Ефективність агротехнологічних прийомів вирощування сочевиці

Автор(и)

  • O. I. Prysiazhniuk Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Україна
  • L. M. Karpuk Білоцерківський національний аграрний університет, Україна
  • O. V. Topchii Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України,

DOI:

https://doi.org/10.21498/na.5.2017.122230

Ключові слова:

сочевиця, строки сівби, мікродобрива, регулятори росту, врожайність, коефіцієнт енергетичної ефективності, економічна ефективність

Анотація

Мета. Визначити економічну та енергетичну ефективність агротехнологічних прийомів вирощування сочевиці.

Методи. Польові та розрахунково-економічні.

Результати. Наведено показники ефективності вирощування сочевиці залежно від впливу строків сівби, дії мікродобрив, регуляторів росту та їх поєднання. Встановлено, що застосування регуляторів росту на посівах ранніх строків сівби сприяє отриманню максимального рівня врожайності – до 2,37 т/га (Стимпо). З огляду на вартість врожаю сочевиці, витрати та врожайність розраховано економічну ефективність вирощування культури. Найзатратнішими були варіанти застосування мікродобрив та регуляторів росту, оскільки затрати на гектар площі становили від 9,36 тис. грн у варіанті Реаком-СР-Бобові + Регоплант до 9,41 тис. грн – Квантум-Бобові + Стимпо. Однак, застосування додаткових агрозаходів дало змогу сформувати найвищий рівень прибутку за 1-го строку сівби у варіанті Стимпо – 78,51 тис. грн/га, за 2-го строку – у варіанті Реаком-СР-Бобові + Стимпо – 65,36 тис. грн/га. Отже, за сівби в другий строк, для отримання високого врожаю посіви слід обробляти мікродобривами та регуляторами росту і кращими є поєднання: Квантум-Бобові + Регоплант чи Реаком-СР-Бобові + Стимпо. Коефіцієнт енергетичної ефективності у варіанті із застосуванням регулятора росту Стимпо був на 4,6 % більше від показників контрольного варіанту 1-го строку сівби.

Висновки. Економічно доцільнішим є вирощування сочевиці за раннього строку сівби із застосуванням регулятора росту Стимпо. Зокрема, у цьому варіанті найвища вартість продукції – 87,69 тис. грн, найнижча собівартість – 3,87 тис. грн/т та максимальний прибуток – 78,51 тис. грн/га. За пізнішого строку сівби для отримання високих економічних показників варто застосовувати Реаком-СР-Бобові + Стимпо: вартість продукції – 74,74 тис. грн, собівартість – 4,64 тис. грн/т та прибуток – 65,36 тис. грн/га.

Посилання

Kholod, S. M. (2016). The value of lentil and the prospects for its cultivation in Ukraine. In Roslynnyi svit Ukrainy: teoretychni i prykladni aspekty vyvchennia i osvoiennia u vyrobnytstvi osnovnykh i maloposhyrenykh vydiv (silskohospodarski i biolohichni nauky): mater. Vseukr. naukovo-prakt. konf. [Ukrainian vegetable world: theoretical and applied aspects of studying and development in the production of basic and rare species (agricultural and biological sciences): materials of the All-Ukrainian scientific and practical conf.] (pp. 196–201). 23–24, March, 2016, Kruty, Chernihiv region, Ukraine. [in Ukrainian]

Ushkarenko, V. O., Lavrenko, S. O., & Maksymov, M. V. (2016). Economic efficiency of using different technological methods of growing lentils in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho natsionalnoho universytetu sadivnytstva [Collection of scientific papers of Uman National University of Horticulture], 88(1), 195–202. [in Ukrainian]

Orekhivskyi, V. D., Sichkar, V. I., Ovsiannykova, L. K., Mamatov, M. O., & Solomonov, R. V. (2017). Lentil: source of plant protein. Zernovi produkty i kombikormy [Зернові продукти і комбікорми], 17(4), 22–29. [in Ukrainian]

McNeil, D. L., Hill, G. D., Materne, M., & Mckenzie, B. A. (2007). Global Production and World Trade. In S. S. Yadav, D. L. McNeil, & P. C. Stevenson (Eds.), Lentil: An Ancient Crop for Modern Times (pp. 95–105). Dordrecht: Springer. doi: 10.1007/978-1-4020-6313-8_6

Materne, M., & Reddy, A. A. (2007). Commercial cultivation and Profitability. In S. S. Yadav, D. L. McNeil, & P. C. Stevenson (Eds.), Lentil: An Ancient Crop for Modern Times (pp. 173–186). Dordrecht: Springer. doi: 10.1007/978-1-4020-6313-8_11

Telezhenko, L. M., & Atanasova, V. V. (2010). Lentil as an important national resource of plant protein. Kormy i kormovyrobnytstvo [Fodder and fodder production], 66, 158–163. [in Ukrainian]

Telezhenko, L. M., & Atanasova, V. V. (2010). Effect of lentil germination on the change of technological properties and chemical composition of the product. Kharchova nauka i tekhnolohiia [Food Science and Technology], 4, 70–72. [in Ukrainian]

Romanova, S. V., & Kovalоv, S. V. (2009). Study of amino acid composition of Lens culinaris M. Farmacevtichny chasopis [Pharmaceutical review], 4, 21–23. doi: 10.11603/2312-0967.2009.4.3017 [in Ukrainian]

Sichkar, V. I., Khukhlaiev, I. I., Bushulian, O. V., Didovych, S. V., Koblai, S. V., Lavrova, H. D., & Hanzhelo, O. I. (2014). Intensification of nitrogen fixing potential of legumes by complementary selection of micro and macro symbions. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Ser. Biolohiia. [Scientific Issue Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Ser.: Biology], 3, 165–169. [in Ukrainian]

Sukhova, H. I. (2012). Formation of lentil productivity elements as affected by varietal characteristics. Visnik HNAY. Roslinnictvo, selekcia i nasinnictvo, plodoovocivnictvo [The Bulletin of Kharkiv National Agrarian University. Crop production, breeding and seed production, horticulture], 2, 106–111. [in Ukrainian]

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-26

Як цитувати

Prysiazhniuk, O. I., Karpuk, L. M., & Topchii, O. V. (2017). Ефективність агротехнологічних прийомів вирощування сочевиці. Новітні агротехнології, (5), 8–8. https://doi.org/10.21498/na.5.2017.122230

Номер

Розділ

РОСЛИННИЦТВО