DOI: https://doi.org/10.21498/na.6.2018.165363

Ріст і розвиток енергетичних плантацій верби різної густоти за внесення азотних добрив на вилугуваних чорноземах Центрального Лісостепу

Ya. D. Fuchylo, V. M. Sinchenko, B. M. Vokalchuk

Анотація


Мета. Визначити оптимальні показники густоти та норми внесення азотних добрив для забезпечення інтенсивного росту та високої продуктивності енергетичних плантацій деяких сортів верби в умовах Центрального Лісостепу.

Методи. Об’єктом дослідження були плантації двох сортів верби прутовидної (Salix viminalis L.) – ‘Tora’ і ‘Тернопільська’, створені в умовах північної частини Центрального Лісостепу України навесні 2015 р. Висаджували живці верби довжиною 20 см двома спареними рядами з відстанню між ними 0,75 м за двох варіантів ширини міжрядь: 1,50 та 2,50 м. Густота садіння живців: 12, 15 і 18 тис. шт./га.

Результати. Після двох років вирощування верби середня висота її рослин становила від 339 до 493 см. Після третього року (2017 р.) приріст за висотою був меншим, ніж попереднього року. За схеми садіння 0,75×1,50×0,75 м у сорту ‘Tora’ вищими рослини були у варіанті з густотою насаджень 12 тис. кущів/га (553 см), а за ширини міжрядь 2,50 м – за 18 тис. кущів/га (588 см). У сорту ‘Тернопільська’ за обох схем садіння висота рослин була більшою за густоти насаджень 18 тис. кущів/га – 452 і 414 см відповідно. Перед початком четвертого вегетаційного періоду (2018 р.) трирічна наземна маса верби була зрізана і на частині площі внесено аміачну селітру в кількості 35 і 70 кг д.р./га. У обох сортів сформувалася нова паросль, яка характеризувалося значно більшою кількістю пагонів у кущі (у сорту ‘Tora’ – від 4,8 до 6,6, а в сорту ‘Тернопільська’ – від 3,5 до 8,8 шт./кущ) та їх висотою, ніж після першого вегетаційного періоду, – відповідно 398–477 та 283–425 см, тобто приблизно на рівні висоти рослин після перших двох років вегетації. Відзначено тенденцію до зменшення кількості пагонів у кущі та їхньої висоти за збільшення густоти насаджень. Проведені дослідження вказують на позитивний вплив внесення аміачної селітри в нормі 70 кг д.р./га на висоту рослин і продуктивність біомаси верби.

Висновки. Серед використаних у дослідженні двох сортів верби прутовидної на вилугуваних чорноземах Центрального Лісостепу України інтенсивнішим ростом і вищою продуктивністю відзначався сорт ‘Tora’. Ліпшою для садіння обох сортів була схема 0,75×1,50×0,75 м. Оскільки обрані для досліджень варіанти густоти забезпечили приблизно однакові результати, доцільними для використання слід вважати менші з них – 12 і 15 тис. кущів на 1 га. Використані норми аміачної селітри, особливо N70, сприяли збільшенню висоти однорічної вербової порослі та продуктивності її біомаси.


Ключові слова


енергетична плантація; Salix viminalis L.; аміачна селітра; інтенсивність росту, продуктивність сирої біомаси

Повний текст:

PDF

Посилання


Sinchenko, V. M. (Ed.). (2015). Enerhetychna verba: tekhnolohiia vyroshchuvannia ta vykorystannia [Energy willow: technology of cultivation and use]. Vinnytsia: Nilan-LTD. [in Ukrainian]

Fuchylo, Ya. D., & Sbytna, M. V. (2009). Verby Ukrainy (biolohiia, ekolohiia, vykorystannia) [Willows of Ukraine: biology, ecology, use]. Kyiv: Logos. [in Ukrainian]

Fuchylo, Ya. D., Hnap, I. V., & Hanzhenko, O. M. (2018). Growth and productivity of some foreign cultivars of energy willow in Volyn Opillia. Plant Var. Stud. Prot., 14(2), 230–239. doi: 10.21498/2518-1017.14.2.2018.134775 [in Ukrainian]

El Bassam, N. (2010). Handbook of Bioenergy Crops.A Complete Reference to Species, Development and Applications. London; Washington, DC: Earthscan.

Fuchylo, Ya. D. (2011). Plantatsiine lisovyroshchuvannia: teoriia, praktyka, perspektyvy [Forest plantations: theory, practice, perspectives]. Kyiv: Lohos. [in Ukrainian]

Sinchenko, V. M. (Ed.). (2018). Metodolohiia doslidzhennia enerhetychnykh plantatsii verb i topol [Methodology for studying of energy plantations of willow and poplar]. Kyiv: Komprynt. [in Ukrainian]

Afonin, A. A., & Fuchylo, Ya. D. (2012). Genetic potential of bascket willow (Salix viminalis L.) of the middle stream of Desna river. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy. Seriia: Lisivnytstvo ta dekoratyvne sadivnytstvo [Scientific Bulletin of NULES of Ukraine. Series: Arboriculture and Ornamental Horticulture], 171(1), 11–19. [in Ukrainian]

Caslin, B., Finnan, J., & McCracken, A. (Eds.). (2012). Willow Varietal Identification Guide. Carlow, Ireland: Teagasc & AFBI.

Gorelov A. M., Fuchylo, Ya. D., Krugliak Y. M., Viriovka, V. M., & Gorelov, A. A. (2014). Hybridization and selection of willows as a promising direction to obtain highly productive clones. Lisivnytstvo i agrolisomelioratsiya [Forestry & Forest Melioration], 125, 108–114. [in Ukrainian]

Yeshchenko, V. O., Kopytko, P. H., Opryshko, V. P., & Kostohryz, P. V. (2005). Osnovy naukovyh doslidzhen v agronomii [Basic research in agronomy]. Kyiv: Diia. [in Ukrainian]


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Енергетична верба: технологія вирощування та використання / за ред. В. М. Сінченка. Вінниця : Нілан-ЛТД, 2015. 340 с.

Фучило Я. Д., Сбитна М. В. Верби України: біологія, екологія, використання. Київ : Логос, 2017. 200 с.

Фучило Я. Д., Гнап І. В., Ганженко О. М. Ріст і продуктивність деяких сортів енергетичної верби іноземної селекції в умовах Волинського Опілля. Plant Var. Stud. Prot. 2018. Т. 14, № 2. С. 230–239. doi: 10.21498/2518-1017.14.3.2018.145310

El Bassam N. Handbook of Bioenergy Crops. A Complete Reference to Species, Development and Applications. London ; Washington, DC : Earthscan, 2010. 544 p.

Фучило Я. Д. Плантаційне лісовирощування: теорія, практика, перспективи. Київ : Логос, 2011. 464 с.

Методологія дослідження енергетичних плантацій верб і тополь / за ред. В. М. Сінченка. Київ : Компринт, 2018. 137 с.

Афонін О. О., Фучило Я. Д. Генетичний потенціал верби прутовидної (Salix viminalis L.) Середнього Подесення. Науковий вісник НУБіП України. Серія: Лісівництво та декоративне садівництво. 2012. Вип. 171, Ч. 1. С. 11–19.

Willow Varietal Identification Guide / B. Caslin, J. Finnan, A. McCracken (eds). Carlow, Ireland : Teagasc & AFBI, 2012. 64 p.

Горєлов О. М., Фучило Я. Д., Кругляк Ю. М. та ін. Гібридизація та селекція верб як перспективний напрям отримання високопродуктивних клонів. Лісівництво і агролісомеліорація. 2014. Вип. 125. С. 108–114.

Єщенко В. О., Копитко П. Г., Опришко В. П., Костогриз П. В. Основи наукових досліджень в агрономії. Київ : Дія, 2005. 288 с.





ISSN 2410-1303 (online)