Метод індукції флуоресценції хлорофілу як спосіб визначення стресу рослин сої за обробки посівів ізопропіламінною сіллю гліфосату

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.47414/na.14.1.2026.352850

Ключові слова:

соя, бур’яни, гліфосат, ізопропіламінна сіль, гербіцидний стрес, OJIP-тест, індукція флуоресценції хлорофілу, фотосистема II, урожайність, системи точного землеробства

Анотація

Соя є однією з провідних білково-олійних культур України, площі вирощування якої стабільно зростають, що підвищує вимоги до ефективності систем захисту посівів від бур’янів. Водночас навіть у стійких до гліфосату (RR) сортів застосування підвищених норм гербіциду може спричиняти транзиторний фізіологічний стрес, який потребує раннього діагностування. Метою дослідження було встановити вплив різних норм внесення ізопропіламінної солі гліфосату на функціональний стан фотосинтетичного апарату рослин сої та обґрунтувати оптимальний режим застосування гербіциду для ефективного контролювання бур’янів за мінімального фітотоксичного впливу на культуру. Дослідження проводили у 2023–2025 рр. у зоні Правобережного Лісостепу України на чорноземі типовому малогумусному. Об’єктом слугували рослини сої сорту ‘Вентус’ (RR). Схема досліду включала контроль, оптимальну норму (864 г д. р./га), дробне внесення (864 + 648 г д. р./га) та підвищену норму (1728 г д. р./га). Параметри індукції флуоресценції хлорофілу (OJIP) визначали через 24–48 год після обробки з розрахунком F₀, Fm, Fv/Fm, Fv/F₀ та індексу продуктивності, а також оцінювали технічну ефективність гербіциду й урожайність насіння. Установлено, що всі варіанти застосування гліфосату забезпечили високий рівень контролювання бур’янів (85–97 %). Показник Fv/Fm залишався в межах 0,93–0,94, що свідчить про відсутність незворотних пошкоджень фотосистеми II. Водночас підвищена норма (1728 г д. р./га) зумовила зниження середньої флуоресценції на 38,7 % і найбільш виражене пригнічення фази I–P OJIP-кривої (−70,4 %), що вказує на транзиторне порушення електрон-транспортного ланцюга. Найвищу врожайність (2,55 т/га, +22,0 % до контролю) отримано за дробного внесення, яке поєднувало високу технічну ефективність (94,1 %) із помірним рівнем стресу (20,5 %). Застосування підвищеної норми, попри максимальний контроль бур’янів, забезпечило менший приріст урожаю через фізіологічне навантаження на рослини в критичний період органогенезу. Отримані результати підтверджують високу чутливість OJIP-параметрів до гербіцидного стресу та доцільність їх використання для оптимізації норм унесення гліфосату. Перспективи подальших досліджень пов’язані з інтеграцією не інвазивних методів моніторингу флуоресценції в цифрові технології вирощування та оцінюванням впливу гербіцидного навантаження на ріст та розвиток рослин у режимі реального часу.

Посилання

Babych, A. O. (1998). Soybeans for health and life on planet Earth. Ahrarna nauka. [In Ukrainian]

State Statistics Service of Ukraine. (2025). Crop production of Ukraine 2025: Statistical yearbook. https://stat.gov.ua/uk/explorer [In Ukrainian]

Zherebko, V. M. (2014). Chemical method of weed control in intensive technologies of agricultural crop cultivation. Quarantine and Plant Protection, 2, 22–24. [In Ukrainian]

Tsvei, Ya. P., Tyshchenko, M. V., & Filonenko, S. V. (2018). Monitoring of the obstinacy of crops in agricultural crop in the line of grain-beet rotation in production conditions. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy, 1, 21–30. https://doi.org/10.31210/visnyk2018.01.03 [In Ukrainian]

Shevnikov, M. Ya., & Milenko, O. H. (2015). Interspecific competition and weed infestation of soybean crops depending on the agrophytocenosis model. Ukrainian Black Sea Region Agrarian Science, 3, 116–123. [In Ukrainian]

Duke, S. O., & Carvalho, L. B. (2025). Unintended effects of the intended herbicides on transgenic herbicide-resistant crops. Agronomy, 15(11), Article 2448. https://doi.org/10.3390/agronomy15112448

Rybalchenko, A. M., & Kryvoruchko, L. M. (2025). Transgenic plants: Problems and prospects of use. Journal of Sumy National Agrarian University. Series: Agronomy and Biology, 58(4), 85–93. https://doi.org/10.32782/agrobio.2024.4.13 [In Ukrainian]

Rudyshyn, S. D. (2022, March 5). GM crops as a scientific and political problem. In Scientific readings for the 85th anniversary of the birth of V. H. Vyrovets (pp. 123–127). Institute of Bast Crops of the NAAS. [In Ukrainian]

Pavlyshyn, S. (2025). Current trends in the development of the grain market in Ukraine and in the world. Innovative Economy, 2, 144–154. https://doi.org/10.37332/2309-1533.2025.2.16

Chang, K. W., Tang, H., & Fu, L. J., Xia, Q., Pan, Z. Y., Tan, J. L., Lysenko, V., & Guo, Y. (2025). Recent advances in plant stress analysis using chlorophyll a fluorescence. Photosynthetica, 63(4), 359–373. https://doi.org/10.32615/ps.2025.037

Stirbet, A., Govindjee, G., & Srivastava, A. (2025). In honor of Reto Jörg Strasser: A pioneer of chlorophyll a fluorescence research. Photosynthetica, 63(3), 267–281. https://doi.org/10.32615/ps.2025.024

Zobiole, L. H. S., Kremer, R. J., Oliveira, R. S., & Constantin, J. (2011). Glyphosate affects chlorophyll, nodulation and nutrient accumulation of “second generation” glyphosate-resistant soybean (Glycine max L.). Pesticide Biochemistry and Physiology, 99(1), 53–60. https://doi.org/10.1016/j.pestbp.2010.10.005

Strasser, R. J., Tsimilli-Michael, M., & Srivastava, A. (2004). Analysis of the chlorophyll a fluorescence transient. In G. C. Papageorgiou & Govindjee (Eds.), Chlorophyll a fluorescence. Advances in photosynthesis and respiration (Vol. 19, pp. 321–362). Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4020-3218-9_12

Tsimilli-Michael, M. (2020). Revisiting JIP-test: An educative review on concepts, assumptions, approximations, definitions and terminology. Photosynthetica, 57(SI), 275–292. https://doi.org/10.32615/ps.2019.150

Prysiazhniuk, O. I., Klymovych, N. M., Polunina, O. V., Yevchuk, Ya. V., Tretiakova, S. O., Kononenko, L. M., Voitovska, V. I., & Mykhailovyn, Yu. M. (2021). Methodology and organization of scientific research in agriculture and food technologies. Nilan-LTD. https://doi.org/10.47414/978-966-924-927-2

Kalaji, H. M., Jajoo, A., Oukarroum, A., Brestic, M., Zivcak, M., Samborska, I. A., Cetner, M. D., Łukasik, I., Goltsev, V., & Ladle, R. J. (2016). Chlorophyll a fluorescence as a tool to monitor physiological status of plants under abiotic stress conditions. Acta Physiologiae Plantarum, 38, Article 102. https://doi.org/10.1007/s11738-016-2113-y

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-24

Як цитувати

Присяжнюк, О. І., Черняк, М. О., Мусіч, В. В., Половинчук, О. Ю., Гончарук, О. М., & Маляренко, О. А. (2026). Метод індукції флуоресценції хлорофілу як спосіб визначення стресу рослин сої за обробки посівів ізопропіламінною сіллю гліфосату. Новітні агротехнології, 14(1). https://doi.org/10.47414/na.14.1.2026.352850

Номер

Розділ

РОСЛИННИЦТВО