Продуктивність тифону за різної ширини міжрядь та удобрення
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.10.2.2022.270481Ключові слова:
наземна біомаса, маса коренів, урожайність насіння, дисперсійний аналізАнотація
Мета. Установити особливості формування продуктивності тифону залежно від елементів агротехніки – ширини міжрядь та норм внесення мінеральних добрив.
Методи. Дослідження проводили впродовж 2018–2021 рр. в умовах ВП НУБІП України «Ніжинський агротехнічний інститут» (Чернігівська обл.) за загальноприйнятими методиками. Схема польового досліду передбачала вирощування тифону сорту ‘Оракам’ за різних способів сівби (ширина міжрядь – 15, 30 і 45 см) та норм мінерального удобрення (без добрив, N80P60K60 та N120P90K90).
Результати. Найвищі показники продуктивності озимих капустяних культур – як індивідуальної наземної біомаси рослин, так і врожайності насіння загалом – відзначено у 2021 р., маси кореневої системи – у 2021-му, а найнижчі – у 2019 р., що спричинено об’єктивними природними чинниками, а саме впливом підвищених температур повітря та браком опадів. Однак загальні закономірності впливу чинників досліду на ріст і розвиток рослин були подібними в усі роки досліджень. Найліпші умови для формування врожайності насіння тифону ‘Оракам’ відзначено за ширини міжрядь 15 см – 3,44–3,88 т/га залежно від норми удобрення, тоді як у варіантах збільшення міжрядь до 30 і 45 см продуктивність культури була значно нижчою – 3,20–3,54 та 3,19–3,72 т/га відповідно. Чітка закономірність до зниження врожайності насіння зі збільшенням ширини міжрядь спостерігалась за всіх варіантів удобрення. Застосування мінеральних добрив сприяло суттєвому підвищенню показників урожайності насіння порівняно з контролем (2,72–3,44 т/га) за всіх варіантів ширини міжрядь. Ефективнішим при цьому було внесення норми N80P60K60, у варіантах з якою приріст становив 0,34–0,47 т/га, тоді як за норми N120P90K90 – 0,12–0,34 т/га.
Висновки. Найвищі показники наземної біомаси однієї рослини (134,6 г) та загальної насіннєвої продуктивності (3,88 т/га) тифону ‘Оракам’ отримано за вирощування із шириною міжрядь 15 см на фоні внесення N80P60K60, маси кореневої системи однієї рослини (17,2 г) – у варіанті поєднання ширини міжрядь 45 см та N80P60K60. Згідно з даними дисперсійного аналізу, найістотніший вплив на формування показника врожайності насіння культури мали погодні умови вегетаційного періоду – 39 %, частки чинників ширини міжрядь та удобрення становили 20 і 15 % відповідно, а їх взаємодії – у межах 5–13 %.
Посилання
Bennett, R. A., Thiagarajah, M. R., King, J. R., & Rahman, M. H. (2008). Interspecific cross of Brassica oleracea var. alboglabra and B. napus: effects of growth condition and silique age on the efficiency of hybrid production, and inheritance of erucic acid in the self-pollinated backcross generation. Euphytica, 164(2), 593–601. doi: 10.1007/s10681-008-9788-0
Girke, A., Schierholt, A., & Becker, H. C. (2011). Extending the rapeseed genepool with resynthesized Brassica napus L. I: Genetic diversity. Genetic Resources and Crop Evolution, 59(7), 1441–1447. doi: 10.1007/s10722-011-9772-83
Karim, Md. M., Siddika, A., Tonu, N. N., Hossain, D. M., Meah, Md. B., Kawanabe, T., Fujimoto, R., & Okazaki, K. (2014). Production of high yield short duration Brassica napus by interspecific hybridization between B. oleracea and B. rapa. Breeding Science, 63(5), 495–502. doi: 10.1270/jsbbs.63.495
Malek, M. A., Ismail, M. R., Rafii, M. Y., & Rahman, M. (2012). Synthetic Brassica napus L.: development and studies on morphological characters, yield attributes, and yield. The Scientific World Journal, 2012, Article 416901. doi: 10.1100/2012/416901
Momotaz, A., Kato, M., & Kakihara, F. (1998). Production of intergeneric hybrids between Brassica and Sinapis species by means of embryo rescue technique. Euphytica, 103(1), 123–130. doi: 10.1023/A:1018331528368
Rakhmetov, D. B. (2018). Non-traditional plant species for bioenergy. Nitra. [In Russian]
Rakhmetov, D. B. (2011). Theoretical and applied aspects of the introduction of plants in Ukraine. Kyiv: Agrar Media Group. [In Ukrainian]
Rakhmetov, D. B., & Rakhmetova, S. O. (2015). Summary of introduction and breeding of tyfon (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) in M. M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Plant Introduction, 4, 18–30. doi: 10.5281/zenodo.2527182 [In Ukrainian]
Rakhmetov, D. B., Rakhmetova, S. O., & Lishhuk, N.V. (2008). Methods of examination cultivars tyfon (Brassica campestris var. oleifera f. biennis D.C. × B. rapa L.) the difference, uniformity and stability. Official bulletin. State Service for the Protection of Plant Varieties (Vol. 2, Part. 22, pp. 210–221). Kyiv: Alefa. [In Ukrainian]
Prysiazhniuk, O. I., Klymovych, N. M., Polunina, O. V., Yevchuk, Ya. V., Tretiakova, S. O., Kononenko, L. M., Voitovska, V. I., & Mykhailovyn, Yu. M. (2021). Methodology and organization of scientific research in agriculture and food technologies. Kyiv: Nilan-LTD. [In Ukrainian]
Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statistical analysis of agronomic study data in the Statistica 6.0 software suite. Kyiv: PolihrafKonsaltynh. [In Ukrainian]
