Формування листкового апарату та пігментного комплексу міскантусу гігантського за різних систем удобрення та підживлення гуматом калію в умовах Лісостепу
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.14.1.2026.361360Ключові слова:
міскантус гігантський, індекс листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чиста продуктивність фотосинтезу, хлорофіл, SPAD, Леонардит, гумат калію, система удобрення, біоенергетичні культуриАнотація
Мета. Установити закономірності формування індексу листкової поверхні, фотосинтетичного потенціалу, чистої продуктивності фотосинтезу та вмісту хлорофілу міскантусу гігантського залежно від системи удобрення та позакореневого підживлення гуматом калію. Методи. Дослідження проводили впродовж 2021–2025 рр. у ВП НУБіП України «Великоснітинське НДГ ім. О. В. Музиченка» (Київська обл.) на чорноземі опідзоленому сильнозмитому. Вивчали три системи удобрення (фактор А): без добрив, органічну (Леонардит, 100 кг/га) та мінеральну (N₆₀P₁₆K₈₀), а також чотири варіанти позакореневого підживлення гуматом калію (2 л/га) (фактор B): без підживлення, у фазі кущіння, у фазі виходу в трубку та дворазове внесення. Індекс листкової поверхні (ІЛП) визначали методом висічок, фотосинтетичний потенціал (ФП) розраховували за показниками ІЛП і тривалості вегетації, чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) – за співвідношенням біомаси до ФП. Вміст хлорофілу оцінювали за показниками хлорофілометра SPAD-502 Plus. Результати. Формування листкового апарату міскантусу характеризувалося інтенсивним наростанням у 2021–2023 рр. із подальшою стабілізацією у 2024–2025 рр. Найвищі показники ІЛП отримано за мінеральної системи удобрення та дворазового підживлення гуматом калію – 7,93 м²/м² у 2025 р. Дворазове підживлення підвищувало ІЛП на 16,4–19,6 % порівняно з контролем без підживлення. ФП змінювався від 5476 до 9577 тис. м²·діб/га, а максимальні значення також відмічено у варіанті N₆₀P₁₆K₈₀ із дворазовим внесенням гумату калію. ЧПФ залишалася стабільною незалежно від варіантів досліду та становила в середньому 1,37 г/м²·добу, що свідчить про визначальну роль площі асиміляційної поверхні у формуванні продуктивності культури. Значення SPAD закономірно зростали з віком плантації: від 34,2–44,3 ум. од. у 2021 р. до 42,5–55,0 ум. од. у 2025-му. Мінеральна система удобрення забезпечила перевагу за вмістом хлорофілу над контролем на 17,4 %. Установлено тісний позитивний кореляційний зв’язок між ІЛП та SPAD (r = 0,89). Частка впливу системи удобрення на формування показників асиміляційного апарату становила 55–65 %, підживлення гуматом калію – 18–25 %. Висновки. Найефективнішим агрозаходом для формування асиміляційного апарату міскантусу гігантського є поєднання мінеральної системи удобрення N₆₀P₁₆K₈₀ із дворазовим позакореневим підживленням гуматом калію. Застосування добрив і гумату калію сприяє збільшенню площі листкової поверхні, фотосинтетичного потенціалу та вмісту хлорофілу, що створює передумови для підвищення продуктивності біомаси культури.
Посилання
Lewandowski, I., Clifton-Brown, J. C., Scurlock, J. M. O., & Huisman, W. (2000). Miscanthus: European experience with a novel energy crop. Biomass and Bioenergy, 19(4), 209–227. https://doi.org/10.1016/S0961-9534(00)00032-5
Clifton-Brown, J. C., Stampfl, P. F., & Jones, M. B. (2004). Miscanthus biomass production for energy in Europe and its potential contribution to decreasing fossil fuel carbon emissions. Global Change Biology, 10(4), 509–518. https://doi.org/10.1111/j.1529-8817.2003.00749.x
Hikosaka, K., Niinemets, Ü., & Anten, N. P. R. (Eds.). (2016). Canopy photosynthesis: From basics to applications. Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-017-7291-4
Dohleman, F. G., & Long, S. P. (2009). More productive than maize in the Midwest: How does Miscanthus do it? Plant Physiology, 150(4), 2104–2115. https://doi.org/10.1104/pp.109.139162
Zub, H. W., & Brancourt-Hulmel, M. (2010). Agronomic and physiological performances of different species of Miscanthus, a major energy crop: A review. Agronomy for Sustainable Development, 30(2), 201–214. https://doi.org/10.1051/agro/2009034
Markwell, J., Osterman, J. C., & Mitchell, J. L. (1995). Calibration of the Minolta SPAD-502 leaf chlorophyll meter. Photosynthesis Research, 46, 467–472. https://doi.org/10.1007/BF00032301
Cadoux, S., Riche, A. B., Yates, N. E., & Machet, J.-M. (2012). Nutrient requirements of Miscanthus × giganteus: Conclusions from a review of published studies. Biomass and Bioenergy, 38, 14–22. https://doi.org/10.1016/j.biombioe.2011.01.015
Feng, X. P., Chen, Y., Qi, Y. H., Yu, C. L., Zheng, B.-S., Brancourt-Hulmel, M., & Jiang, D.-A. (2012). Nitrogen enhanced photosynthesis of Miscanthus by increasing stomatal conductance and phosphoenolpyruvate carboxylase concentration. Photosynthetica, 50(4), 577–586. https://doi.org/10.1007/s11099-012-0061-3
Canellas, L. P., Olivares, F. L., Aguiar, N. O., Jones, D. L., Nebbioso, A., Mazzei, P., & Piccolo, A. (2015). Humic and fulvic acids as biostimulants in horticulture. Scientia Horticulturae, 196, 15–27. https://doi.org/10.1016/j.scienta.2015.09.013
Nardi, S., Pizzeghello, D., Muscolo, A., & Vianello, A. (2002). Physiological effects of humic substances on higher plants. Soil Biology and Biochemistry, 34(11), 1527–1536. https://doi.org/10.1016/S0038-0717(02)00174-8
Rose, M. T., Patti, A. F., Little, K. R., Brown, A. L., Jackson, W. R., & Cavagnaro, T. R. (2014). A meta-analysis and review of plant-growth response to humic substances. Advances in Agronomy, 124, 37–89. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-800138-7.00002-4
Shen, J., Guo, M., Wang, Y., Yuan, X., Wen, Y., Song, X., Dong, S., & Guo, P. (2020). Humic acid improves the physiological and photosynthetic characteristics of millet seedlings under drought stress. Plant Signaling & Behavior, 15(8), Article 1774212. https://doi.org/10.1080/15592324.2020.1774212
Rakhmetov, D. B. (2011). Theoretical and applied aspects of plant introduction in Ukraine. Agrar Media Group.
Ponomarenko, S. P. (1999). Plant growth regulators based on N-oxides of pyridine derivatives (physicochemical properties and biological activity). Tekhnika. [In Ukrainian]
Prysiazhniuk, O. I., Klymovych, N. M., Polunina, O. V., Yevchuk, Ya. V., Tretiakova, S. O., Kononenko, L. M., Voitovska, V. I., & Mykhailovyn, Yu. M. (2021). Methodology and organization of scientific research in agriculture and food technologies. Nilan-LTD. https://doi.org/10.47414/978-966-924-927-2 [In Ukrainian]
Pogrzeba, M., Rusinowski, S., Sitko, K., Krzyżak, J., Skalska, A., Małkowski, E., Ciszek, D., Werle, S., McCalmont, J. P., Mos, M., & Kalaji, H. M. (2017). Relationships between soil parameters and physiological status of Miscanthus × giganteus cultivated on soil contaminated with trace elements under NPK fertilisation vs. microbial inoculation. Environmental Pollution, 225, 163–174. https://doi.org/10.1016/j.envpol.2017.03.058
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 В. Г. Носенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
"Новітні агротехнології" дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
