Вплив сортових особливостей на формування хімічних складових насіння кунжуту

Автор(и)

  • Л. М. Кононенко Уманський національний університет садівництва, Ukraine
  • Я. В. Євчук Уманський національний університет садівництва, Ukraine
  • С. О. Третьякова Уманський національний університет садівництва, Ukraine
  • В. П. Кошовий Уманський національний університет садівництва, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.21498/na.8.2020.231237

Ключові слова:

сорти, нутрієнти, маса 1000 насінин, вміст жиру, продуктивність

Анотація

Мета. Встановити вміст хімічних складових у насіння кунжуту залежно від сортових особливостей.

Методи. Лабораторний, аналітичний, статистичний.

Результати. Вміст жиру і його якість є основним показником, який характеризує цінність олійної культури. В насінні олійних культур і зокрема у кунжуту коливається у великих межах в залежності від сорту, району і умов вирощування, ступеня стиглості насіння та інших показників. Встановлено, що вміст білку у насінні кунжуту залежно від сортових особливостей становив від 20,53 до 20,11 г. Тоді як найнижчий вміст вуглеводів був у сорту ‘Кадет’ – 0,13 г, а найвищий у досліджуваних сортів кунжуту ‘Боярин’ та ‘Ілона’ – 0,17 г. Харчові волокна у сорту ‘Ілона’ становили 12,5 г та переважали інші сорти (‘Боярин’ – 0,3 г, ‘Гусар’ – 0,7 г, ‘Кадет’ – 0,9 г). Погодні умови істотно впливали на накопичення насінням води. Так, за роки досліджень в середньому цей показник становив від 3,95 до 3,77 г. Найвищий вміст кальцію був у сорту ‘Кадет’ – 376 мг, дещо нижчий у сорту ‘Ілона’ – 374 мг, ‘Гусар’ – 372 мг та найнижчий у сорту ‘Боярин’ – 367 мг.

Висновки. Ґрунтово-кліматичні умови істотно впливали на накопичення насінням води. Так, за роки досліджень в середньому цей показник становив від 3,95 до 3,77 г. Найвищий вміст К був у сорту ‘Кадет’ і становив 376 мг, дещо нижчий у сорту ‘Ілона’ – 374 мг, ‘Гусар’ – 372 мг та найнижчий у сорту ‘Боярин’ – 367 мг. За вмістом кальцію (Ca) визначено, що лише сорт ‘Кадет’ містив 62 мг, а в усіх інших сортах вміст його був нижчим – 60 мг. За кількісним вмістом Mg вирізнялися досліджувані сорти кунжуту, такі як: ‘Кадет’ – 347 мг, ‘Ілона’ – 345 мг та ‘Гусар’ – 344 мг, тоді як дещо нижчі показники були у сорту ‘Боярин’ – 341 мг. Згідно проведених досліджень, встановлено, що сорт ‘Кадет’ (47 мг) неістотно переважав досліджувані сорти за вмістом натрію на 0,2 мг. Вміст S у насінні кунжуту був: у сортів ‘Кадет’ – 204,8 мг і ‘Гусар’ – 204,3 мг, ‘Ілона’ – 203,6 мг та ‘Боярин’ – 203,1 мг. Щодо кількісного вмісту P у досліджуваних сортів кунжуту відмічено, що у сорту ‘Кадет’ даний показник становив – 672 мг, що на 0,2 мг менше ніж у сорту ‘Гусар’, на 6,0 мг у сорту ‘Ілона’ та 18 у ‘Боярин’. Отже, за вмістом макронутрієнтів у насінні кунжуту переважав сорт ‘Кадет’.

Посилання

Peresichnyi, M. I. (Ed.) (2012). Tekhnolohiia kharchovykh produktiv funktsionalnoho pryznachennia [Technology of food products of functional purpose]. Kyiv: N.p. [in Ukrainian]

Pashchenko, L. P., & Prokhorova, A. S. (2005). Sesame seed – a promising raw material for the baking industry. In Novye i netraditsionnye rasteniya i perspektivy ikh ispol'zovaniya: VI Mezhd. simp. [New and non-traditional plants and prospects for their use: VI int. simp] (Vol. 3, pp. 389–391). [in Russian]

Rudakov, O. B. (2005). Sesame oil – composition and properties. Masla i zhiry [Oils and fats], 3, 8. [in Russian]

Cherevko, O. I., & Peresichnyi, M. I. (Eds.) (2017). Innovatsiini tekhnolohii kharchovoi produktsii funktsionalnoho pryznachennia [Innovative technologies of food products of functional purpose]. Kharkiv: N.p. [in Ukrainian]

Ivchenko, A., & Raichuk, N. (2014). Creation of grain bread recipe based on modern norms of balance of basic nutrients. In Naukovi zdobutky molodi – vyrishenniu problem kharchuvannia liudstva u XXI stolitti: mater. 80 Mizhnar. nauk. konf. molodykh uchenykh, aspirantiv i studentiv [Scientific achievements of youth – solving the problems of human nutrition in the XXI century: materials of the 80th international scientific conference of young scientists, graduate students and students] (Vol. 2, pp. 690–692). Kyiv: NUHT. [in Ukrainian]

Lvovich, I. Ya., & Nekrasova, A. V. (2016). Perspektivnye tendentsii razvitiya nauki: tekhnika i tekhnologiya [Perspective trends in the development of science: technology and technology]. Odesa: Kuprienko S. V. [in Russian]

Antonenko, A. V., & Zhuravska, A. A. (2013). The latest technologies of confectionery products of high nutritional value. Nauchnye trudy SWorld [Scientific works of Sword], 1, 73–77. [in Russian]

Ivanenko, E. N. (2002). Intraspecific diversity of sesame (Sesamum indicum L.) and its selection value. In Vysokie tekhnologii v agrarnom komplekse Prikaspiya [High technologies in the agricultural complex of the Caspian Sea] (pp. 206–258). Moscow: N.p. [in Russian]

Kartamyshev, V. G. (2003). Medicinal properties of mustard, flax, sesame and castor oils. In Aktual'nye problemy innovatsiy s netraditsionnymi prirodnymi resursami i sozdaniya funktsional'nykh produktov: tezisy dokl. Vseros. nauch.-prakt. konf. [Actual problems of innovations with non-traditional natural resources and the creation of functional products: All-Russian Scientific-practical Conf.] (pp. 209–211). Moscow: N.p. [in Russian]

Pashchenko, L. P. (2005). Characteristics of sesame seeds and new aspects of their application in bread technology. Khranenie i pererabotka sel'khoz. syr'ya [Storage and processing of agricultural Raw materials], 11, 51–52. [in Russian]

Yudicheva, O. P., & Ohorodnik, I. V. (2019). Comparison of the chemical composition of sesame, flax and chia seeds. In Formuvannia ta perspektyvy rozvytku pidpryiemnytskykh struktur v ramkakh intehratsii do yevropeiskoho prostoru: mater. II Mizhnar. naukovo-prakt. konf. [Formation and prospects for the development of business structures in the framework of integration into the European space: Proc. II Int. scientific-practical conf.] (pp 703–706). Poltava: N.p. [in Ukrainian]

Aksonov, I. V., & Kyrpychova, N. M. (2013). Consider the features of growing sesame seeds in view of its biological features. Zerno i khlib [Grain and bread], 3, 45–48. [in Ukrainian]

Syrovyna i produkty kharchovi. Hotuvannia prob. Mineralizatsiia dlia vyznachannia vmistu toksychnykh elementiv: DSTU 7670:2014 [Raw materials and food products. Sample preparation. Mineralization to determine the content of toxic elements: State standard of Ukraine 7670:2014]. (2015). Kyiv: N.p. [in Ukrainian]

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-21

Номер

Розділ

РОСЛИННИЦТВО