Продуктивність гороху озимого залежно від азотного удобрення та інокуляції насіння в умовах Правобережного Лісостепу України

Автор(и)

  • Н. В. Новицька Національний університет біоресурсів і природокористування України
  • О. В. Пономаренко Національний університет біоресурсів і природокористування України

DOI:

https://doi.org/10.21498/na.8.2020.231802

Ключові слова:

урожайність, вміст білку, маса 1000 насінин, кількість бобів

Анотація

Мета. Оцінити продуктивність гороху озимого залежно від азотного удобрення та інокуляції насіння в умовах Правобережного Лісостепу України.

Методи. Для проведення досліджень зі встановлення особливостей формування продуктивності озимого гороху використовували польові та лабораторні методи досліджень.

Результати. На основі проведених досліджень визначено, що вирішальну роль в формуванні високого рівня продуктивності та вмісту протеїну в насінні озимого гороху сорту ‘НС Мороз’ мали фактори інокуляції насіння Оптімайз Пульс та застосування весняного підживлення азотом в дозі N45. Так, встановлено, що на варіанті застосування N15 за осіннього внесення у поєднанні з весняним підживленням N45 сформовано висоту рослин гороху 79,5 см, кількість бобів на рослині 12,2 шт. А от маса 1000 насінин кращою була на варіанті внесення навесні N30, хоча й статистично не відрізнялась від попереднього варіанту досліду.

Висновки. Визначено, що врожайність гороху значно зростала під час комплексного використання азотного добрива. Особливо позитивним виявився вплив добрива за внесення стартових доз його восени (15 кг/га) та підживлення рослин після відновлення вегетації (45 кг/га). При цьому врожайність у середньому становила 3,69 т/га. А от інокуляція насіння загалом сприяла не тільки кращому забезпеченню рослин озимого гороху азотом, а й формуванню ними вищого рівня урожайності. За результатами проведених досліджень нами було відмічено зростання вмісту білку в насінні по мірі збільшення кількості азотних добрив, застосовуваних після відновлення рослинами гороху вегетації. Так, на варіанті застосування N15 за осіннього внесення у поєднанні з весняним підживленням N45 отримано вміст білку 23,95 % на неінокульованих та 24,93 % на інокульованих варіантах досліду. Визначено, що за поліпшення умов живлення рослин гороху озимого, викликаного в тому числі і інокуляцією насіння штамами азотфіксуючих мікроорганізмів на основі препарату Оптімайз Пульс, зросли показники середньої висоти рослин на 7,8 см, кількості бобів на рослині на 1,1 шт. та маси 1000 насінин на 16,8 г.

Посилання

Cutforth, H. W., McGinn, S. M., McPhee, K. E., & Miller, P. R. (2007). Adaptation of pulse crops in the changing climate of the northern Great Plains. Agron. J., 99, 1684–1699. doi: 10.2134/agronj2006.0310s

Dyachenko, E. A., Ryzhova, N. N., Kochieva, E. Z., & Vishnyakova, M. A. (2017). Molecular genetic diversity of the pea (Pisum sativum L.) from the Vavilov Research Institute collection by the AFLP analysis. Russ. J. Genet., 50, 916–924. doi: 10.7868/S0026898415040023

Merrill, S. D., Tanaka, D. L., Krupinsky, J. M., & Ries, R. E. (2004). Water use and depletion by diverse crop species on Haplustoll soil in the northern Great Plains. J. SoilWater Conserv., 59, 176–183.

Schaefer, H., Hechenleitner, P., Santos-Guerra, A., Menezes de Sequeira, M., Pennington, R. T., Kenicer, G., & Carine, M. A. (2012). Systematics, biogeography, and character evolution of the legume tribe Fabeae with special focus on the middle-Atlantic island lineages. BMC Evol. Biol., 12, 250. doi: 10.1186/1471-2148-12-250

Prysiazhniuk, O. I., Korol, L. V., & Polovynchuk, O. Yu. (2018). Yield and quality of pea grain as affected by agronomic practices under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. Plant Varieties Studying and Protection, 14(1), 116–123. doi: 10.21498/2518-1017.14.1.2018.126520

Chen, C., Miller, P., Muehlbauer, F., Neill, K., Wichman, D., & McPhee, K. (2006). Winter pea and lentil response to seeding date and micro- and macro-environments. Agron. J., 98, 1655–1663.

Jarchow, M. E., & Liebman, M. (2013). Nitrogen fertilization increases diversity and productivity of prairie communities used for bioenergy. GCB Bioenergy, 5, 281–289.

Spaink, H. (2005). Root nodulation and infection factors produced by Rhizobial bacteria. Microbiology, 54, 257–288. URL: https://www.annualreviews.org/doi/full/10.1146/annurev.micro.54.1.257#article-denial.

Petrychenko, V. F., Kobak, S. Ya., Chorna, V. M., Kolisnyk, S. I., Lykhochvor, V. V., & Pyda S. V. (2018). Formation of the Nitrogen-Fixing Potential and Productivity of Soybean Varieties Selected at the Institute of Feeds and Agriculture of Podillia of NAAS. Mikrobiolohichnyi zhurnal, 80(5), 63–75. doi: 10.31073/agrovisnyk201811-08

Albrus, P. (1977). Biologicka fixacia vzdusneo dusica vicovitymi plodinami. Agrochemia, 17(9), 4–8.

Koshlanska, T. V., Polishchuk, T. S., Semykras, L. L., & Shevchuk, O. A. (2017). Influence of growth biostimulants on pea seed productivity. Sovremenyiy nauchnyiy vesnik, 3(9), 65–67. [in Russian]

Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statystychnyi analiz ahronomichnykh doslidnykh danykh v paketi Statistica 6 [Statistical analysis of agronomic research data in package Statistica 6.0]. Kyiv: PolyhraphConsaltyng. [in Ukrainian]

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-21

Номер

Розділ

РОСЛИННИЦТВО