Ріст і продуктивність маточних плантацій тополі за різної висоти зрізання пагонів
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.9.2021.261719Ключові слова:
Populus L., ‘Dorskamp’, ‘Robusta’, ‘І-45/51’, здерев’янілі живці, висота маточних рослин, вихід живців з 1 гаАнотація
Мета. Розробити основні агротехнічні заходи щодо вирощування максимальної кількості однорічних здерев’янілих живців тополі для створення енергетичних насаджень в умовах Правобережного Лісостепу України.
Методи. Польовий, лабораторний, статистичний.
Результати. Досліджувалися маточні насадження трьох сортів тополі: однорічне сорту 'Dorskamp' та трирічні сортів ‘Robusta’ і ‘І-45/51’. У цьому віці навесні 2019 року їхні рослини були зрізані на висоті: 0,00; 0,25; 0,50 та 1,00 м від поверхні ґрунту. Рослини сорту 'Dorskamp', що зрізалися на 0,00 м, за рік відросли до висоти 2,27±0,124 м, а за зрізання на 0,25 і 0,50 – до 2,85±0,135 та 2,81±0,143 м відповідно. Висота сорту ‘Dorskamp’, після наступних щорічних зрізань, зростала: у 2020 році – до 3,01±0,231; 3,22±0,170 і 3,30±0,170 м, а у 2021-му – до 3,53±0,230; 4,11±0,129 та 3,85±0,188 м відповідно. Сорт ‘Robusta’ у перший рік після зрізання мав найбільші показники середньої висоти, які з кожним наступним роком зменшувалися (за винятком висоти 1,00 м). Однорічні пагони сорту ‘І‑45/51’ були найбільшими за 2020 р. У 2021 р. вони мали максимальні з трьох сортів показники висоти – 4,50±0,165 м. Вихід живців з 1 га маточної плантації сорту ‘Dorskamp’ становив у 2019 р. від 166,6 тис. шт./га за зрізання на висоті 0,25 м до 184,9 тис. шт./га на висоті 0,00 м. У наступні два роки вихід живців зростав, як зі збільшенням віку плантації, так і висоти зрізання. На третій (2021-й) рік він мав максимальні показники – 397,2 тис. шт./га за висоти зрізання 0,25 м. У сорту ‘Robusta’ уже після першого року після зрізання вихід живців становить від 942,5 до 2621,3 тис. шт./га. При цьому, він значно зростав зі збільшенням висоти зрізання і у більшості випадків зменшувався у наступні роки. У сорту ‘І-45/51’ вихід стандартних живців у перший рік після зрізання зростав зі збільшенням висоти зрізання від 105,8–101,3 тис. шт./га до 200,6 тис. шт./га (за висоти 1,0 м). У 2020 р. він становив від 128,2 тис. шт./га до 226,0 тис. шт./га відповідно за зрізання на 0,00 та 1,00 м. У 2021 р. вихід живців у варіантах 0,00 та 0,50 м дещо зменшився, а за зрізання на висотах 0,25 та 1,00 м – зріс до 134,3 та 265,5 тис. шт./га відповідно.
Висновки. Продуктивність маточних плантацій тополі в умовах регіону досліджень значною мірою залежить від сортових особливостей, віку рослин та погодних умов вегетаційного періоду. Серед використаних у дослідженні сортів максимальним виходом стандартного садивного матеріалу (живців) відзначаються маточні плантації сорту ‘Robusta’ – до 2,6 млн шт./га. Значно меншу продуктивність має сорт ‘І‑45/51’ – до 0,26 млн шт./га. На два роки молодша від них плантація сорту ‘Dorskamp’ мала вихід живців до 0,40 млн шт./га. Найвищі показники виходу садивного матеріалу у більшості випадків забезпечують висоти зрізання пагонів 0,50–1,00 м.
Посилання
Fuchylo, Ya. D., Litvin, V. M., & Sbytna, M. V. (2012). Biological, ecological and technological aspects of poplar plantations cultivation in the conditions of Kyiv Polissia. Kyiv: Logos. [In Ukrainian]
Broeckx, L. S., Verlinden, M. S., & Ceulemans, R. (2012). Establishment and two-year growth of a bio-energy plantation with fast-growing Populus trees in Flanders (Belgium): Effects of genotype and former land use. Biomass and Bioenergy, 42, 151–163. doi: 10.1016/j.biombioe.2012.03.005
Dieter, M. (2016, Sept. 13–16). Poplars and Other Fast-Growing Trees – Renewable Resources for Future Green Economies. In Poplars and Other Fast-Growing Trees – Renewable Resources for Future Green Economies: Abstracts of Submitted Papers prepared for the 25th Session of the International Poplar Commission. Rome: FAO. Retrieved from URL: https://www.fao.org/forestry/45092-0fcd1e7430938785c3e2c0a0a03329a88.pdf
Keoleian, G. A., & Volk, T. A. (2005). Renewable Energy from Willow Biomass Crops: Life Cycle Energy, Environmental and Economic Performance. Critical Reviews in Plant Sciences, 24(5–6), 385–406. doi: 10.1080/07352680500316334
Fuchylo, Ya. D., Sbytna, M. V., Fuchylo, O. Ya., & Litvin, V. M. (2009). Experience and prospects of growing poplar (Populus sp. L.) in the Southern Steppe of Ukraine. Scientific bulletin of Ukrainian National Forestry University, 7, 66–69. [In Ukrainian]
Aylott, M. J., Casella, E., Tubby, I., Street, N. R., Smith, P., & Taylor, G. (2008). Yield and spatial supply of bioenergy poplar and willow short‐rotation coppice in the UK. New Phytologist, 178(2), 358–370. doi: 10.1111/j.1469-8137.2008.02396.x
Stoffel, R. (1998). Short Rotation Woody Crops – Hybrid Poplar. In Proceedings of Improving Forest Productivity for Timber: A Key to Sustainability. Duluth, MN.
Spinelli, R. (2007, June 12–13). Short rotation coppice (SRC) production in Italy. In Energiepflanzen im Aufwind Wissenschaftliche Ergebnisse und praktische Erfahrungen zur Produktion von Biogaspflanzen und Feldholz Fachtagung (pp. 158–167). Potsdam-Bornim, Germany: N.p.
Mann, J. (2012). Comparison of Yield, Calorific Value and Ash Content in Woody and Herbaceous Biomass used for Bioenergy Production in Southern Ontario, Canada: A Thesis Presented to The University of Guelph. Guelph, Ontario, Canada: N.p. Retrieved from https://atrium.lib.uoguelph.ca/xmlui/bitstream/handle/10214/3959/Mann%20Thesis%20Defense%20Revised%202.pdf?sequence=1
Zalesny, R. S., Jr., Bauer, E. O., Hall, R. B., Zalesny, J. A., Kunzman, J., Rog, C. J., & Riemenschneider, D. E. (2005). Clonal Variation in Survival and Growth of Hybrid Poplar and Willow in an IN SITU Trial on Soils Heavily Contaminated with Petroleum Hydrocarbons. International Journal of Phytoremediation, 7(3), 177–197. doi: 10.1080/16226510500214632
DesRochers, A., & Thomas, B. R. (2003). A comparison of pre-planting treatments on hardwood cuttings of four hybrid poplar clones. New Forests, 26(1), 17–32. doi: 10.1023/A:1024492103150
Fuchylo, Ya. D., Sinchenko, V. M., Hanzenko, O. M., Humentyk, M. Ya., Pyrkin, V. I., Prysiazhniuk, O. I., & Tkachenko, A. M. (2018). Methodology for studying of energy plantations of willow and poplar. Kyiv: Komprynt. [in Ukrainian]
Fuchylo, Ya. D., Maurer, V. M., Sbytna, M. V., Odarchenko, I. S., & Fuchylo, D. Ya. (2016). Features of woody biomass and planting-stock of poplar. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 14, 126–133. doi: 10.15421/411618 [in Ukrainian]
Vasylenko, I. D., Filipova, L. M., & Fuchylo, Ya. D. (2013). A fight is against mistletoe on trees of poplar in green zone of Bila Tserkva city. Scientific Bulletin of UNFU, 23(12), 31–38. [in Ukrainian]
