Фотосинтетична продуктивність посівів нуту залежно від застосування препаратів гербіцидної дії в Південному Степу України
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.14.1.2026.361800Ключові слова:
бобові культури, Cicer arietinum L., ростові процеси, фотосинтез, площа листкової поверхні, насіннєва продуктивністьАнотація
Мета. Установити особливості фотосинтезувальної діяльності посівів нуту (Cicer arietinum L.) залежно від застосування гербіцидів та строків їх внесення в неполивних умовах Південного Степу України. Методи. Дослідження проводили у 2023–2025 рр. на чорноземах південних (Миколаївська область). Об’єкт дослідження – нут сорту ‘Кіра’. Дослід польовий двофакторний: фактор А – гербіциди (контроль без гербіцидів; ручне прополювання; Стелс, 2,5 л/га; Мерлін, 0,13 л/га; Імі Віт, 1,0 л/га), фактор В – строки внесення (до та після сівби). Визначали площу листкової поверхні, чисту продуктивність фотосинтезу, врожайність насіння. Результати. Встановлено істотний вплив досліджуваних факторів на формування асиміляційного апарату та фотосинтетичну діяльність нуту. Площа листкової поверхні змінювалася в межах 22,4–32,5 тис. м²/га залежно від фази розвитку та варіанту досліду. У фазі бутонізації найвищі значення відмічено за ручного прополювання (12,4–12,8 тис. м²/га), тоді як застосування гербіцидів спричиняло короткочасне зниження площі листкової поверхні (5,7–6,2 тис. м²/га). У фазі цвітіння та формування бобів відзначено відновлення та інтенсифікацію ростових процесів, особливо у варіантах із Мерліном і Стелсом. Чиста продуктивність фотосинтезу змінювалася від 1,48 до 4,76 г/м² за добу, досягаючи максимуму у фазі цвітіння – формування бобів. Застосування гербіцидів підвищувало цей показник на 6,6–13,0 % порівняно з варіантом без заходів контролю бур’янів та на 2,5–7,1 % відносно ручного прополювання. Найвищі значення зафіксовано при використанні гербіциду Мерлін після сівби. Врожайність насіння нуту варіювала від 0,23 до 2,08 т/га залежно від агротехнічних факторів. Максимальні показники серед гербіцидних варіантів отримано у варіанті з Мерліном (до 1,92 т/га після сівби). Найвищу врожайність у досліді забезпечив варіант ручного прополювання – 2,06 т/га, тоді як контроль без заходів боротьби з бур’янами характеризувався мінімальними значеннями (0,23–0,25 т/га). Висновки. Застосування гербіцидного захисту істотно впливає на формування асиміляційної поверхні, інтенсивність фотосинтезу та продуктивність нуту. Найбільш ефективним серед досліджених препаратів виявився Мерлін, особливо за післяпосівного внесення, що забезпечує оптимальне поєднання ростових процесів і реалізації фотосинтетичного потенціалу культури в умовах посушливого Південного Степу України.
Посилання
Temriienko, O. O. (2018). Formation of soybean productivity depending on agronomic cultivation practices under conditions of the Right-Bank Forest-Steppe. Scientific Reports of NULES of Ukraine, 3. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2018_3_16 [In Ukrainian]
Vozhehova, R., Kokovikhin, S., Misievych, O., Vlashchuk, A., Pryshchepo, M., Shapar, L., Lykhovyd, P., Drobit, O., Konashchuk, O., & Naidionov, V. (2019). Influence of herbicides on seed productivity and sowing qualities of white melilot in the steppe zone of Ukraine. AgroLife Scientific Journal, 8(2), 174–181. https://agrolifejournal.usamv.ro/index.php/agrolife/article/view/254/253
Boukid, F. (2021). Chickpea (Cicer arietinum L.) protein as a prospective plant-based ingredient: A review. International Journal of Food Science & Technology, 56(11), 5435–5444. https://doi.org/10.1111/ijfs.15046
Kobyzieva, L. N., & Vus, N. O. (2016). Current directions and achievements in global breeding of chickpea varieties resistant to adverse biotic and abiotic factors. Plant Breeding and Seed Production, 110, 67–82. https://doi.org/10.30835/2413-7510.2016.87609 [In Ukrainian]
Rafique, M., Naveed, M., Mustafa, A., Akhtar, S., Munawar, M., Kaukab, S., Ali, H. M., Siddiqui, M. H., & Salem, M. Z. M. (2021). The combined effects of gibberellic acid and Rhizobium on growth, yield and nutritional status in chickpea (Cicer arietinum L.). Agronomy, 11, 105–120. https://doi.org/10.3390/agronomy11010105
Vozhehova, R. A., Piliarska, O. O., Marchenko, T. Yu., Vlashchuk, A. M., Drobit, O. S., & Piliarskyi, V. H. (2024). Water consumption and crop productivity of chickpea depending on herbicide application in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. Irrigated Agriculture, 81, 5–11. https://doi.org/10.32848/0135-2369.2024.81.1 [In Ukrainian]
Yegrem, L. (2021). Nutritional composition, antinutritional factors, and utilization trends of Ethiopian chickpea (Cicer arietinum L.). International Journal of Food Science, 2021, Article 5570753. https://doi.org/10.1155/2021/5570753
Thacker, P. A., Qiao, S., & Racz, V. J. (2002). A comparison of nutrient digestibility of Desi and Kabuli chickpeas fed to swine. Journal of the Science of Food and Agriculture, 82(11), 1312–1318. https://doi.org/10.1002/jsfa.1174
Mazur, V. A., Tkachuk, O. P., Didur, I. M., & Pantsyreva, H. V. (2021). Features of cultivation technology of minor legume crops. Tvory. [In Ukrainian]
Zhao, X., Sun, L., Zhang, X., Wang, M., Liu, H., & Zhu, Y. (2021). Nutritional components, volatile constituents and antioxidant activities of six chickpea species. Food Bioscience, 41, Article 100964. https://doi.org/10.1016/j.fbio.2021.100964
Vozhehova, R. A., Vlashchuk, A. M., Drobit, O. S., Borovyk, V. O., & Vlashchuk, O. A. (2023). Chickpea seed productivity on non-irrigated lands of Southern Ukraine. Bulletin of Agricultural Science, 12, 75–81. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202312-10 [In Ukrainian]
Charudattan, R., & Dinoor, A. (2000). Biological control of weeds using plant pathogens: accomplishments and limitations. Crop Protection, 19(8–10), 691–695. https://doi.org/10.1016/S0261-2194(00)00092-2
Arregui, M. C., Scotta, R., & Sánchez, D. (2006). Improved weed control with broadleaved herbicides in glyphosate-tolerant soybean (Glycine max). Crop Protection, 25(7), 653–656. https://doi.org/10.1016/j.cropro.2005.09.006
Deytieux, V., Nemecek, T., Freiermuth Knuchel, R., Gaillard, G., & Munier-Jolain, N. M. (2012). Is weed management efficient for reducing environmental impacts of crop systems? A case study based on life cycle assessment. European Journal of Agronomy, 36(1), 55–65. https://doi.org/10.1016/j.eja.2011.08.004
Bennett, A. C., & Shaw, D. R. (2000). Effect of Glycine max cultivars and weed control on weed seed characteristics. Weed Science, 48(4), 431–435. https://doi.org/10.1614/0043-1745(2000)048[0431:EOGMCA]2.0.CO;2
Logosha, O. V., Vorobei, Yu. O., Usmanova, T. O., & Strekalov, V. M. (2019). Characteristics of chickpea nodule bacteria properties in agrocenoses of Forest-Steppe and Steppe zones of Ukraine. Agricultural Microbiology, 29, 21–28. https://doi.org/10.35868/1997-3004.29.21-28 [In Ukrainian]
Vlashchuk, A. M., Drobit, O. S., Shapar, L. V., Koblai, O. O., & Shablia, O. S. (2024). Modern trends in cultivation of leguminous forage crops in Southern Ukraine under climate change. Bulletin of Agricultural Science, 4, 60–67. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202404-09 [In Ukrainian]
Parlikokoshko, M. S., & Burykina, S. I. (2022). Water consumption of chickpea under nutrition systems in rainfed conditions of Southern Steppe. Taurian Scientific Bulletin, 127, 110–116. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2022.127.14 [In Ukrainian]
Vlashchuk, A. M., Drobit, O. S., Misievych, O. V., Konashchuk, O. P., & Kliauz, M. A. (2021). Productivity of chickpea depending on technological elements under conditions of southern Ukraine. Agrarian Innovations, 7, 5–9. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.1 [In Ukrainian]
Janghel, D. K., Kumar, K., Sunil, R., & Chhabra, A. K. (2020). Genetic diversity analysis, characterization and evaluation of elite chickpea (Cicer arietinum L.) genotypes. International Journal of Current Microbiology and Applied Sciences, 9(1), 199–209. https://doi.org/10.20546/ijcmas.2020.901.023
Vozhehova, R. A., Vlashchuk, A. M., Drobit, O. S., Shebanin, V. S., & Drobitko, A. V. (2020). Improvement of seed production technology elements for high-reproduction cereal crops under irrigation. Agrarian Innovations, 1, 84–90. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.1.14 [In Ukrainian]
Toker, C. (2021). Cicer turcicum: A new Cicer species and its potential to improve chickpea. Frontiers in Plant Science, 12, Article 662891. https://doi.org/10.3389/fpls.2021.662891
Ushkarenko, V. O., Vozhehova, R. A., Holoborodko, S. P., & Kokovikhin, S. V. (2014). Field experiment methodology (irrigated agriculture). Hrin D. S. [In Ukrainian]
Yeshchenko, V. O. (Ed.). (2004). General agriculture. Vyshcha Osvita. [In Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 О. С. Дробіт, Н. О. Валентюк, С. М. Патик, О. В. Мельник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
"Новітні агротехнології" дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
