Фізіологічні основи накопичення біомаси верби енергетичної в умовах Центрального Лісостепу
DOI:
https://doi.org/10.21498/na.6.2018.165308Ключові слова:
Salix L., енергетичні плантації, сорти ‘Tora’ і ‘Тернопільська’, схема садіння живців, продуктивність біомаси, площа листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чиста продуктивність фотосинтезуАнотація
Мета. Установити параметри основних фізіологічних чинників, що впливають на ріст і продуктивність енергетичних плантацій сортів верби прутовидної (Salix viminalis L.) залежно від застосованих під час їх створення елементів технології в умовах Центрального Лісостепу України.
Методи. Дослідні енергетичні плантації верби створені однорічними живцями клонів ‘Tora’ і ‘Тернопільська’, висадженими спареними рядами з відстанню між ними 0,75 м та з міжряддями 1,5 і 2,5 м. Густота садіння живців: 12, 15 і 18 тис. шт./га. Ґрунт – чорнозем вилугуваний суглинковий свіжий.
Результати. На кінець першого року приживлюваність живців сорту ‘Tora’ становила від 88 до 93 %, ‘Тернопільська’ – від 89 до 95 %. Середня висота рослин протягом перших трьох років в усіх варіантах досліду була більшою в сорту ‘Tora’. Зокрема, наприкінці третього року вегетації вона становила 524–604 см проти 414–557 см у сорту ‘Тернопільська’. В обох сортів рослини були вищими за ширини міжрядь 1,5 м. Показники середнього діаметра пагонів в усіх варіантах досліду корелювали з висотою рослин і, відповідно, були більшими в сорту ‘Tora’. Урожайність сухої біомаси цього сорту становила 14,8–22,5 т/га, а в сорту ‘Тернопільська’ – 6,2–14,8 т/га на рік. Найбільшу площу листкової поверхні насадження сорту ‘Tora’ формували за схеми садіння 0,75–2,50–0,75 м та густоті 18 тис. кущів/га – 46,0 тис. м2/га, а в сорту ‘Тернопільська’ – 0,75–1,50–0,75 м – 40,2 тис. м2/га. Максимальні показники чистої продуктивності фотосинтезу (10,5 г сухої речовини на м2 листкової поверхні за добу) спостерігалася в сорту ‘Tora’ за схеми садіння 0,75–1,50–0,75 м та густоті насаджень 15 тис. кущів/га.
Висновки. На чорноземах вилугуваних Центрального Лісостепу оптимальною схемою садіння живців є формування спарених рядів із відстанню між ними 0,75 см, міжряддями 1,5 м та густотою 12–15 тис. шт./га. Істотно вищими показниками продуктивності сухої біомаси – від 14,8 до 22,5 т/га на рік – відзначається сорт ‘Tora’, тоді як у сорту ‘Тернопільська’ цей показник становить від 6,2 до 14,8 т/га на рік. Вищу продуктивність сорту ‘Tora’, порівняно із ‘Тернопільська’, забезпечили більша площа листкової поверхні (до 46,0 тис. м2/га), вищі показники фотосинтетичного потенціалу (1,75–4,40 млн м2∙діб/га) та чистої продуктивності фотосинтезу (до 10,5 г/м2 на добу).
Посилання
Report from the commission to the council and the European parliament on the application of Regulation (EEC) No 2080/92 instituting a Community aid scheme for forestry measures in agriculture. Brussels, 28.11.1997 COM(97) 630 final. Retrieved from http://aei.pitt.edu/47273/1/COM_(97)_630_final.pdf
Fuchylo, Ya. D. (2011). Plantatsiine lisovyroshchuvannia: teoriia, praktyka, perspektyvy [Forest plantations: theory, practice, perspectives]. Kyiv: Lohos. [in Ukrainian]
El Bassam, N. (2010). Handbook of Bioenergy Crops.A Complete Reference to Species, Development and Applications. London; Washington, DC: Earthscan.
Sinchenko, V. M. (Ed.). (2015). Enerhetychna verba: tekhnolohiia vyroshchuvannia ta vykorystannia [Energy willow: technology of cultivation and use]. Vinnytsia: Nilan-LTD. [in Ukrainian]
Fuchylo, Ya. D., & Sbytna, M. V. (2009). Verby Ukrainy (biolohiia, ekolohiia, vykorystannia) [Willows of Ukraine: biology, ecology, use]. Kyiv: Logos. [in Ukrainian]
Fuchylo, Ya. D., Hnap, I. V., & Hanzhenko, O. M. (2018). Growth and productivity of some foreign cultivars of energy willow in Volyn Opillia. Plant Var. Stud. Prot., 14(2), 230–239. doi: 10.21498/2518-1017.14.2.2018.134775 [in Ukrainian]
Caslin, B., Finnan, J., & McCracken, A. (Eds.). (2012). Willow Varietal Identification Guide. Carlow, Ireland: Teagasc & AFBI.
Afonin, A. A., & Fuchylo, Ya. D. (2012). Genetic potential of bascket willow (Salix viminalis L.) of the middle stream of Desna river. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy. Seriia: Lisivnytstvo ta dekoratyvne sadivnytstvo [Scientific Bulletin of NULES of Ukraine. Series: Arboriculture and Ornamental Horticulture], 171(1), 11–19. [in Ukrainian]
Voitsekhivska, O. V., Kapustian, A. V., Kosyk, O. I., Musiienko, M. M., Olkhovych, O. P., Paniuta, O. O., Parshykova, T. V., & Slavnyi, P. S. (2010). Fiziolohiia roslyn [Plant Physiology]. Lutsk: Теrеn. [in Ukrainian]
Creative Commons Attribution 4.0 International Public License