Вплив технологій боротьби з бур'янами на нут (Cicer arietinum L.) і бур'яни
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.7.2019.204790Ключові слова:
нут, сорт, врожайність, рівень поживних речовинАнотація
Мета. Встановити вплив технологій боротьби з бур'янами на нут (Cicer arietium L.) в 2018 і 2019 роках на експериментальній ділянці Szeged-Öthalom.
Методи. У перший рік досліджень застосовувався механічний контроль бур'янів з обробкою досходовим гербіцидом (19 травня 2018 р.) і гербіцид у фазі 6–8 листків нуту (20 червня 2018 р.). 2019 рік відрізнявся тим, що після обробки досходовим гербіцидом (10 квітня 2019 р.) повторну обробку нуту в фази 6–8 листків (15 травня 2019 роки) повторювали в фазу бутонізації (18 червня 2019 року). Вплив факторів компонентів врожайності розраховували за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу з використанням програмного забезпечення SPSS 22, графічне представлення розвитку рослин виконано шляхом аналізу сукупної врожайності Сваба.
Результати. Вплив обробок 2018 і 2019 років на елементи врожайності нуту можна графічно проілюструвати на рис. 1 і рис. 2. Для досліджуваних років використані дані сорту «Реал», де 100 % рівень складається з елементів врожайності на ділянках без бур'янів і елементи врожайності після інших обробок порівнюються з ними. На малюнку 1 показано, що кількість пагонів на одиницю площі (1 м2) на ділянках без бур'янів, що не були контрольними, становило на 15%, кількість стручків на 45%, кількість насіння на 58% і вага насіння на 49% менше, ніж на контрольних ділянках без бур'янів у тих же елементів культури. Було відзначено також наявність бур'янів у другій половині вегетаційного періоду на ділянках, оброблених тільки перед посівом, тому кількість пагонів на одиницю площі становило на 3%, кількість стручків на 23%, кількість насіння на 34% і маса насіння на 35% нижче, ніж на ділянках без бур'янів. У разі обробки гербіцидами зниження врожайності було набагато меншим: кількість рослин на одиницю площі на 1%, кількість пагонів на 3–10%, кількість стручків на 5–12%, кількість насіння на 13–18%, маса насіння на 1–5% менше, ніж на контрольних ділянках з механічною обробкою.
Висновки. Результати наших дворічних досліджень показують, що більш пізні терміни посіву нуту сприяли розвитку теплолюбних бур'янів. Це повністю узгоджується з думкою Nagy (2017), який виявив, що час посіву визначає переважаючі види бур'янів в даному районі. У той же час твердження Kurnik (1970) не було підтверджено, оскільки в нашому експерименті на прикладі сорту ‘Reale’ ми довели, що за умови більш пізнього часу посіву в 2018 році відзначена більш висока врожайність, ніж на ділянках з більш раннім часом посіву в 2019 році. Зміна погоди, викликана зміною клімату, набагато більш впливає на характеристики ділянки в даний період, тому врожайність визначається більшою мірою польовими факторами, які спостерігаються протягом вегетаційного періоду, ніж календарним періодом.
Посилання
Kismányoky, T. (2005). Hüvelyesek: Növénytermesztéstan 2 [Legumes: Growing plants 2] (pp. 185–191). Budapest: Agriculture publisher. [in Hungarian]
Radics, L. (2001). Alternatív növények termesztése I [Growing of alternative crops I.] (pp.17–33). Budapest: Expertise Publishing House. [in Hungarian]
FAOSTAT. Retrieved from http://www.fao.org/faostat
Yadav, S., Redden, R., Chen, W., & Sharma, B. (2007). Chickpea breeding and Management. CABI.
Merga, B., Alemu, N., & Yildiz, F. (2019). Integrated weed management in chickpea (Cicer arietinum L.). Cogent Food Agric., 5(1), 1620152. doi: 10.1080/23311932.2019.1620152
Radics, L., & Pusztai, P. (2011). Alternatív növények korszerű termesztése [Modern cultivation of alternative plants] (pp. 34–48). Budapest: Expertise Publishing House. [in Hungarian]
Khope, D., Kumar, S., & Pannu, R. K. (2011). Evaluation of Post-emergence Herbicides in Chickpea (Cicer arietinum). Indian J. Weed Sci., 43(1–2), 92–93.
Waqas, M., Khan, I. A., Abu-Rizaiza, A. S., Ihsan, M., & Daur, I. (2016). Assessment of herbicides and mulches against weeds and yield of chickpea cultivars. Int. J. Biosci., 9(1), 282–290. doi: 10.12692/ijb/9.1.282-290
Khan, I. A., Marwat, K. B., Hassan, G., Khan, R., & Ullah, Z. (2011). Suppresive capability of herbicides and plant extracts against chickpea weeds. J. Anim. Plant Sci., 22, 67–69.
Khan, I. A., Waqas, M., Shah, S. M. A., Khan, N., & Khan, R. (2017). Evaluation of Different Techniques for Economical Control of Weeds Associated to Chickpea. Tunis. J. Plant Prot., 12(Spec. Iss.), 115–122.
Khan, I. A., Hussain, Z., Ullah, Z., Khan, R., & Hassan, G. (2018). Impact of Varous Weed Management Approaches on the Yield of Chickpea Cicer Arietinum L. Crop. Pak. J. Bot., 50(2), 635–638.
Antal, J. (2000). Növénytermesztők zsebkönyve [Pocket Book of Plant Growers] (pp.177–179). Budapest: Agriculture Publisher. [in Hungarian]
Nagy, M. (2017). Hüvelyesek gyomirtásának lehetőségei és gyakorlati tapasztalatai, Agrofórum extra. A növényvédők és növénytermesztők lapja [Agrofórum extra: Journal of Pesticides and Plant Growers], 70, 90–101. [in Hungarian]
Dobszai Tóth, V. (2016). Hüvelyesek. Vegyszeres gyomirtás és termésszabályozás [Legumes. Chemical weed control and crop control] (pp. 268–277). Debrecen: Alföldi printing house. [in Hungarian]
Kurnik, E. (1970). Étkezési és abraktakarmány-hüvelyesek termesztése. [Growing of edible and fodder legumes] (pp. 399–414). Budapest: Academic publisher. [in Hungarian].
Nagy, B. (2004). Szántóföldi növények vetőmagtermesztése és kereskedelme. [Field crops seed production and sale] (pp. 363–368). [in Hungarian].
Antal, J. (1996). Csicseriborsó: Szántóföldi növénytermesztés. [Chickpeas: Field crop production] (pp. 522–524). Budapest: Agriculture publisher. [in Hungarian]
Muhhamad, N., Sattar, A., Ashiq, M., & Ahmad, I. (2011). Efficacy of pre and Post Emergence Herbicides to Control Weeds in chickpea (Cicer arietinum L.). Pak. J. Weed Sci. Res., 17(1), 17–24.
Plew, J. N., Hill, G. D., & Dastgheib, F. (1994). Weed control in chickpeas (Cicer arietinum). Proceedings agronomy society of New Zealand, 24, 117–124.
Nádasdyné Ihárosi, E. (2015). A borsó gyomnövényei és gyomirtása. Agrofórum. A növényvédők és növénytermesztők lapja [Agroforum: Journal of Pesticides and Plant Growers], 2, 26–28. [in Hungarian]
Goud, V. V., Murade, N. B., Khakre, M. S., & Patil, A. N. (2013). Efficacy of Imazethapyr and Quizalofop-ethyl herbicides on growth and yield of chickpea. The Biascan, 8(3), 1015‑1018.
Taran, B., Holm, F., & Banniza, S. (2013). Response of chickpea cultivars to pre- and post-emergence herbicide applications. Can. J. Plant Sci., 93(2), 279–286. doi: 10.4141/cjps2012-167
Ratnam, M., Rao, A. S., & Reddy, T. Y. (2011). Integrated Weed Management in Chickpea (Cicer arietinum L.). Indian J. Weed Sci., 43(1–2), 70–72.
Soudhia, S. (2012). Dissipation of Pendimethalin in soil and Its Residues in chickpea (Cicer arietinum L.) Under field Conditions. Bulletin of Environmental Contamination and Toxicology, 89(5), 1032–1036.
Sváb, J. (1961). Új terméselemzési módszer a növényfajták fejlődésének jellemzésére. MTA Agrártudományok Osztályának Közleményei [Publications of the Department of Agricultural Sciences of the Hungarian Academy of Sciences], 19, 253–261. [in Hungarian]
Sváb, J. (1962). Trágyázási és egyéb agrotechnikai kísérletek értékelése kumulatív terméselemzéssel. Agrokémia és talajtan [Agrochemistry and soil science], 11(2), 219–236. [in Hungarian]
Sváb, J., & Szabó, M. (1973). A búzatermés növekedésének vizsgálata terméselemzéssel, 1954–1972 években. Növénytermelés [Crop production], 22(4), 289–300. [in Hungarian]
Saxena, M. C., & Singh, K. B. (1987). The chickpea. Commonwealth Agricultural Bureaux International. UK: Wallingford, Oxon.
Gaur, P. M., Tripathi, S., Laxmipathi Gowda, C. L., Ranga Rao, G. V., Sharma, H. C., Pande, S., & Sharma, M. (2010). Chickpea Seed Production Manual. International Crops research Insitute for the Semi-Arid Tropics, p. 28.
