DOI: https://doi.org/10.21498/na.6.2018.165361

Особливості забур’янення проса прутоподібного залежно від густоти посівів

Ya. P. Makuh, V. V. Naidenko, S. O. Remeniuk

Анотація


Мета. Вивчити конкурентні взаємовідносини між рослинами проса прутоподібного (Раnісum virgatum L.) та бур’янів залежно від густоти посівів культури в умовах Правобережного Лісостепу України.

Методи. Польові, лабораторні.

Результати. У посівах проса прутоподібного були присутні такі види бур’янів: лобода біла, незабутниця дрібноквіткова, гірчак шорсткий, щириця звичайна, нетреба звичайна, куколиця біла, талабан польовий, гірчиця польова, просо півняче та мишій сизий. На час проведення обліків найвищий рівень забур’янення виявлено у варіантах з густотою рослин культури 50 та 100 шт./м2. Зокрема, чисельність однорічних злакових бур’янів у цих варіантах становила 57,9 і 35,8 шт./м2, талабану польового – 23,6 і 10,4, щириці звичайної – 22,4 і 10,7, незбутниці дрібноквіткової – 21,7 і 9,1, гірчиці польової – 21,4 і 9,9, лободи білої – 18,5 і 9,9, гірчака шорсткого – 9,8 і 5,3 шт./м2 відповідно. Загальна кількість бур’янів у варіанті з густотою 50 шт./м2 становила 188,2 шт./м2, що на 34 % більше порівняно з варіантом, де густота рослин проса прутоподібного була в межах 200 шт./м2. За умови спільної вегетації з бур’янами рослини проса прутоподібного формували досить незначну вегетативну масу. Зокрема, за густоти рослин культури 50 шт./м2 утворювалося всього 23,0 г/м2, тоді як бур’яни загалом формували максимальні по досліду показники – 2288,8 г/м2. За вирощування рослин проса прутоподібного з густотою 100 шт./м2 вони формували 34,0 г/м2, тим часом як бур’яни – 1088,7 г/м2, що у 2,1 раза менше порівняно з попереднім варіантом. За густоти рослин проса 150 шт./м2 сформувалося 58,0 г/м2, а за максимальної по досліду густоти (200 шт./м2) – 73,0 г/м2 його вегетативної маси. На цих же варіантах досліду біомаса бур’янів зменшилась до рівня 780,1 та 569,8 г/м2 відповідно.

Висновки. Інтенсивність накопичення сухої маси рослинами бур’янів у посівах різко зменшувалася за збільшення густоти рослин проса прутоподібного в досліді з 50 до 100 шт./м2. Водночас, повного домінування рослин культури в посівах у перший рік вегетації, навіть за їх густоти 150 та 200 шт./м2, не спостерігалось. Зокрема, за максимальної густоти бур’яни загалом формували сухої маси 254,8 г/м2, тоді як рослини проса прутоподібного – лише 35,6 г/м2.


Ключові слова


просо прутоподібне; забур’янення посівів; вегетативна маса; суха маса

Повний текст:

PDF

Посилання


Zheleznaya, T. A., & Morozova, A. V. (2008). Energy crops as an efficient source of renewable energy. Promyšlennaâ teplotehnika [Industrial Heat Engineering], 30(3), 60–76. [in Russian]

Roik, M. V., Kurylo, V. L., Hanzhenko, O. M., & Humentyk, M. Ya. (2012). Prospects of bioenergy development in Ukraine. Tsukrovi buriaky [Sugar beet], 23, 6–8. [in Ukrainian]

Rakhmetov, D. B. (2011). Teorctychni ta prykladni aspekty introduktsii roslyn v Ukraini [Theoretical and practical aspects of plant introduction in Ukraine]. Kyiv: Ahrar Media Hrup. [in Ukrainian]

Haynes, J. G., Pill, W. G., & Evans, T. A. (1997). Seed treatments improve the germination and seedling emergence of switchgrass (Panicum virgatum L.). HortSci., 32(7), 1222–1226. doi: 10.21273/HORTSCI.32.7.1222

Brejda, J. J., Brown, J. R., Wyman, G. W., & Schumaher, W. K. (1994). Management of switchgrass for forage and seed production. J. Range Manage., 47(1), 22–27. doi: 10.2307/4002835

Brown, R. A., Rosenberg, N. J., Hays, C. J., Easterling, W. E., & Mearns, L. O. (2000). Potential production and environmental effects of switchgrass and traditional crops under current and greenhouse-altered climate in the central united states: a simulation study. Agric. Ecosyst. Environ., 78(1), 31–47. doi: 10.1016/S0167-8809(99)00115-2

Lee, J., Pedroso, G., Linquist, B.A., Putnam, D., Putnam, D., van Kessel, C., & Six, J. (2011). Simulating switchgrass biomass production across ecoregions using the daycent model. GCB Bioenergy., 4(5), 521–533. doi: 10.1111/j.1757-1707.2011.01140.x

Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statystychnyi analiz ahronomichnykh doslidnykh danykh v paketi Statistica 6.0 [Statistical analysis of agronomic study data in the Statistica 6.0 software suite]. Kyiv: PolihrafKonsaltynh. [in Ukrainian]


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Железная Т. А., Морозова А. В. Энергетические культуры как эффективный источник возобновляемой энергии. Промышленная теплотехника. 2008. Т. 30, № 3. С.  60–76.

Роїк М. В., Курило В. Л., Ганженко О. М., Гументик М. Я. Перспективи розвитку біоенергетики в Україні. Цукрові буряки. 2012. № 2–3. С. 6–8.

Рахметов Д. Б. Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин в Україні. Київ : Аграр Медіа Груп, 2011. 398 с.

Haynes J. G., Pill W. G., Evans T. A. Seed treatments improve the germination and seedling emergence of switchgrass (Panicum virgatum L.). HortSci. 1997. Vol. 32, Iss. 7. P. 1222–1226. doi: 10.21273/HORTSCI.32.7.1222

Brejda J. J., Brown J. R., Wyman G. W., Schumaher W. K. Management of switchgrass for forage and seed production. J. Range Manage. 1994. Vol. 47, Iss. 1. P. 22–27. doi: 10.2307/4002835

Brown R. A., Rosenberg N. J., Hays C. J. et al. Potential production and environmental effects of switchgrass and traditional crops under current and greenhouse-altered climate in the central united states: a simulation study. Agric. Ecosyst. Environ. 2000. Vol. 78, Iss. 1. P. 31–47. doi: 10.1016/S0167-8809(99)00115-2

Lee J., Pedroso G., Linquist B.A. et al. Simulating switchgrass biomass production across ecoregions using the daycent model. GCB Bioenergy. 2011. Vol. 4, Iss. 5. P. 521–533. doi: 10.1111/j.1757-1707.2011.01140.x

Ермантраут Е. Р., Присяжнюк О. І., Шевченко І. Л. Статистичний аналіз агрономічних дослідних даних в пакеті Statistica 6.0. Київ : ПоліграфКонсалтинг, 2007. 56 с.





ISSN 2410-1303 (online)