Макро- й мікроскладники крохмалю різних сортів соризу (Sorghum orysoidum)
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.11.1.2023.275472Ключові слова:
сориз, сорт, біохімічний складник, інтегральний скор, крохмаль, зерноАнотація
Мета. Визначити вміст макро- і мікроскладників крохмалю різних сортів соризу.
Методи. Лабораторні – визначення вмісту жиру, білка, крохмалю, жирних кислот, харчових волокон, води, мінеральні елементи, розрахунковий – інтегральний скор, математично-статистичні.
Результати. Встановлено, що в крохмалі найбільше містилось вуглеводів (крохмаль + декстрин) – 77,5–81,0 % залежно від сорту соризу. Необхідно відзначити, що крохмаль сортів ‘Кварц’, ‘Октан’ і ‘Титан’ мав достовірно нижчий вміст вуглеводів. Вологість крохмалю при цьому становила 8,7–11,0 %, що відповідало ДСТУ 3976-2000 Крохмаль кукурудзяний cухий. Технічні умови. Крім цього, в крохмалі соризу вміст білка становив 2,8–4,1 %, харчових волокон – 2,3–2,8, жиру – 1,3–2,6, насичених жирних кислот і золи – 0,2–0,3 % залежно від сорту. Найнижчим був вміст поліненасичених жирних кислот – 0,02–0,04 %. У крохмалі соризу вміст сірки був найбільшим – 60,0–62,1 мг/кг. Вміст фосфору та калію був на рівні 37–59 мг/кг крохмалю, а вміст магнію – 33–41 мг/кг. Найменше містилось міді – 0,003–0,006 мг/кг крохмалю. Крім цього, виявлено вітамін В1 – 0,77–0,81 мг/кг. Необхідно відзначити, що зниження вмісту мікроскладових у крохмалі було достовірним за виключенням сірки. Встановлено, що зі 100 г крохмалю найбільше забезпечується добова потреба організму людини вітаміном В1 на 7,0–7,5 % залежно від сорту соризу. З усіх мінеральних елементів інтегральний скор для магнію був на рівні 1,4–1,8 %. Для фосфору цей показник становив на рівні 0,7–0,9 %, заліза – 0,2–0,3, мангану, сірки, кальцію, калію – 0,1, міді та натрію – 0,02–0,03 %.
Висновки. Макро- й мікроскладники крохмалю соризу достовірно змінюються залежно від сорту. Крохмаль соризу містить вуглеводи (крохмаль + декстрин) 77,5–81,6 %, білок – 2,8–4,1, харчові волокна – 2,3–2,8, жир – 1,3–2,6, насичені жирні кислоти і золу – 0,2–0,3, поліненасичені жирні кислоти – 0,02–0,04 % залежно від сорту. Вологість крохмалю при цьому становить 8,7–11,0 %. Розрахунки свідчать, що споживання 100 г крохмалю забезпечує лише на 23,2–24,4 % добову потребу організму людини вуглеводами, на 9,2–11,2 % харчовими волокнами. Інтегральний скор для білка становить на рівні 3,0–4,4 %, для жиру – 1,4–2,7 %. Крім цього, вміст вітаміну В1 становить 0,77–0,82 мг/кг крохмалю. Вміст сірки становить 60,0–62,1 мг/кг, калію і фосфору – 37–59, магнію – 33–41, натрію – 10–13, кальцію – 5–9, заліза – 0,23–0,35, мангану – 0,075–0,090, міді – 0,003–0,006.
Посилання
Liubych, V. V. (2021). Modern achievements of cereal production. Bulletin of Uman National University of Horticulture, 1, 71–76. doi: 10.31395/2310-0478-2021-1-71-76 [In Ukrainian]
Abdelhalim, T. S., Kamal, N. M., & Hassan, A. B. (2019). Nutritional potential of wild sorghum: Grain quality of Sudanese wild sorghum genotypes (Sorghum bicolor L. Moench). Food Science & Nutrition, 7(4), 1529–1539. doi: 10.1002/fsn3.1002
Motlhaodi, T., Bryngelsson, T., Chite, S., Fatih, M., Ortiz, R., & Geleta, M. (2018). Nutritional variation in sorghum [Sorghum bicolor (L.) Moench] accessions from southern Africa revealed by protein and mineral composition. Journal of Cereal Science, 83, 123–129. doi: 10.1016/j.jcs.2018.08.010
Buonaiuto, G., Palmonari, A., Ghiaccio, F., Visentin, G., Cavallini, D., Campidonico, L., Formigoni, A., & Mammi, L. M. E. (2021). Effects of complete replacement of corn flour with sorghum flour in dairy cows fed Parmigiano Reggiano dry hay-based ration. Italian Journal of Animal Science, 20(1), 826–833. doi: 10.1080/1828051X.2021.1916408
Liubych, V. V., Voitovska, V. I., Kryzhanivskyi, V. H., & Tretiakova S. O. (2021). The formation of biochemical component of grain flour of different hybrids of soriz. Bulletin of Uman National University of Horticulture, 1, 66–70. doi: 10.31395/2310-0478-2021-1-66-70 [In Ukrainian]
Voitovska, V. I., Storozhyk, L. I., Liubych, V. V., & Yalanskyi, O. V. (2022). Evaluation of productivity of different varieties of soryz (Sorghum orysoidum). Plant Varieties Studying and protection, 18(1), 50–56. doi: 10.21498/2518-1017.18.1.2022.257587 [In Ukrainian]
Hacisalihoglu, G., & Armstrong, P. R. (2022). Flax and Sorghum: Multi-Element Contents and Nutritional Values within 210 Varieties and Potential Selection for Future Climates to Sustain Food Security. Plants, 11(3), Article 451. doi: 10.3390/plants11030451
Zhu, F. (2014). Structure, physicochemical properties, modifications, and uses of sorghum starch. A comprehensive review. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety, 13(4), 597–610. doi: 10.1111/1541-4337.12070
Soe Htet, M. N., Wang, H., Tian, L., Yadav, V., Samoon, H. A., & Feng, B. (2022). Integrated Starches and Physicochemical Characterization of Sorghum Cultivars for an Efficient and Sustainable Intercropping Model. Plants (Basel), 11(12), Article 1574. doi: 10.3390/plants11121574
Beta, T., & Corke, H. (2001). Genetic and Environmental Variation in Sorghum Starch Properties. Journal of Cereal Science, 34(3), 261–268. doi: 10.1006/jcrs.2000.0379
Tasie, M. M., & Gebreyes, B. G. (2020). Characterization of Nutritional, Antinutritional, and Mineral Contents of Thirty-Five Sorghum Varieties Grown in Ethiopia. International Journal of Food Science, 11, Article 8243617. doi: 10.1155/2020/8243617
Lin, L., Cai, C., Gilbert, R. G., Li, E., Wang, J., & Wei, C. (2016). Relationships between amylopectin molecular structures and functional properties of different-sized fractions of normal and high-amylose maize starches. Food Hydrocolloids, 52, 359–368. doi: 10.1016/j.foodhyd.2015.07.019
Zhu, J., Zhang, S., Zhang, B., Qiao, D., Pu, H., Liu, S., & Li, L. (2017). Structural features and thermal property of propionylated starches with different amylose/amylopectin ratio. International Journal of Biological Macromolecules, 97, 123–130. doi: 10.1016/j.ijbiomac.2017.01.033
Yang, Q., Zhang, W., Li, J., Gong, X., & Feng, B. (2019). Physicochemical properties of starches in proso (non-waxy and waxy) and foxtail millets (non-waxy and waxy). Molecules, 24(9), Article 1743. doi: 10.3390/molecules24091743
Yeshchenko, V. O. (Ed.). (2014). Fundamentals of scientific research in agronomy. Vinnitsia: Edelweis i K. [In Ukrainian]
