Продуктивність різностиглих сортів проса прутоподібного (Panicum virgatum L.)
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.9.2021.256421Ключові слова:
вміст целюлози, геміцелюлози, вміст цинку та заліза, сортАнотація
Мета. Визначити формування урожайності вегетативної маси, вмісту целюлози і геміцелюлози, цинку та заліза в різностиглих сортів проса прутоподібного.
Методи. Дослідження проводили на Ялтушківській ДСС. Попередником для вирощування була пшениця озима. Урожайність визначали поділянково, вміст целюлози, геміцелюлози – вміст цинку та заліза – методом атомно-абсорбційної спектрометрії.
Результати. Встановлено, що врожайність вегетативної маси проса прутоподібного істотно змінювалась залежно від сорту. Так, найвищу врожайність отримано за вирощування сортів цієї культури ‘Shelter’ (середньостиглий), ‘Cave-in-Rock’ (середньостиглий), ‘Морозко’ (середньостиглий), ‘Carthage’ (пізньостиглий) і ‘Kanlow’ (дуже пізньостиглий) – 19,3–21,6 т/га за фактичної вологості або 11,1–16,7 т/га сухої маси. Проте найвищий вихід сухої маси забезпечило вирощування сортів проса прутоподібного ‘Морозко’ і ‘Kanlow’ – 16,7–17,9 т/га. Урожайність ранньостиглих сортів проса прутоподібного була на рівні 12,9–16,7 т/га за фактичної вологості або 8,9–11,5 т/га сухої маси. Слід відзначити, що з семи середньо- та пізньостиглих сортів п’ять мали урожайність сухої маси на рівні двох ранньостиглих сортів (‘Forestburg’ і ‘Nebraska’). Отже, найвищу врожайність вегетативної маси забезпечує вирощування середньо- та пізньостиглих сортів проса прутоподібного. Найвищий вміст целюлози був у пізньостиглих сортів проса прутоподібного. Між ранньо- та пізньостиглими сортами істотної різниці не встановлено. Слід відзначити, що вміст геміцелюлози майже не змінювався залежно від сорту проса прутоподібного – 14,1–14,7 %. У сухій вегетативній масі проса прутоподібного вміст целюлози був у 1,4–1,5 рази вищим порівняно з вегетативною масою фактичної вологості (64,2–68,0). Вміст геміцелюлози становив 20,4–21,3 % залежно від сорту проса прутоподібного. Слід відзначити, що їхній вміст достовірно не змінювався залежно від сорту проса прутоподібного як за фактичної вологості, так і в перерахунку на суху масу. Вміст заліза був вищим порівняно з цинком у 2,6–2,7 рази – 1,23–1,27 мг/100 г.
Висновки. Урожайність вегетативної маси проса прутоподібного змінюється від 12,9 до 21,6 т/га за фактичної вологості або від 8,9 до 16,7 т/га сухої маси. Найвищу врожайність сухої маси забезпечує вирощування сортів проса прутоподібного ‘Морозко’ (середньостиглий) і ‘Kanlow’ (дуже пізньостиглий) (16,7–17,9 т/га). У вегетативній масі яких міститься 45,2–46,9 % целюлози, 14,2–14,5 % геміцелюлози, 0,46–0,47 мг/100 г цинку та 1,26 мг/100 г заліза.
Посилання
Нospodarenko, Н. M., Lyubich, V. V., & Lystopad, F. K. (2017). Yield of bioethanol from grain yield of soft wheat varieties depending on the types, norms and terms of application of nitrogen fertilizers. Ukrainian Black Sea Region Agrarian Science, 94, 74–85. [in Ukrainian]
Sukhomud, O. G., Liubych, V. V., Voitovska, V. I., Bekh, N. S., & Nediak, T. M. (2011). Prospects for the use of starch-containing crops to produce bioethanol. Scientific Papers of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet, 12, 279–284. [in Ukrainian]
Нumentik, M. Ya., Radeiko, B. M., & Fuchilo, Ya. D. (2018). Growing bioenergy crops. Kyiv: Comprynt. [in Ukrainian]
Doronin, V. A., Kravchenko, Yu. A., Busol, M. V., Doronin, V. V., & Mandrovskaya, S. M. (2015). Determination of germination energy and germination of switchgrass seeds. Bulletin of Unan National University of Horticulture, 1, 64–68. [in Ukrainian]
Gumentyk, M. J., Kvak, V. M., & Goncharuk, G. S. (2020). Morphometric indices of plants as a basis for determination of biomass yield of switch grass. Agrology, 3(3), 160‒163. doi: 10.32819/020018 [in Ukrainian]
Elbersen, W. (2013). Switchgrass Ukraine. Overview of switchgrass research and guidelines. Wageningen: UR Food & Biobased Research.
Нumentyk, M. Ya. (2012). Development of elements of technology for growing rod millet. Proceedings of VNAU. Series of Agricultural Science, 1, 168–173. [in Ukrainian]
Roik, M. V., Sinchenko, V. M., Bondar, S. V., Fursa, A. V., & Humentyk, V. M. (2019). Concept for development of Ukraine’s bioenergy until 2035. Bioenergy, 2, 4–9. doi: 10.47414/be.2.2019.229304 [in Ukrainian]
Mandrovskaya, S. N. (2015). Introduction of barmillet (Panicum virgatum L.) in Ukraine. Innovationsin Agro-Industrial Complex: Problems and Prospects, 2, 63–68. [in Russian]
Kulyk, M. I. (2014). Formation of yield of millet vines of the third year of vegetation. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy, 3, 50–55. [in Ukrainian]
Mandrovska, S. M. (2015). Influence of pre-sowing seed treatment on the productivity of bar millet. Proceedings of the NSC “Institute of Agriculture of NAAS”, 3, 56–63. [in Ukrainian]
Ma, Z., Wood, C. W., & Bransby, D. I. (2001). Impact of row spacing, nitrogen rate, and timeon carbon portioning of switchgrass. Biomass and Bioenergy, 20(6), 413–419. doi: 10.1016/S0961-9534(01)00008-3413-419
McLaughlin, S. B., & Kszos, L. A. (2005). Development of switchgrass (Panicum virgatum L.) as a bioenergy feedstock in the United States. Biomass and Bioenergy, 28(6), 515–535. doi: 10.1016/j.biombioe.2004.05.006
Monti, A. (Ed.). (2012). Switchgrass: a valuable biomass crops for energy. London: Springer-Verlag.
Rakhmetovа, S. O., Vergun, O. M., Kulyk, M. I., Blume, R. Y., Bondarchuk, O. P., Blume, Y. B., Rakhmetov, D. B. (2020). Efficiency of Switchgrass (Panicum virgatum L.) Cultivation in the Ukrainian Forest-Steppe Zone and Development of Its New Lines. The Open Agriculture Journal, 14, 273–289. doi: 10.2174/1874331502014010273
Kurylo, V., Hanzhenko, O., Humentyk, M., & Kvak, V. (2015). Methodical recommendations on the technology of growing and processing giant miscanthus. Kyiv: Nitlan-LTD. [in Ukrainian]
Prysiazhniuk, O. I., Klymovych, N. M., & Polunina, O. V. (2021). Methodology and organization of research in agriculture and food technology. Vinnytsia: Nitlan-LTD. [in Ukrainian]
Yeshchenko, V. O., Kopitko, P. G., Kostogriz, P. V., & Opryshko, V. P. (2014). Fundamentals of scientific research in agronomy. Vinnytsia: Edelweis and K. [in Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Цей твір ліцензовано за Creative Commons Attribution 4.0 International License
Автори зберігають авторське право та надають журналу право першої публікації. Водночас робота ліцензується за умовами Creative Commons «Attribution» 4.0, що дозволяє іншим особам поширювати її за умови обов’язкового зазначення авторства та посилання на першу публікацію в цьому журналі.