Продуктивність різностиглих сортів проса прутоподібного (Panicum virgatum L.)

Автор(и)

  • І. І. Бойко Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Ukraine
  • О. П. Манзій Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Ukraine
  • М. В. Небиков Національний дендрологічний парк "Софіївка " НАН України, Ukraine
  • С. О. Третьякова Уманський національний університет садівництва, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.21498/na.9.2021.256421

Ключові слова:

вміст целюлози, геміцелюлози, вміст цинку та заліза, сорт

Анотація

Мета. Визначити формування урожайності вегетативної маси, вмісту целюлози і геміцелюлози, цинку та заліза в різностиглих сортів проса прутоподібного.

Методи. Дослідження проводили на Ялтушківській ДСС. Попередником для  вирощування була пшениця озима. Урожайність визначали поділянково, вміст целюлози, геміцелюлози – вміст цинку та заліза – методом атомно-абсорбційної спектрометрії.

Результати. Встановлено, що врожайність вегетативної маси проса прутоподібного істотно змінювалась залежно від сорту. Так, найвищу врожайність отримано за вирощування сортів цієї культури ‘Shelter’ (середньостиглий), ‘Cave-in-Rock’ (середньостиглий), ‘Морозко’ (середньостиглий), ‘Carthage’ (пізньостиглий) і ‘Kanlow’ (дуже пізньостиглий) – 19,3–21,6 т/га за фактичної вологості або 11,1–16,7 т/га сухої маси. Проте найвищий вихід сухої маси забезпечило вирощування сортів проса прутоподібного ‘Морозко’ і ‘Kanlow’ – 16,7–17,9 т/га. Урожайність ранньостиглих сортів проса прутоподібного була на рівні 12,9–16,7 т/га за фактичної вологості або 8,9–11,5 т/га сухої маси. Слід відзначити, що з семи середньо- та пізньостиглих сортів п’ять мали урожайність сухої маси на рівні двох ранньостиглих сортів (‘Forestburg’ і ‘Nebraska’). Отже, найвищу врожайність вегетативної маси забезпечує вирощування середньо- та пізньостиглих сортів проса прутоподібного. Найвищий вміст целюлози був у пізньостиглих сортів проса прутоподібного. Між ранньо- та пізньостиглими сортами істотної різниці не встановлено. Слід відзначити, що вміст геміцелюлози майже не змінювався залежно від сорту проса прутоподібного – 14,1–14,7 %. У сухій вегетативній масі проса прутоподібного вміст целюлози був у 1,4–1,5 рази вищим порівняно з вегетативною масою фактичної вологості (64,2–68,0). Вміст геміцелюлози становив 20,4–21,3 % залежно від сорту проса прутоподібного. Слід відзначити, що їхній вміст достовірно не змінювався залежно від сорту проса прутоподібного як за фактичної вологості, так і в перерахунку на суху масу. Вміст заліза був вищим порівняно з цинком у 2,6–2,7 рази – 1,23–1,27 мг/100 г.

Висновки. Урожайність вегетативної маси проса прутоподібного змінюється від 12,9 до 21,6 т/га за фактичної вологості або від 8,9 до 16,7 т/га сухої маси. Найвищу врожайність сухої маси забезпечує вирощування сортів проса прутоподібного ‘Морозко’ (середньостиглий) і ‘Kanlow’ (дуже пізньостиглий) (16,7–17,9 т/га). У вегетативній масі яких міститься 45,2–46,9 % целюлози, 14,2–14,5 % геміцелюлози, 0,46–0,47 мг/100 г цинку та 1,26 мг/100 г заліза.

Посилання

Нospodarenko, Н. M., Lyubich, V. V., & Lystopad, F. K. (2017). Yield of bioethanol from grain yield of soft wheat varieties depending on the types, norms and terms of application of nitrogen fertilizers. Ukrainian Black Sea Region Agrarian Science, 94, 74–85. [in Ukrainian]

Sukhomud, O. G., Liubych, V. V., Voitovska, V. I., Bekh, N. S., & Nediak, T. M. (2011). Prospects for the use of starch-containing crops to produce bioethanol. Scientific Papers of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet, 12, 279–284. [in Ukrainian]

Нumentik, M. Ya., Radeiko, B. M., & Fuchilo, Ya. D. (2018). Growing bioenergy crops. Kyiv: Comprynt. [in Ukrainian]

Doronin, V. A., Kravchenko, Yu. A., Busol, M. V., Doronin, V. V., & Mandrovskaya, S. M. (2015). Determination of germination energy and germination of switchgrass seeds. Bulletin of Unan National University of Horticulture, 1, 64–68. [in Ukrainian]

Gumentyk, M. J., Kvak, V. M., & Goncharuk, G. S. (2020). Morphometric indices of plants as a basis for determination of biomass yield of switch grass. Agrology, 3(3), 160‒163. doi: 10.32819/020018 [in Ukrainian]

Elbersen, W. (2013). Switchgrass Ukraine. Overview of switchgrass research and guidelines. Wageningen: UR Food & Biobased Research.

Нumentyk, M. Ya. (2012). Development of elements of technology for growing rod millet. Proceedings of VNAU. Series of Agricultural Science, 1, 168–173. [in Ukrainian]

Roik, M. V., Sinchenko, V. M., Bondar, S. V., Fursa, A. V., & Humentyk, V. M. (2019). Concept for development of Ukraine’s bioenergy until 2035. Bioenergy, 2, 4–9. doi: 10.47414/be.2.2019.229304 [in Ukrainian]

Mandrovskaya, S. N. (2015). Introduction of barmillet (Panicum virgatum L.) in Ukraine. Innovationsin Agro-Industrial Complex: Problems and Prospects, 2, 63–68. [in Russian]

Kulyk, M. I. (2014). Formation of yield of millet vines of the third year of vegetation. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy, 3, 50–55. [in Ukrainian]

Mandrovska, S. M. (2015). Influence of pre-sowing seed treatment on the productivity of bar millet. Proceedings of the NSC “Institute of Agriculture of NAAS”, 3, 56–63. [in Ukrainian]

Ma, Z., Wood, C. W., & Bransby, D. I. (2001). Impact of row spacing, nitrogen rate, and timeon carbon portioning of switchgrass. Biomass and Bioenergy, 20(6), 413–419. doi: 10.1016/S0961-9534(01)00008-3413-419

McLaughlin, S. B., & Kszos, L. A. (2005). Development of switchgrass (Panicum virgatum L.) as a bioenergy feedstock in the United States. Biomass and Bioenergy, 28(6), 515–535. doi: 10.1016/j.biombioe.2004.05.006

Monti, A. (Ed.). (2012). Switchgrass: a valuable biomass crops for energy. London: Springer-Verlag.

Rakhmetovа, S. O., Vergun, O. M., Kulyk, M. I., Blume, R. Y., Bondarchuk, O. P., Blume, Y. B., Rakhmetov, D. B. (2020). Efficiency of Switchgrass (Panicum virgatum L.) Cultivation in the Ukrainian Forest-Steppe Zone and Development of Its New Lines. The Open Agriculture Journal, 14, 273–289. doi: 10.2174/1874331502014010273

Kurylo, V., Hanzhenko, O., Humentyk, M., & Kvak, V. (2015). Methodical recommendations on the technology of growing and processing giant miscanthus. Kyiv: Nitlan-LTD. [in Ukrainian]

Prysiazhniuk, O. I., Klymovych, N. M., & Polunina, O. V. (2021). Methodology and organization of research in agriculture and food technology. Vinnytsia: Nitlan-LTD. [in Ukrainian]

Yeshchenko, V. O., Kopitko, P. G., Kostogriz, P. V., & Opryshko, V. P. (2014). Fundamentals of scientific research in agronomy. Vinnytsia: Edelweis and K. [in Ukrainian]

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-26

Як цитувати

Бойко, І. І., Манзій, О. П., Небиков, М. В., & Третьякова , С. О. (2021). Продуктивність різностиглих сортів проса прутоподібного (Panicum virgatum L.). Новітні агротехнології, (9). https://doi.org/10.21498/na.9.2021.256421

Номер

Розділ

РОСЛИННИЦТВО

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають