Продуктивність тифону за різної ширини міжрядь та удобрення
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.10.2.2022.270481Ключові слова:
наземна біомаса, маса коренів, урожайність насіння, дисперсійний аналізАнотація
Мета. Установити особливості формування продуктивності тифону залежно від елементів агротехніки – ширини міжрядь та норм внесення мінеральних добрив.
Методи. Дослідження проводили впродовж 2018–2021 рр. в умовах ВП НУБІП України «Ніжинський агротехнічний інститут» (Чернігівська обл.) за загальноприйнятими методиками. Схема польового досліду передбачала вирощування тифону сорту ‘Оракам’ за різних способів сівби (ширина міжрядь – 15, 30 і 45 см) та норм мінерального удобрення (без добрив, N80P60K60 та N120P90K90).
Результати. Найвищі показники продуктивності озимих капустяних культур – як індивідуальної наземної біомаси рослин, так і врожайності насіння загалом – відзначено у 2021 р., маси кореневої системи – у 2021-му, а найнижчі – у 2019 р., що спричинено об’єктивними природними чинниками, а саме впливом підвищених температур повітря та браком опадів. Однак загальні закономірності впливу чинників досліду на ріст і розвиток рослин були подібними в усі роки досліджень. Найліпші умови для формування врожайності насіння тифону ‘Оракам’ відзначено за ширини міжрядь 15 см – 3,44–3,88 т/га залежно від норми удобрення, тоді як у варіантах збільшення міжрядь до 30 і 45 см продуктивність культури була значно нижчою – 3,20–3,54 та 3,19–3,72 т/га відповідно. Чітка закономірність до зниження врожайності насіння зі збільшенням ширини міжрядь спостерігалась за всіх варіантів удобрення. Застосування мінеральних добрив сприяло суттєвому підвищенню показників урожайності насіння порівняно з контролем (2,72–3,44 т/га) за всіх варіантів ширини міжрядь. Ефективнішим при цьому було внесення норми N80P60K60, у варіантах з якою приріст становив 0,34–0,47 т/га, тоді як за норми N120P90K90 – 0,12–0,34 т/га.
Висновки. Найвищі показники наземної біомаси однієї рослини (134,6 г) та загальної насіннєвої продуктивності (3,88 т/га) тифону ‘Оракам’ отримано за вирощування із шириною міжрядь 15 см на фоні внесення N80P60K60, маси кореневої системи однієї рослини (17,2 г) – у варіанті поєднання ширини міжрядь 45 см та N80P60K60. Згідно з даними дисперсійного аналізу, найістотніший вплив на формування показника врожайності насіння культури мали погодні умови вегетаційного періоду – 39 %, частки чинників ширини міжрядь та удобрення становили 20 і 15 % відповідно, а їх взаємодії – у межах 5–13 %.
Посилання
Bennett, R. A., Thiagarajah, M. R., King, J. R., & Rahman, M. H. (2008). Interspecific cross of Brassica oleracea var. alboglabra and B. napus: effects of growth condition and silique age on the efficiency of hybrid production, and inheritance of erucic acid in the self-pollinated backcross generation. Euphytica, 164(2), 593–601. doi: 10.1007/s10681-008-9788-0
Girke, A., Schierholt, A., & Becker, H. C. (2011). Extending the rapeseed genepool with resynthesized Brassica napus L. I: Genetic diversity. Genetic Resources and Crop Evolution, 59(7), 1441–1447. doi: 10.1007/s10722-011-9772-83
Karim, Md. M., Siddika, A., Tonu, N. N., Hossain, D. M., Meah, Md. B., Kawanabe, T., Fujimoto, R., & Okazaki, K. (2014). Production of high yield short duration Brassica napus by interspecific hybridization between B. oleracea and B. rapa. Breeding Science, 63(5), 495–502. doi: 10.1270/jsbbs.63.495
Malek, M. A., Ismail, M. R., Rafii, M. Y., & Rahman, M. (2012). Synthetic Brassica napus L.: development and studies on morphological characters, yield attributes, and yield. The Scientific World Journal, 2012, Article 416901. doi: 10.1100/2012/416901
Momotaz, A., Kato, M., & Kakihara, F. (1998). Production of intergeneric hybrids between Brassica and Sinapis species by means of embryo rescue technique. Euphytica, 103(1), 123–130. doi: 10.1023/A:1018331528368
Rakhmetov, D. B. (2018). Non-traditional plant species for bioenergy. Nitra. [In Russian]
Rakhmetov, D. B. (2011). Theoretical and applied aspects of the introduction of plants in Ukraine. Kyiv: Agrar Media Group. [In Ukrainian]
Rakhmetov, D. B., & Rakhmetova, S. O. (2015). Summary of introduction and breeding of tyfon (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) in M. M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Plant Introduction, 4, 18–30. doi: 10.5281/zenodo.2527182 [In Ukrainian]
Rakhmetov, D. B., Rakhmetova, S. O., & Lishhuk, N.V. (2008). Methods of examination cultivars tyfon (Brassica campestris var. oleifera f. biennis D.C. × B. rapa L.) the difference, uniformity and stability. Official bulletin. State Service for the Protection of Plant Varieties (Vol. 2, Part. 22, pp. 210–221). Kyiv: Alefa. [In Ukrainian]
Prysiazhniuk, O. I., Klymovych, N. M., Polunina, O. V., Yevchuk, Ya. V., Tretiakova, S. O., Kononenko, L. M., Voitovska, V. I., & Mykhailovyn, Yu. M. (2021). Methodology and organization of scientific research in agriculture and food technologies. Kyiv: Nilan-LTD. [In Ukrainian]
Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statistical analysis of agronomic study data in the Statistica 6.0 software suite. Kyiv: PolihrafKonsaltynh. [In Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Цей твір ліцензовано за Creative Commons Attribution 4.0 International License
Автори зберігають авторське право та надають журналу право першої публікації. Водночас робота ліцензується за умовами Creative Commons «Attribution» 4.0, що дозволяє іншим особам поширювати її за умови обов’язкового зазначення авторства та посилання на першу публікацію в цьому журналі.
Creative Commons Attribution 4.0 International Public License