Динаміка вмісту хлорофілів та сухої речовини в листках міскантусу гігантського під впливом елементів агротехніки
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.10.1.2022.265692Ключові слова:
інокуляція, адсорбент, гумат, позакореневе підживленняАнотація
Мета. Установити особливості накопичення вмісту хлорофілів та сухої речовини в листках міскантусу гігантського під впливом елементів агротехніки.
Методи. Дослідження проводили в умовах Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН упродовж 2019–2021 рр. згідно із загальноприйнятими методиками. Міскантус гігантський ‘Осінній зорецвіт’ вирощували за схемою трифакторного польового досліду, із застосуванням інокуляції (Азофосфорин, 1 л/га), адсорбенту MaxiMarin гранульований (30 кг/га) та препаратів Гумат калію (Гуміфілд) (50 г/га) та Антистресант АміноСтар (1,0 л/га) для позакореневих підживлень у період вегетації.
Результати. Уміст сухої речовини у фазі початку кущення культури варіював за варіантами досліду в межах від 41,8 до 45,5 %, за обліків 12.08 – від 45,6 до 47,3 %, у фазі виходу в трубку – від 51,1 до 54,5 %. При цьому всі відхилення між варіантами перебували в межах похибки досліду. Деяку тенденцію до збільшення цього показника відзначено лише у варіантах комплексного застосування Гумат калію (Гуміфілд), 50 г/га + Антистресант АміноСтар, 1,0 л/га. Уміст у листках рослин міскантусу гігантського хлорофілів a і b на час кущення в середньому за варіантами без унесення Азофосфорину становив 1,53 та 0,80 мг/кг відповідно, у разі застосування цього препарату – 1,73 та 0,96 мг/кг, а сума хлорофілів у цих варіантах досліду зросла на 0,36 мг/кг. Станом на 12.08, у варіантах інокуляції Азофосфорином відзначалося зростання концентрації хлорофілів до 4,17–4,35 мг/кг за додаткового застосування Гумат калію (Гуміфілд), 50 г/га та Антистресант АміноСтар, 1,0 л/га як окремо, так і в комплексі. У фазі виходу в трубку вплив Азофосфорину на вміст хлорофілів у листках зменшився, оскільки на час формування значної біомаси потреби рослин та й сформована ними коренева система доволі вагомі, щоб знайти альтернативні джерела мінерального живлення в ґрунті. Водночас у разі застосування по вегетації позакореневого підживлення Гумат калію (Гуміфілд), 50 г/га + Антистресант АміноСтар, 1,0 л/га збереглася тенденція накопичення хлорофілів у листках рослин та їх суми в межах 6,82–7,09 мг/кг.
Висновки. Застосування досліджуваних агротехнічних заходів не мало істотного впливу на накопичення сухої речовини в листках міскантусу гігантського впродовж вегетації на третій рік його вирощування. Щодо вмісту хлорофілів, то на початкових етапах розвитку культури істотний вплив на формування цього показника мало застосування інокуляції Азобактерином. Однак уже за обліків у фазі виходу в трубку вплив цього чинника зменшувався, і тенденція до зростання вмісту хлорофілів спостерігалась лише у варіантах застосування препаратів Гумат калію (Гуміфілд) та Антистресант АміноСтар.
Посилання
Bilozor, L. V. (2005). Peculiarities of formation of the market of innovative products in the agrarian sphere. The Economy of Agro-Industrial Complex, 2, 106–111. [In Ukrainian]
Buzovskyi, Ye. A. (2007). Non-traditional renewable energy sources. Kyiv: NNI PO NAU. [In Ukrainian]
Energy strategy of Ukraine for the period until 2030 (2006). Informational and analytical bulletin “Information of the Ministry of Fuel and Energy of Ukraine”. Kyiv. [In Ukrainian]
Zabarnyi, H. M., & Shurchkov, A. V. (2002). Energy potential of unconventional energy sources of Ukraine. Kyiv: PTF NANU. [In Ukrainian]
Kabak, O. O. (2013). Actual problems of using bioenergy resources in the agricultural sector of Ukraine. The Journal of Zhytomyr State Technological University. Series: Economics, 55, 202–209. [In Ukrainian]
Kabak, O. O. (2012, April 18–20). Analysis of the potential of alternative energy in the Mykolaiv region. In Materials of the regional scientific and practical conference of professors and teachers (pp. 111–113). Mykolaiv. [In Ukrainian]
Brosse, N., Dufour, A., Meng, X., Sun, Q., & Ragauskas, A. (2012). Miscanthus: a fast-growing crop for biofuels and chemicals production. Biofuels, Bioproducts and Biorefining, 6(5), 580–598. doi: 10.1002/bbb.1353
Cipriano, P., & Fernando, A. L. (2012, June 18–22). Energy balance of the production and use of Miscanthus for energy purposes, in Portugal. In B. Krautkremer, H. Ossenbrink, D. Baxter, J. F. Dallemand, F. Grassi, & P. Helm (Eds.), 20th European Biomass Conference and Exhibition (pp. 608–611). Milano.
Lewandowski, I., Scurlok, J. M. O., Lindvall, E., & Christou, M. (2003). The development and current status of perennial rhizomatous grasses as energy crops in the US and Europe. Biomass and Bioenergy, 25(4), 335–361. doi: 10.1016/S0961-9534(03)00030-8
Prysiazhniuk, O. I., Klymovych, N. M., Polunina, O. V., Yevchuk, Ya. V., Tretiakova, S. O., Kononenko, L. M., Voitovska, V. I., & Mykhailovyn, Yu. M. (2021). Methodology and organization of scientific research in agriculture and food technologies. Kyiv: Nilan-LTD. [In Ukrainian]
Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statistical analysis of agronomic study data in he Statistica 6.0 software suite. Kyiv: PolihrafKonsaltynh. [In Ukrainian]
Roik, M. V., Sinchenko, V. M., Ivashchenko, O. O., Pyrkin, V. I., Kvak, V. M., Humentyk, M. Ya., … Katelevskyi, V. M. (2019). Miscanthus in Ukraine. Kyiv: Komprint. [In Ukrainian]
