Видовий склад бур’янів і шкідників у посівах ячменю ярого та втрати врожаю зерна за різних попередників
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.9.2021.256509Ключові слова:
втрати урожаю зерна, попередник, бур’яни, шкідникиАнотація
Мета. Вивчення впливу попередників на формування видового складу бур’янів і шкідників у посівах ячменю ярого та втрати врожаю зерна.
Методи. Польовий, математично-статистичний, фізичний.
Результати. Найпоширенішими у посівах ячменю ярого впродовж вегетаційного періоду є осот рожевий, оcoт жoвтий, амброзія полинолиста, пирій повзучий, гірчиця польова, сокирки польові, гірчак розлогий. Експериментально встановлено, що залежно від кількості бур’янів у посівах ячменю ярого, були різні втрати зерна. Після гороху найменші втрати зерна були за кількості бур’янів від 5 до 10 шт./м2 – від 0,01 до 0,24 т/га. Збільшення кількості бур’янів сприяло підвищенню втрат урожаю зерна. Проте цей показник змінювався залежно від типу забур’яненості. Так, за умови росту гірчиці польової і сокирків польових втрати урожаю зерна були істотно меншими порівняно з контролем у варіанті з найбільшою їх кількістю. Найбільші втрати зерна були від осоту рожевого та жовтого – 0,53–0,53 т/га за кількості 20 шт./м2. За умови росту гірчака розлогого, амброзії полинолистої та пирію повзучого цей показник був від 0,19 до 0,34 т/га. За умови вирощування ячменю ярого після буряка цукрового втрати урожаю зерна були істотно меншими за кількості бур’янів від 12 до 20 шт/м2. Проте тенденція втрати урожаю зерна від бур’янів була подібною. Найменші втрати були від гірчиці польової і сокирок польових, а найбільші – від коренепаросткових і кореневищних бур’янів. Кількість шкідників у посівах ячменю ярого змінювалась від 1,0 до 1,8 екз. (шт.)/м2 (рослину). За умови вирощування ячменю ярого після гороху втрати урожаю зерна змінювалися від 0,52 до 0,73 т/га, а після буряка цукрового – від 0,34 до 0,41 т/га залежно від року дослідження. Оскільки температура повітря упродовж періоду розвитку шкідників років досліджень була подібною, їхня кількість мало змінювалась. Менші втрати урожаю зерна за вирощування ячменю ярого після буряка цукрового зумовлені меншою кількістю спільних шкідників.
Висновки. Встановлено, що найбільші втрати урожаю зерна отримано від забур’яненості осотом рожевим і жовтим, амброзією полинолистою і пирієм повзучим – 0,47–0,55 т/га за кількості 20 шт./м2. Від гірчиці польової і сокирок польових цей показник найменший – 0,26–0,28 т/га. За умови росту гірчака розлогого цей показник становить від 0,02 до 0,34 т/га залежно від його кількості. У посіві ячменю ярого виявлено звичайну злакову попелицю, п’явицю злакову, хлібні блішки, жужелиця, елія гостроголова, клоп шкідлива черепашка. Застосування захисту ячменю ярого від шкідників забезпечує 0,52–0,73 т/га приросту врожаю зерна за вирощування його після гороху та 0,34–0,41 т/га – після буряка цукрового.
Посилання
Karnaukh, O. B. (2013). Weediness of crops and yield of spring barley under various measures of basic tillage. Collection of Scientific Papers of Uman National University of Horticulture, 82, 100–107. [in Ukrainian]
Koval, H. V., Yeshchenko, V. O., & Kaliievskyi, M. V. (2018). Influence of measures of the main tillage on weediness of crops of five-field crop rotation in the southern Forest-steppe of Ukraine. Collection of Scientific Papers of Uman National University of Horticulture, 92(1), 99–108. [in Ukrainian]
Fedorenko, V. P. (2014). Prospects for entomological research in Ukraine. Plant Protection and Quarantine, 60, 415–425. [in Ukrainian]
Tsvei, Ya. P., Ivanina, R. V., & Dubovyi, Yu. O. (2020). Ecological control of weed numbers in winter wheat crops. Quarantine and Plant Protection, 1, 16–19. [in Ukrainian]
Prymak, I. D., Karpenko, V. H., & Panchenko, O. B. (2016). Weediness of agrophytocenoses of specialized crop rotation under different systems of basic cultivation and fertilization in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Agrobiology, 1, 5–13. [in Ukrainian]
Kalenska, S. M., & Chernii, V. P. (2016). Protection of millet crops from weeds under conditions of biologization of cultivation technology. Agrobiology, 1, 13–18. [in Ukrainian]
Odarchenko, O. M., & Tanchyk, S. P. (2016). Weediness of spring barley crops with shelf and "zero" tillage in the Right Bank Forest-Steppe Ukraine. Quarantine and Plant Protection, 2/3, 9–11. [in Ukrainian]
Koval, H. V., Kaliievskyi, M. V., & Yeshchenko, V. O. (2015). Yield of spring crops of five-field crop rotation at different intensities of the main cultivation of podzolic chernozem. Collection of Scientific Papers of Uman National University of Horticulture, 87, 13–20. [in Ukrainian]
Boiko, P. I., & Litvinov, D. V. (n.d.). The efficiency of short-rotation crop rotations in modern farming systems. Retrieved prom http://zemlerobstvo.kiev.ua/wp-content/uploads/82.pdf. [in Ukrainian]
Pelekh, L. V. (2018). Estimation of the level of weediness of agrophytocenoses of the main agricultural crops in the experimental field of VSAU. Proceedings of VSAU. Series of Agricultural Science, 11, 61−69. [in Ukrainian]
Borzykh, O. I. (2015). Complex of harmful biota in agricultural ecosystems of Ukraine. Plant Protection and Quarantine, 61, 3−10. [in Ukrainian]
Fedorenko, A., Bakhmut, O., Borysenko, V., & Neverovska, T. (2021). Main pests of grain crops and phytosanitary condition in 2021−2021. Plant Protection and Quarantine, 67, 291−303. doi: 10.36495/1606-9773.2021.67.291-303 [in Ukrainian]
Havrylita, L. (2018). Trichogramma entomophage in integrated plant protection as means to reduce pests’ population density on annual crops. Plant Protection and Quarantine, 64, 248−255. doi: 10.36495/1606-9773.2018.64.248-255 [in Ukrainian]
Manko, Yu. P., Lutsiuk, I. O., & Prymak, I. D. (2000). Recommendations for the method of determining weeds in fields, soil contamination and organic fertilizers with weed seeds. Bila tserkva: N. p. [in Ukrainian]
Makarenko, N. A., & Makarenka, V. V. (Eds.). (2008). Ecological examination of technologies for growing crops. Kyiv: N. p. [in Ukrainian]
Tretiak, A. M., Tretiak, R. A., & Shkvyr, M. I. (2001). Methodical recommendations for assessing the ecological stability of agricultural landscapes and agricultural land use. Kyiv: Instytut zemleustroiu UAAN. [in Ukrainian]
Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statistical analysis of agronomic research data in the package Statistica 6.0. Kyiv: PolihrafKonsaltynh. [in Ukrainian]
