Особливості формування насіннєвої продуктивності рослин тифону (Brassica campestris var. oleifera f. biennis D.C. × B. rapa L.) залежно від елементів технології вирощування
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.10.1.2022.265592Ключові слова:
тифон, ширина міжрядь, норма мінеральних добрив, маса насіння з рослини, структура врожаюАнотація
Мета. Установити особливості формування показників індивідуальної насіннєвої продуктивності рослин тифону залежно від елементів агротехніки – ширини міжрядь та норм внесення мінеральних добрив.
Методи. Дослідження проводили впродовж 2018–2021 рр. в умовах ВП НУБІП України «Ніжинський агротехнічний інститут» (Чернігівська обл.) за загальноприйнятими методиками. Схема польового досліду передбачала вирощування тифону сорту ‘Оракам’ за різних способів сівби (ширина міжрядь – 15, 30 і 45 см) та норм мінерального удобрення (без добрив, N80P60K60 та N120P90K90).
Результати. Найвищі показники насіннєвої продуктивності рослин отримано за вирощування культури із шириною міжрядь 15 см на фоні внесення норми мінеральних добрив N80P60K60. Зокрема, маса насіння з однієї рослини в цьому варіанті досліду становила 8,17 г, з яких на частку головного стебла припадало 1,72 г, а решта 6,45 г – на частку бічних пагонів першого порядку. На контрольному варіанті (ширина міжрядь 15 см без унесення добрив) ці показники становили 7,45; 1,45 та 6,00 г відповідно. У разі збільшення ширини міжрядь до 30 і 45 см на фоні внесення N80P60K60 маса насіння з однієї рослини була меншою порівняно з варіантом 15 см на 0,36 і 1,15 г, а на фоні N120P90K90 – на 0,50 і 1,18 г відповідно. В усіх варіантах досліду основну частку в структурі індивідуальної продуктивності рослин культури (~ 80 %) займав урожай насіння, сформований на їх бічних пагонах. Відповідно частка врожаю з головного стебла становила приблизно 20 %. Варіювання цього відсоткового співвідношення залежно від впливу досліджуваних агротехнічних заходів – як норм добрив, так і способу сівби – мало лише тенденційний характер, оскільки не перевищувало похибки досліду.
Висновки. Збільшення ширини міжрядь за вирощування тифону зумовлює суттєве зниження показників індивідуальної продуктивності його рослин незалежно від застосування добрив. Причому прослідковується чітка закономірність: чим ширші міжряддя, тим менші показники маси насіння з однієї рослини. Значною мірою на формування насіннєвої продуктивності рослин культури впливає і внесення добрив. Ефективнішою в цьому плані є норма N80P60K60, на ділянках з якою за всіх варіантів ширини міжрядь спостерігається істотне збільшення проти контролю маси насіння з рослини. Водночас за підвищення норми добрив до N120P90K90 виявлено суттєве, причому порівняно як із контролем без добрив, так і з нормою N80P60K60, зниження показників маси насіння з рослини. Найоптимальнішим варіантом поєднання обох елементів агротехніки є вирощування тифону із шириною міжрядь 15 см на фоні застосування N80P60K60.
Посилання
Koch, D. W., Ernst Jr, F. C., & Leonard, N. R. (1987). Lamb performance on extended-season grazing of tyfon. Journal of Animal Science, 64(5), 1275–1279. doi: 10.2527/jas1987.6451275x
Blium, R. Ya., Boichuk, Yu. M., Yemets, A. I., Rakhmetova, S. O., Blium, Ya. B., Rakhmetov, D. B. (2016). Comparative analysis of fatty acid composition for oils from seeds of tyfon, oil radish and camelina breeding forms and varieties as perspective source for biodiesel production. Factors in Experimental Evolution of Organisms, 18, 61–66. [In Ukrainian]
Hurieva, I. H., Kyslychenko, V. S., & Hnoievyi, V. I. (2015). Tyfon as a valuable forage crop and a prospective source of biologically active compounds. ScienceRise, 10/4, 19–23. doi: 10.15587/2313-8416.2015.52000 [In Ukrainian]
Podobed, L. I. (2008). The use of cereal-cruciferous mixtures is a cardinal way to solve a stable system of fodder production in the steppe zone. Efficient Animal Husbandry, 5, 28–316. [In Russian]
Rakhmetov, D. B. (2017). Research and innovative potential for mobilization and application of new plant resources in Ukraine. Herald of National Academy of Sciences of Ukraine, 1, 73–81. [In Ukrainian]
Rakhmetov, D. B. (2018). Non-traditional plant species for bioenergy. Nitra. [In Russian]
Rakhmetov, D. B. (2011). Theoretical and applied aspects of the introduction of plants in Ukraine. Kyiv: Agrar Media Group. [In Ukrainian]
Rakhmetov, D. B., & Rakhmetova, S. O. (2015). Summary of introduction and breeding of tyfon (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) in M. M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Plant Introduction, 4, 18–30. doi: 10.5281/zenodo.2527182 [In Ukrainian]
Rakhmetov, D. B., Rakhmetova, S. O., & Lishhuk, N.V. (2008). Methods of examination cultivars tyfon (Brassica campestris var. oleifera f. biennis D.C. × B. rapa L.) the difference, uniformity and stability. Official bulletin. State Service for the Protection of Plant Varieties (Vol. 2, Part. 22, pp. 210–221). Kyiv: Alefa. [In Ukrainian]
Rakhmetov, D. B. (2014). Typhon speaks to you... A promising culture for livestock breeders and bioenergetics. Corn, 6, 66–78. [In Ukrainian]
Matsera, O. O. (2018). The formation of the structure of the winter rapeseed crop depending on the fertilization system and the time of sowing. Science Review, 3, 3–6. [In Ukrainian]
Pysarenko, V. M., Antonets, A. S., Lekianenko, G. V., & Pisarenko, P. V. (2017). System of organic farming by agroecologist Semen Antonets. Poltava: N.p. [In Ukrainian]
Prysiazhniuk, O. I., Klymovych, N. M., Polunina, O. V., Yevchuk, Ya. V., Tretiakova, S. O., Kononenko, L. M., Voitovska, V. I., & Mykhailovyn, Yu. M. (2021). Methodology and organization of scientific research in agriculture and food technologies. Kyiv: Nilan-LTD. [In Ukrainian]
Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statistical analysis of agronomic study data in he Statistica 6.0 software suite. Kyiv: PolihrafKonsaltynh. [In Ukrainian]
