Фізіологічні основи накопичення біомаси верби енергетичної в умовах Центрального Лісостепу
DOI:
https://doi.org/10.21498/na.6.2018.165308Ключові слова:
Salix L., енергетичні плантації, сорти ‘Tora’ і ‘Тернопільська’, схема садіння живців, продуктивність біомаси, площа листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чиста продуктивність фотосинтезуАнотація
Мета. Установити параметри основних фізіологічних чинників, що впливають на ріст і продуктивність енергетичних плантацій сортів верби прутовидної (Salix viminalis L.) залежно від застосованих під час їх створення елементів технології в умовах Центрального Лісостепу України.
Методи. Дослідні енергетичні плантації верби створені однорічними живцями клонів ‘Tora’ і ‘Тернопільська’, висадженими спареними рядами з відстанню між ними 0,75 м та з міжряддями 1,5 і 2,5 м. Густота садіння живців: 12, 15 і 18 тис. шт./га. Ґрунт – чорнозем вилугуваний суглинковий свіжий.
Результати. На кінець першого року приживлюваність живців сорту ‘Tora’ становила від 88 до 93 %, ‘Тернопільська’ – від 89 до 95 %. Середня висота рослин протягом перших трьох років в усіх варіантах досліду була більшою в сорту ‘Tora’. Зокрема, наприкінці третього року вегетації вона становила 524–604 см проти 414–557 см у сорту ‘Тернопільська’. В обох сортів рослини були вищими за ширини міжрядь 1,5 м. Показники середнього діаметра пагонів в усіх варіантах досліду корелювали з висотою рослин і, відповідно, були більшими в сорту ‘Tora’. Урожайність сухої біомаси цього сорту становила 14,8–22,5 т/га, а в сорту ‘Тернопільська’ – 6,2–14,8 т/га на рік. Найбільшу площу листкової поверхні насадження сорту ‘Tora’ формували за схеми садіння 0,75–2,50–0,75 м та густоті 18 тис. кущів/га – 46,0 тис. м2/га, а в сорту ‘Тернопільська’ – 0,75–1,50–0,75 м – 40,2 тис. м2/га. Максимальні показники чистої продуктивності фотосинтезу (10,5 г сухої речовини на м2 листкової поверхні за добу) спостерігалася в сорту ‘Tora’ за схеми садіння 0,75–1,50–0,75 м та густоті насаджень 15 тис. кущів/га.
Висновки. На чорноземах вилугуваних Центрального Лісостепу оптимальною схемою садіння живців є формування спарених рядів із відстанню між ними 0,75 см, міжряддями 1,5 м та густотою 12–15 тис. шт./га. Істотно вищими показниками продуктивності сухої біомаси – від 14,8 до 22,5 т/га на рік – відзначається сорт ‘Tora’, тоді як у сорту ‘Тернопільська’ цей показник становить від 6,2 до 14,8 т/га на рік. Вищу продуктивність сорту ‘Tora’, порівняно із ‘Тернопільська’, забезпечили більша площа листкової поверхні (до 46,0 тис. м2/га), вищі показники фотосинтетичного потенціалу (1,75–4,40 млн м2∙діб/га) та чистої продуктивності фотосинтезу (до 10,5 г/м2 на добу).
Посилання
Report from the commission to the council and the European parliament on the application of Regulation (EEC) No 2080/92 instituting a Community aid scheme for forestry measures in agriculture. Brussels, 28.11.1997 COM(97) 630 final. Retrieved from http://aei.pitt.edu/47273/1/COM_(97)_630_final.pdf
Fuchylo, Ya. D. (2011). Plantatsiine lisovyroshchuvannia: teoriia, praktyka, perspektyvy [Forest plantations: theory, practice, perspectives]. Kyiv: Lohos. [in Ukrainian]
El Bassam, N. (2010). Handbook of Bioenergy Crops.A Complete Reference to Species, Development and Applications. London; Washington, DC: Earthscan.
Sinchenko, V. M. (Ed.). (2015). Enerhetychna verba: tekhnolohiia vyroshchuvannia ta vykorystannia [Energy willow: technology of cultivation and use]. Vinnytsia: Nilan-LTD. [in Ukrainian]
Fuchylo, Ya. D., & Sbytna, M. V. (2009). Verby Ukrainy (biolohiia, ekolohiia, vykorystannia) [Willows of Ukraine: biology, ecology, use]. Kyiv: Logos. [in Ukrainian]
Fuchylo, Ya. D., Hnap, I. V., & Hanzhenko, O. M. (2018). Growth and productivity of some foreign cultivars of energy willow in Volyn Opillia. Plant Var. Stud. Prot., 14(2), 230–239. doi: 10.21498/2518-1017.14.2.2018.134775 [in Ukrainian]
Caslin, B., Finnan, J., & McCracken, A. (Eds.). (2012). Willow Varietal Identification Guide. Carlow, Ireland: Teagasc & AFBI.
Afonin, A. A., & Fuchylo, Ya. D. (2012). Genetic potential of bascket willow (Salix viminalis L.) of the middle stream of Desna river. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy. Seriia: Lisivnytstvo ta dekoratyvne sadivnytstvo [Scientific Bulletin of NULES of Ukraine. Series: Arboriculture and Ornamental Horticulture], 171(1), 11–19. [in Ukrainian]
Voitsekhivska, O. V., Kapustian, A. V., Kosyk, O. I., Musiienko, M. M., Olkhovych, O. P., Paniuta, O. O., Parshykova, T. V., & Slavnyi, P. S. (2010). Fiziolohiia roslyn [Plant Physiology]. Lutsk: Теrеn. [in Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Цей твір ліцензовано за Creative Commons Attribution 4.0 International License
Автори зберігають авторське право та надають журналу право першої публікації. Водночас робота ліцензується за умовами Creative Commons «Attribution» 4.0, що дозволяє іншим особам поширювати її за умови обов’язкового зазначення авторства та посилання на першу публікацію в цьому журналі.
Creative Commons Attribution 4.0 International Public License