Продуктивність та економічна ефективність вирощування сортів сої залежно від застосування добрив, регуляторів росту та вологоутримувача
DOI:
https://doi.org/10.21498/na.6.2018.165667Ключові слова:
соя, органічні добрива, регулятори росту рослин, вологоутримувач, врожайність, погодні умови вегетаційного періоду, вологозабезпеченістьАнотація
Мета. Установити особливості формування продуктивності сортів сої залежно від застосування органічного добрива, регуляторів росту рослин та вологоутримувача в умовах Лісостепу України та визначити економічну ефективність досліджуваних елементів технології.
Методи. У досліді висівали три сорти сої української селекції: ‘Устя’, ‘Кано’ та ‘Гєба’. За місяць до сівби сої в ґрунт вносили вологоутримувач – гідрогель Аквасорб (Aquasorb) у нормі 300 кг/га стрічками завширшки 10 см у зону майбутнього рядка. Органічним добривом Паросток (марка 20) посіви обробляли двічі: перше підживлення – у фазі 3–5 листків, друге – 9–11 листків культури, а регуляторами росту Вермистим Д та Агростимулін – у фазі бутонізації рослин сої в рекомендованих виробниками нормах витрати.
Результати. Найменшу врожайність сорти сої формували у варіантах досліду без застосування гідрогелю, добрива та регуляторів росту рослин: ‘Кано’ – 4,43 т/га, ‘Гєба’ – 1,91, ‘Устя’ – 2,70 т/га. Внесення в ґрунт для додаткового утримання вологи гідрогелю Аквасорб сприяло підвищенню продуктивності всіх досліджуваних сортів сої порівняно з контрольними варіантами. Зокрема, у сорту ‘Кано’ приріст становив 0,27 т/га (загальна врожайність – 5,01 т/га), у ‘Гєба’ – 0,59 (3,05 т/га), а в сорту ‘Устя’ – 0,22 т/га (3,21 т/га). Застосування позакореневого підживлення добривом Паросток у поєднанні з регуляторами росту рослин забезпечило врожайність культури на рівні 3,23–3,28 т/га, тоді як у разі використання гідрогелю Аквасорб – 3,31–3,48 т/га. Максимальну врожайність у досліді забезпечував сорт ‘Кано’ у варіанті комплексного застосування вологоутримувача, органічного добрива Паросток та регулятора росту рослин Вермистим Д – 5,27 т/га.
Висновки. Найвищий рівень прибутку в досліді отримано в сорту ‘Кано’ у варіантах внесення гідрогелю Аквасорб та оброблення посівів у період вегетації органічним добривом Паросток і регуляторами росту рослин Вермистим Д та Агростимулін – 38492 та 37506 грн/га відповідно. Водночас, в аналогічних варіантах досліду, але без використання вологоутримувача, прибутковість вирощування сої була на рівні 36887 та 37396 грн/га.
Посилання
Prysiazhniuk, O. I., Hryhorenko, S. V., & Polovynchuk, O. Yu. (2018). Realization of soybean biological potential as affected by agronomical practices under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. Plant Var. Stud. Prot., 14(2), 215–223. doi: 10.21498/2518-1017.14.2.2018.134773
Azizi, K., Moradii, J., Heidari, S., Khalili, A., & Feizian, M. (2012). Effect of different concentrations of gibberellic acid on seed yield and yield components of soybean genotypes in summer intercropping. Int. J. Agric. Sci., 2(4), 291–301.
Borges L. P., Torres H. D., Neves T. G., Cruvinel, C. K. L., Santos, P. G. F., & Matas, F. S. (2014). Does Benzyladenine application increase soybean productivity? Afr. J. Agric. Res., 9(37), 2799–2804. doi: 10.5897/AJAR2014.8960
Dhakne, A. S., Mirza, I. A. B., Pawar, S. V., & Awasarmal, V. B. (2015). Yield and economics of soybean (Glycine max (L.) Merill) as influenced by different levels of sulphur and plant growth regulator. Int. J. Trop. Agric., 33, 2645–2648.
Soltani, N., Dille, J. A., Burke, I. C., Everman, W. J., Vangessel, M. J., Davis, V. M., & Sikkema, P. H. (2017). Perspectives on potential soybean yield losses from weeds in North America. Weed Technol., 31(1), 148–154. doi: 10.1017/wet.2016.2
Bajaj, S., Chen, P., Longer, D. E., Shi, A., Hou, A., Ishibashi, T., & Brye, K. (2008). Irrigation and planting date effects on seed yield and agronomic traits of early-maturing soybean. J. Crop Improv., 22(1), 47–65. doi: 10.1080/15427520802042937
Demirtas, C., Yazgan, S., Condogan, B. N., Sincik, M., Buyukcangaz, H., & Goksoy, T. (2010). Quality and yield responseof soybean (Glicine max L. Merrill) to drought stress in sub-humid environment. Afr. J. Biotechnol., 9(41), 6873–6881.
Dogan, E., Kirnak, E. H., & Copur, O. (2007). Deficit irrigation during soybean reproductive stages and CRPGRO-soybean simulations under semi-arid climatic conditions. Field Crops Res., 103(2), 154–159.
García García, A., Persson, T., Guerra, G., & Hoogenbiim, G. (2010). Response of soybean to different irrigation regimes in a humid region of the southeastern USA. Agric. Water Manag., 97(70), 981–989. doi: 10.1016/j.agwat.2010.01.030
Payero, J. O., Melvin, S. R., & Irmak, S. (2005). Response of soybean to the deficit irrigation in the semi-arid environment of west-central Nebraska. Amer. Soc. Agri. Eng., 48(6), 2189–2203. doi: 10.13031/2013.20105
Tkachyk, S. O. (Ed.). (2015). Metodyka derzhavnoi naukovo-tekhnichnoi ekspertyzy sortiv roslyn. Metody vyznachennia pokaznykiv yakosti produktsii roslynnytstva [Methodology of state scientific and technical examination of plant varieties. Methods of determining the quality indices of crop production]. (4th ed., rev.). Vinnytsia: Nilan-LTD. [in Ukrainian]
Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statystychnyi analiz ahronomichnykh doslidnykh danykh v paketi Statistica 6.0 [Statistical analysis of agronomic study data in the Statistica 6.0 software suite]. Kyiv: PolihrafKonsaltynh. [in Ukrainian]
