Характеристика жирно-кислотного складу олії сорго залежно від сортових особливостей
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.10.3.2022.270522Ключові слова:
сорго, сорт, вміст білка, вміст крохмалю, інтегральний скор, жирні кислотиАнотація
Мета. Визначити вміст біохімічної складової та жирних кислот у зерні різних сортів сорго зернового.
Методи. Лабораторні – визначення вмісту жиру, білка, крохмалю, жирних кислот, розрахунковий – інтегральний скор, математично-статистичні.
Результати. Встановлено, що вміст жиру в зерні сорго був на рівні 0,9–1,3 %, вміст білка – 8,6–10,6, вміст крохмалю – 75,1–77,3 % залежно від сорту. Необхідно відзначити, що вміст жиру в зерні сортів сорго зернового ‘Targga’ і ‘Burggo’ був достовірно нижчим порівняно з цим показником у решти сортів. Вміст білка в зерні сортів ‘Targga’, ‘Anggy’ і ‘Burggo’ був достовірно нижчим порівняно з іншими сортами. При цьому вміст крохмалю достовірно не змінювався залежно від сорту сорго зернового. У зерні досліджених сортів сорго зернового частка насичених жирних кислот становила 45–63 %, мононенасичених – 37–55, поліненасичених – 0,15–0,22 %. Отже, частка жирних кислот достовірно змінюється залежно від сорту сорго зернового. У складі насичених жирних кислот вміст пальмітинової кислоти був найвищим – 0,288–0,675 %. У складі мононенасичених жирних кислот вміст олеїнової кислоти був найвищим – 0,345–0,403 %. У складі поліненасичених жирних кислот вміст ейкозапентаєнової кислоти був найвищим – 0,001 %.
Висновки. Встановлено, що біохімічна складова достовірно змінюється залежно від сорту сорго зернового. Найвищий вміст білка отримано за вирощування сортів сорго зернового ‘Степовий 8’, ‘Лан 59’, ‘Primei’ і ‘Yuki’ – 10,0–10,6 %. Вміст крохмалю при цьому становить 75,1–75,7 %, вміст жиру – 1,1–1,3 %. Найбільше 100 г зерна сорго зернового задовольняє потребу організму людини вуглеводами – на 22,5–23,1 %, найменше жирами – на 1,0–1,4 %, а білком на 9,2–11,4 % залежно від сорту. З усіх жирних кислот вміст пальмітинової був найвищим – 0,436–0,675 % у зерні сортів сорго зернового ‘Степовий 8’, ‘Лан 59’, ‘Primei’, ‘Yuki’ і ‘Anggy’. У зерні сорго зернового досліджених сортів пальмітинова жирна кислота є основною. У зерні сортів ‘Targga’ і ‘Burggo’ основною є олеїнова кислота – 0,345–0,367 %. Вміст ліноленової кислоти найнижчий – 0,00001–0,00003 %. Вміст міристинової, пентадеканової, маргаринової, арахінової, лігноцеринової, бегенової, стеаринової, гадоолеїнової, пальмітоолеїнової та ейкозапентаєнової жирних кислот становить 0,001–0,007 %. Вміст лінолевої кислоти становить 0,0004–0,0007 % залежно від сорту сорго зернового.
Посилання
Palavecino, P. M., Penci, M. C., Calderón-Domínguez, G., & Ribotta, P. D. (2016). Chemical composition and physical properties of sorghum flour prepared from different sorghum hybrids grown in Argentina. Starch, 68(11–12), 1055–1064. doi: 10.1002/star.201600111
Su, X., Rhodes, D., Xu, J., Chen, X., Davis, H., Wang, D., Herald, T. J., & Wang, W. (2017). Phenotypic diversity of anthocyanins in sorghum accessions with various pericarp pigments. Journal of Nutrition & Food Sciences, 7(4), 2155–9600. doi: 10.4172/2155-9600.1000610
Food and Agriculture Organization of the United Nations Statistical Database. (2020). Rome, Italy: FAO. Retrieved from www.fao.org/faostat
Voitovska, V. I., Storozhyk, L. I., Liubych, V. V., & Yalanskyi, O.V. (2022). Evaluation of productivity of different varieties of soryz (Sorghum orysoidum). Plant Varieties Studying and Protection, 18(1), 50–56. doi: 10.21498/2518-1017.18.1.2022.257587
Liubych, V. V., Voitovska, V. I., & Kononenko, L. M. (2022). The content of vitamins and mineral elements in grain products of different soriz varieties. Collected Works of Uman National University of Horticulture, 101(1), 78–86. doi: 10.32782/2415-8240-2022-101-1-78-86
Abdelhalim, T. S., Kamal, N. M., & Hassan, A. B. (2019).Nutritional potential of wild sorghum: Grain quality of Sudanese wild sorghum genotypes (Sorghum bicolor L. Moench). Food Science & Nutrition, 7(4), 1529–1539. doi: 10.1002/fsn3.1002
Sarshad, A., Talei, D., Torabi, M., Rafiei, F., & Nejatkhah, P. (2021). Morphological and biochemical responses of Sorghum bicolor (L.) Moench under drought stress. SN Applied Sciences, 3(1), Article 81. doi: 10.1007/s42452-020-03977-4
Lee, S., Choi, Y.-M., Shin, M.-J., Yoon, H., Wang, X., Lee, Y., Yi, J., & Desta, K. T. (2022). Agro-Morphological and Biochemical Characterization of Korean Sorghum (Sorghum bicolor (L.) Moench) Landraces. Agronomy, 12, Article 2898. doi: 10.3390/agronomy12112898
Xiong, Y., Zhang, P., Warner, R. D., & Fang, Z. (2019). Sorghum Grain: From Genotype, Nutrition, and Phenolic Profile to Its Health Benefits and Food Applications. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety, 18(6), 2025–2046. doi: 10.1111/1541-4337.12506
Kokten, K., Kaplan, M., Temizgul, R., Beyzi, S. B., & Karaman, K. (2018). Classification of different Sorghum bicolor genotypes depending on fatty acid composition with using Biplot Analysis. Progress in Nutrition, 20(4), 699–705. doi: 10.23751/pn.v20i4.6181
Rakshit, S., C, A., Yadav, P., Patroti, P., & Girish, G. (2021). Stability for grain oil content in sorghum (Sorghum bicolor). The Indian Journal of Agricultural Sciences, 91(11), 1636–1639. doi: 10.56093/ijas.v91i11.118575
Tasie, M. M., & Gebreyes, B. G. (2020). Characterization of Nutritional, Antinutritional, and Mineral Contents of Thirty-Five Sorghum Varieties Grown in Ethiopia. International Journal of Food Science, 2020, Article 8243617. doi: 10.1155/2020/8243617
Pontieri, P., Troisi, J., Calcagnile, M., Bean, S. R., Tilley, M., Aramouni, F., … Del Giudice, L. (2022). Chemical Composition, Fatty Acid and Mineral Content of Food-Grade White, Red and Black Sorghum Varieties Grown in the Mediterranean Environment. Foods, 11(3), Article 436. doi: 10.3390/foods11030436
Yeshchenko, V. O. (Ed.). (2014). Fundamentals of scientific research in agronomy. Vinnitsia: TD Edelweis i K. [in Ukrainian]
