Особливості формування врожайності гороху в разі застосування заходів підвищення толерантності до посухового стресу в умовах Правобережного Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.9.2021.285487Ключові слова:
адсорбент, регулятор росту рослин, мікродобриво, мікоризоутворювальний біопрепарат, урожайність, протеїн, жир, крохмальАнотація
Мета. Установити закономірності формування врожайності та якості насіння гороху в разі застосування заходів підвищення толерантності до посухового стресу культури в умовах зони нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України.
Методи. Польові дослідження проводили в умовах Уладово-Люлинецької ДСС Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН (Вінницька обл., зона нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України) упродовж 2015−2019 рр. Горох сорту ‘Юлій’ вирощували за схемою чотирифакторного польового досліду із застосуванням вологоутримувача Aquasorb (200 кг/га), обробки ґрунту мікоризоутворювальним біопрепаратом Мікофренд (1 л/га), обробки насіння регулятором росту рослин Келпак РК (3 л/т) та позакореневого внесення в період вегетації мікродобрив Біовіт (7 л/га, ВВСН 14) і Фрея-Аква Бобові (1,5 л/га, ВВСН 14). Вологоутримувач Aquasorb уносили під ранньовесняну культивацію суцільним способом за допомогою розкидача типу Amazone ZA-TS 3200.
Результати. У середньому на рослині гороху формувалось 6,4 боба, з них 5,3 шт. – з насінням. При цьому найкращим варіантом було застосування передпосівної обробки насіння регулятором росту Келпак РК, внесення в ґрунт вологоутримувальних полімерів Aquasorb та мікоризоутворювального біопрепарату Мікофренд з наступною обробкою рослин мікродобривами Біовіт або Фрея-Аква Бобові, що сприяло формуванню 6,2–6,3 шт./рослину виповнених бобів. При цьому в разі застосування додаткових елементів агротехніки відсоток виповнених бобів зростав до 85–86 (контроль – 77,5 %). У середньому за роки досліджень застосування передпосівної обробки насіння регулятором росту Келпак РК, унесення в ґрунт Aquasorb та мікоризоутворювального біопрепарату Мікофренд, з наступною обробкою рослин мікродобривами Біовіт або Фрея-Аква Бобові сприяло формуванню найвищої врожайності гороху на рівні 5,55 та 5,57 т/га зі збором сирого протеїну по 1,43 т/га, жиру – по 0,09 т/га, крохмалю – 2,85 і 2,86 т/га відповідно.
Висновки. Серед факторів впливу на формування врожайності гороху можна виділити важливе значення умов року (31 %), особливо активний вплив яких спостерігався у варіантах без застосування вологоутримувача. Гідрогель визначав 29 % приросту врожаю, регулятор росту – 19 %, мікоризоутворювальний препарат – 11 % та мікродобрива – 9 %.
Посилання
Kandel, H., Mcphee, K., Akyüz, A., Zwinger, S., Schaubert, S., Rickertsen, J., … Martin, G. (2016). North Dakota Dry Pea Variety Trial Results for 2016 and Selection Guide. NDSU Extension Service. Retrieved from https://www.ag.ndsu.edu/publications/crops/north-dakota-dry-pea-variety-trial-results-for-2016-and-selection-guide
Tolessa, T. T., Bekele, Y., Sefera, T., Jarso, M., & Keneni, G. (2013). Genotype × Environment Interaction and Performance Stability for Grain Yield in Field Pea (Pisum sativum L.) Genotypes. International Journal of Plant Breeding, 7(2), 116–123.
Lykhochvor, V. V., Petrychenko, V. F., & Ivashchuk, P. V. (2008). Grain production [20 grain crops]. Lviv: Ukrainski tekhnolohii. [In Ukrainian]
Dvoretska, S. P., Riabokin, T. M., Yefimenko, H. M., & Tylytsia, T. V. (2014). Peculiarities of the formation of elements of the productivity of pea plants depending on the level of intensification of the cultivation technology. Proceedings of the NSC “Institute of Agriculture of NAAS”, 3, 56–66. [In Ukrainian]
Bueckert, R. A., Wagenhoffer, S., Hnatowich, G., & Warkentin, T. D. (2015). Effect of heat and precipitation on pea yield and reproductive performance in the field. Canadian Journal of Plant Science, 95(4), 629–639. doi: 10.4141/cjps-2014-342
Fikere, M., Tadesse, T., Gebeyehu, S., & Hundie, B. (2010). Agronomic performances, disease reaction and yield stability of field pea (Pisum sativum L.) genotypes in Bale Highlands, Ethiopia. Australian Journal of Crop Science, 4(4), 238–246.
Burstin, J., Gallardo, K., Mir, R. R., Varshney, R. K., & Duc, G. (2011). Improving protein content and nutrition quality. In A. Pratap, & J. Kumar (Eds.), Biology and Breeding of Food Legumes (pp. 314–328). Wallingford, CT: CAB International. doi: 10.1079/9781845937669.0314
Karkanis, A., Ntatsi, G., Kontopoulou, C.-K., Pristeri, A., Bilalis, D., & Savvas, D. (2106). Field pea in European cropping systems: Adaptability, biological nitrogen fixation and cultivation practices. Notulae Botanicae Horti Agrobotanici Cluj-Napoca, 44(2), 325–336. doi: 10.15835/nbha44210618
Peltonen-Sainio, P., Jauhiainen, L., & Hakala, K. (2009). Are there indications of climate change induced increases in variability of major field crops in the northernmost European conditions? Agricultural and Food Science, 18(3–4), 206–222. doi: 10.2137/145960609790059424
Witold, S., & Сylwester, М. (2020). Standardised ileal amino acid digestibility in field pea seeds of two cultivars differing in flower colour for broiler chickens: Effects of bird age and microbial protease. Animals, 10(11), Article 2099. doi: 10.3390/ani10112099
Prysiazhniuk, O. I., & Korol, L. V. (2014). Estimation of adaptive features of new pea varieties. Advanced Agritechnologies, 1, 12–22. doi: 10.21498/na.1(2).2014.119078
Prysiazhniuk, O. I., & Korol, L. V. (2016). Evaluation of pea varieties based on correlation of quantitative traits and indices. Plant Varieties Studying and Protection, 4, 51–55. doi: 10.21498/2518-1017.4(33).2016.88674
Rozhkov, A. O. (Ed). (2016). Research case in agronomy. Book 1: Theoretical aspects of the research case. Kharkiv: Maidan. [In Ukrainian]
Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statistical analysis of agronomic experimental data in the Statistica 6.0 package. Kyiv: PolihrafKonsaltynh. [In Ukrainian]