Формування маточних кореневищ міскантусу гігантського залежно від якості садивного матеріалу та умов вирощування

Анотація

Мета. Виявити особливості формування маточних кореневищ міскантусу гігантського залежно від якості ризом, що висаджували та умов вирощування.

Методи. Предмет досліджень – рослини міскантусу гігантського (Miscanthus giganteus J.M.Greef & Deuter ex Hodkinson & Renvoize), отримані за висаджування ризом з різною кількістю бруньок: з 1–3 (контроль), 4–8 та 9 і більше. Висаджували ризоми вручну з міжряддям 70 см і кроком садіння в рядку 70 см із загортанням у ґрунт на глибину 8–10 см. У польових дослідах визначали приживлюваність ризом, масу маточних кореневищ та кількість бруньок, які на них сформувалися.

Результати. Приживлюваність ризом міскантусу залежала як від їх якості – кількості бруньок, так і від умов року в період висаджування та появи сходів. У середньому за три роки та окремо за роками досліджень найвищу приживлюваність спостережено за садіння ризом, які мали 9 і більше бруньок. Умови вирощування міскантусу впливали не лише на приживлюваність ризом, а й на динаміку наростання наземної маси рослин та, відповідно, – кореневої системи (кореневища). У всіх фазах розвитку рослин наростання маси маточних кореневищ було інтенсивнішим за садіння ризом, які мали 9 і більше бруньок. У середньому за роки досліджень маса маточних кореневищ у фазі кущіння була більшою на 41,4 г, у фазі виходу в трубку – на 71,5 г і по завершенні вегетації – на 855,2 г порівняно з контролем. Збільшення маси маточних кореневищ і ступеня їх розгалуження забезпечило формування більшої кількості бруньок, що вплинуло на вихід садивного матеріалу. Маса маточних кореневищ міскантусу піддавалася модифікаційній дії ґрунтово-кліматичних умов вирощування. Особливо мінливість маси кореневищ проявилася у фазі кущіння за роками досліджень. У сприятливішому для росту й розвитку рослин 2015 р. за садіння ризом з 1–3 бруньками у фазі виходу в трубку кореневищ масою до 110 г було 89 % за їх середньої маси 82,6 г з варіюванням маси від 48 до 120 г, а в 2017 р. таких кореневищ було лише 50 %, за середньої маси 110,5 г та варіюванням показника від 95 до 132 г.

Висновки. Приживлюваність ризом міскантусу залежала як від їх якості – кількості бруньок, так і від умов року в період садіння і появи сходів. В усіх фазах росту й розвитку рослин, крім фази повних сходів, наростання маси маточних кореневищ було інтенсивнішим за садіння ризом, які мали 9 і більше бруньок порівняно з контролем. У фазі повних сходів як в середньому за роки досліджень, так і окремо за роками достовірного збільшення маси маточних кореневищ залежно від умов вирощування не виявлено.