togawa-Urakoshi, Y., & Ueno, O. (2021). Photosynthetic nitrogen- and water-use efficiencies in C3 and C4 subtype grasses grown under two nitrogen supply levels. Plant Production Science, 25(2), 183–194. doi: 10.1080/1343943x.2021.2006069

Ueno, O., & Fuchikami, Y. (2020). Structure and photosynthetic metabolism in green prop roots of C4 sorghum. Plant Production Science, 23(2), 182–190. doi: 10.1080/1343943X.2019.1683456

Naumenko, V. S. (2009). Plant Production. Kyiv: Agrar Media Group. [In Ukrainian]

Shevchenko, V. G., & Hayda, Yu. O. (2017). The influence of sowing density on the yield and quality of grain sorghum in the conditions of the Steppe of Ukraine. Bulletin of the Dnipropetrovsk Agrarian University, 4, 106–110. [In Ukrainian]

Babenko, V. M. (2018). The influence of plant density on the yield and quality of grain sorghum in the conditions of the Steppe of Ukraine. Bulletin of the Poltava State Agrarian Academy, 3, 37–43. [In Ukrainian]

Jayaraj, D., & Subramanian, P. (2020). Effect of micronutrients on growth and yield of sorghum (Sorghum bicolor L.) under rainfed condition. International Journal of Current Microbiology and Applied Sciences, 9(10), 2571–2576.

Ramu, G., Reddy, M. S., & Ramaya, M. S. (2019). Influence of nutrient management on growth, yield and quality of sorghum. Journal of Pharmacognosy and Phytochemistry, 8(5), 121–125.

Kalinichenko, V. V., Kondratenko, I. I., Kondratenko, Yu. I. (2015). Grain sorghum: botanical characteristics, varietal features, cultivation and use. Bulletin of Kharkiv National Agrarian University, 6, 195–203. [In Ukrainian]

Karazhbei, H. M., Shpak, P. I., Kozlovska, M. S., Melnychenko, T. P., & Karpych, M. K. (2017). Formation оf productivity depending on the stability and plasticity of grain sorghum varieties. Plant Varieties Studying and Protection, 13(2), 150–154. doi: 10.21498/2518-1017.13.2.2017.105396 [In Ukrainian]

Jones, J. B., Eck, H. V., & Voss, R. (1990). Plant analysis as an aid in fertilizing corn and grain sorghum. In R. L. Westerman (Ed.), Soil Testing and Plant Analysis (3rd ed., pp. 521–527). Madison, WI: Soil Science Society of America. doi: 10.2136/sssabookser3.3ed.c20

Boiko, M. O. (2016). Justification of agrotechnical methods of growing grain sorghum in the conditions of Southern Ukraine. Scientific Bulletin of the NULES of Ukraine. Series: Agronomy, 235, 33–39. [In Ukrainian]

Boiko, M. O. (2017). Formation of the assimilation apparatus of grain sorghum hybrids depending on the timing of sowing and sowing density. Taurian Scientific Herald, 97, 18–22. [In Ukrainian]

Nichiporovich, A. O. (1982). Physiology of photosynthesis and plant productivity. In Physiology of plants (pp. 7–33). Moscow: Nauka.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-28

Як цитувати

Тітаренко, О. С., & Карпук, Л. М. (2022). Ефективність фотосинтезу сорго залежно від впливу елементів технології вирощування . Новітні агротехнології, 10(3). https://doi.org/10.47414/na.10.3.2022.287179

Номер

Розділ

РОСЛИННИЦТВО