Адаптивний потенціал картоплі (Solanum tuberosum L.) за стійкістю сортозразків проти фузаріозної гнилі
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.8.2020.226090Ключові слова:
картопля, адаптивний потенціал, стійкість, збудники фузаріозуАнотація
Мета. Дослідити стійкість сортозразків картоплі до фітопатогенних мікроміцетів Fusarium oxysporum Schlecht. та F. sambuсinum Fuckel. як елемента адаптивного потенціалу рослин, вирощених на дослідних ділянках філій Українського інституту експертизи сортів рослин (далі – УІЕСР), розташованих у зонах Полісся та Лісостепу України. Методи. Лабораторні, фітопатологічні, статистичні. Результати. Екологічна стабільність сортів базується на їх стійкості до лімітуючих факторів середовища, в тому числі і до ураження збудниками хвороб, в результаті чого вони здатні формувати високі і стабільні врожаї. Підвищення врожайності культури лімітується розвитком комплексу хвороб за вирощування і зберігання картоплі, що зумовлює виникнення потенційних біоекологічних ризиків в агроекосистемах. Аналіз тринадцяти сортозразків картоплі за штучного зараження фітопатогенними мікроміцетами показав, що стабільно стійкими в умовах Полісся та Лісостепу до F. sambuсinum та до F. oxysporum виявились сортозразки БЖ1820-3 та КР1820-4, ураженість тканин яких становила відповідно 8,0–9,5 % проти 10,0–26,3 % решти сортозразків (на 9-й день після зараження) та 13,3–16,7 % проти 21,7–56,7 % (на 14-й день). Найбільш ураженим F. sambuсinum виявився сортозразок ВЛ1820-9 – 26,3 % (зона Полісся), F. oxysporum – сортозразки ЛЦ1820-5, ЛЛ1820-8 (зона Полісся) та ПР1820-1, ЛЦ1820-5, СР1820-6, ЛЛ1820-8 (зона Лісостепу). Для сортозразків зони Полісся: ПР1820-1, ЖТ1820-12, БЖ1820-3, СР1820-6, КР1820-4, ОП1820-2, ВТ1820-11, РД1820-7 та зони Лісостепу: ОТ1820-10, БЖ1820-3, КР1820-4, ОП1820-2, РД1820-7 визначено бал стійкості 7 (ураженість 10–25 %). Сортозразки ПР1820-1 та РД1820-7 у зоні Полісся мали також високу урожайність відносно багаторічної середньосортової урожайності відповідно 25,7 т/га та 24,6 т/га, у зоні Лісостепу мали високу урожайність сортозразки ОТ1820-10 (35,4 т/га), та КР1820-4 (34,6т/га). Високостійкими до збудника F. sambuсinum виявилися сортозразки зони Полісся БЖ1820-3, ПР1820-1, КР1820-4, ВТ1820-11 (ураженість менше 10 %, бал стійкості – 9) та зони Лісостепу БЖ1820-3, КР1820-4, КН1820-13, СР1820-6, ВТ1820-11. Серед вказаних сортозразків найбільш урожайними є у зоні Полісся ПР1820-1 (25,7 т/га), у зоні Лісостепу КР1820-4 (34,6 т/га). Висновки. Дослідження стійкості картоплі до хвороб при зберіганні є однією зі складових створення сортів адаптивного типу. Найбільш адаптивним в умовах Полісся щодо стабільних урожаїв та стійкості до збудників F. oxysporum, F. sambuсinum виявися сортозразок ПР1820-1, а в умовах зони Лісостепу сортозразок КР1820-4. Дані сортозразки є найкращим матеріалом як для отримання високих врожаїв, так і довготривалого зберігання. Сортозразки зони Полісся ЛЛ1820-8, ОТ1820-10, КН1820-13, що мають високу врожайність, але є нестійкими до збудника F. oxysporum, при зберіганні можуть мати суттєві втрати врожаю. Незважаючи на високу урожайність у зоні Лісостепу, зменшення урожайності, а також втрати якості посадкового матеріалу за зберігання можуть зазнати сортозразки ПР1820-1, ЛЛ1820-8, ЛЦ1820-5, що виявились нестійкими до збудників F. oxysporum, F. sambuсinum. Сортозразки, вирощені у зоні Полісся, ЖТ1820-12, ВТ1820-11, СР1820-6, КР1820-4, БЖ1820-3, ОП1820-2 з урожайністю, меншою за багаторічну середньосортову, виявилися стійкими та високостійкими до збудників F. oxysporum, F. sambuсinum, що матиме позитивний вплив на зберігання урожаю та продовжить строк реалізації товарної продукції. Така ж тенденція є характерною для сортозразків РД1820-7, БЖ1820-3, ОП1820-2, вирощених в умовах Лісостепу, урожайність яких менша за багаторічну сортову урожайність та які мають високий бал стійкості до збудників F. oxysporum, F. sambuсinum.
Посилання
Kil'chevskiy, A. V., & Khotyleva, L. V. (2019). Ecological and genetic aspects of plant breeding. Molekulyarnaya i prikladnaya genetika [Molecular and Applied Genetics], 9, 14–18. [in Russian]
Podgaetskiy, A. A. (2012). Interspecific hybridization in potato breeding in Ukraine. Vavilovskiy zhurnal genetiki i selektsii [Vavilov Journal of Genetics and Breeding], 16(2), 471–479. [in Russian]
Sonets, T. D., Kyienko, Z. B., Furdyha, M. M., & Vermenko, Yu. Ya. (2019). Adaptability of potato varieties to soil and climatic conditions of Polissya and Forest-steppe of Ukraine. Plant Varieties Studying and Protection, 15(1), 93–98. doi: 10.21498/2518-1017.15.1.2019.162488 [in Ukrainian]
Koltunov, V. A., Sonets, T. D., Borodai, V. V., & Voitseshyna, N. I. (2016). Assessment of competitiveness and resource potential of the potato assortment in Ukraine. Ovochivnytstvo i bashtannytstvo [Vegetable and melon growing], 62, 123–136. [in Ukrainian]
Borodai, V. V., & Parfeniuk, A. I. (2018). Prevalence and development of major diseases of potatoes (Solanum tuberosum L.) in Ukraine. Ahroekolohichnyi zhurnal [Agroecological Journal], 4, 82–87. doi: 10.33730/2077-4893.4.2018.161774 [in Ukrainian]
Hadieva, G. F., Lutfullin, M. T., & Akosah, J. A. (2018). Analysis of micromycetes of the genus Fusarium isolated from infected potato tubers grown in the Republic of Tatarstan. Dostizhenija nauki i tehniki APK [Achievements of science and technology of agro-industrial complex], 32(3), 34–39. doi: 10.24411/0235-2451-2018-10307 [in Russian]
Levitin, M. M. (2012). Climate change and disease prognosis. Mikologija i fitopatologija [Mycology and phytopathology], 4(1), 14–19. [in Russian Federation]
García Bayona, L., Grajales, A., Cárdenas, M. E., Sierra, R., Lozano, G., Garavito, M. F., … Restrepo, S. (2011). Isolation and characterization of two strains of Fusarium oxysporum causing potato dry rot in Solanum tuberosum in Colombia. Revista Iberoamericana de Micologia, 28(4), 166–172. doi: 10.1016/j.riam.2011.03.007
Nirmaladevi, D., Venkataramana, M., Srivastava, R. K., Uppalapati, S. R., Gupta, V. K., Yli-Mattila, T., … Chandra, N. S. (2016). Molecular phylogeny, pathogenicity and toxigenicity of Fusarium oxysporum f. sp. lycopersici. Scientific Reports, 6, 21367. doi: 10.1038/srep21367
Stefańczyk, E., Sobkowiak, S., Brylińska, M., & Śliwka, J. (2016). Diversity of Fusarium spp. associated with dry rot of potato tubers in Poland. European Journal of Plant Pathology, 145, 871–884. doi: 10.1007/s10658-016-0875-0
Zapolska, N. N., & Shendryk, E. N. (2017). Influence of temperature on the development of causative agents of sugar beet rot. Agronom [Agronomist], 3, 162–164. [in Ukrainian]
Gherbawy, Y. A., Hussein, M. A., El-Dawy, E. G. A., Hassany, N. A., & Alamri, S. A. (2019). Identification of Fusarium spp. associated with potato tubers in upper egypt by morphological and molecular characters. Asian Journal of Biochemistry, Genetics and Molecular Biology, 2(3), 1–14. doi: 10.9734/ajbgmb/2019/v2i330062
Hordiienko V. V., & Zakharchuk, N. A. (2017). Creation of initial selection material of potatoes with complex resistance against dry fusarium rot and late blight of tubers. Plant Varieties Studying and Protection, 13(3), 239–244. doi: 10.21498/2518-1017.13.3.2017.110705 [in Ukrainian]
Tkachyk S. O. (Ed.). (2017). Metodyka provedennia fitopatolohichnykh doslidzhen za shtuchnoho zarazhennia roslyn [Methods of phytopathological research on artificial infection of plants]. Kyiv: FOP Korzun D. Yu. [in Ukrainian]
Bondarchuk, A. A., Koltunov, V. A., Oliinyk, T. M. (2019). Kartopliarstvo: Metodyka doslidnoi spravy [Potato growing: Methods of research]. Vinnytsia: Tvory. [in Ukrainian]