Вплив диференційованого вапнування на родючість сірих опідзолених ґрунтів Полісся України
DOI:
https://doi.org/10.47414/na.13.3.2025.348379Ключові слова:
диференційоване вапнування, кислотність ґрунту, pH, агрохімічні показники, рухомий фосфор, рухомий калій, кальцій і магній, мікроелементи, цинк, просторова неоднорідність ґрунтів, точне землеробствоАнотація
Мета. Виявити особливості впливу диференційованого вапнування на родючість сірих опідзолених ґрунтів Полісся України. Методи. Дослідження проведено на полі площею 253 га (Чернігівська обл.), що характеризувалося неоднорідним ґрунтовим покривом: сірі опідзолені пилувато-суглинкові, ясно-сірі та темно-сірі опідзолені ґрунти. Використовували польові методи з елементами точного землеробства, автоматизований відбір ґрунтових зразків за адаптивною сіткою, лабораторні агрохімічні та фізико-хімічні аналізи ґрунту. Просторовий розподіл показників ґрунту оцінювали за допомогою ГІС-технологій та інтерполяції методом Крігінга. Результати. Вихідний стан ґрунтів характеризувався широким діапазоном кислотності (pH(1:1) 5,0–6,5), що обумовлювало нерівномірність забезпеченості елементами живлення та обмежувало ефективність використання добрив. Диференційоване внесення вапнякових меліорантів забезпечило вирівнювання реакції ґрунтового середовища та зменшення частки кислих і сильно кислих ділянок. Після вапнування відмічено короткострокове зниження вмісту органічної речовини на 0,3–0,4 %, що пов’язано з активізацією мікробіологічної мінералізації, без зміни групи забезпеченості ґрунту. Найбільш виражений позитивний ефект установлено щодо рухомих форм фосфору: практично вся площа поля після вапнування характеризувалася дуже високим рівнем забезпеченості, що свідчить про зменшення фіксації фосфатів у кислих умовах. Забезпеченість ґрунту калієм також зросла, з появою ділянок із дуже високими концентраціями (до 227 мг/кг). Обмінний кальцій після вапнування перейшов від низького до середнього рівня забезпеченості, тоді як обмінний магній зберіг групу забезпеченості, але збільшився на 3–12 мг/кг. Незважаючи на підвищення pH, рухомі форми цинку зберегли просторову однорідність і продемонстрували приріст на 0,05–0,10 мг/кг. Висновки. Диференційоване вапнування сприяло зниженню просторової варіабельності агрохімічних показників, підвищенню агрохімічної окультуреності ґрунту та формуванню науково обґрунтованих передумов для впровадження технологій точного землеробства.
Посилання
Schöpp, W., Posch, M., Mylona, S., & Johannsson, M. (2003). Long-term development of acid deposition (1880–2030) in sensitive freshwater regions in Europe. Hydrology and Earth System Sciences, 7(4), 436–446. https://doi.org/10.5194/hess-7-436-2003
Amelung, W., Blume, H.-P., Fleige, H., Horn, R., Kandeler, E., Kögel-Knabner, I., Kretzschmar, R., Stahr, K., & Wilke, B.-M. (2018). Chemische Eigenschaften und Prozesse. In Scheffer/Schachtschabel Lehrbuch der Bodenkunde (pp. 151–211). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-662-55871-3_5
Pabian, S. E., Rummel, S. M., Sharpe, W. E., & Brittingham, M. C. (2012). Terrestrial liming as a restoration technique for acidified forest ecosystems. International Journal of Forestry Research, 2012, 1–10. https://doi.org/10.1155/2012/976809
Guckland, A., Ahrends, B., Paar, U., Dammann, I., Evers, J., Meiwes, K. J., Schönfelder, E., Ullrich, T., Mindrup, M., König, N., & Eichhorn, J. (2012). Predicting depth translocation of base cations after forest liming: Results from long-term experiments. European Journal of Forest Research, 131, 1869–1887. https://doi.org/10.1007/s10342-012-0639-0
Cools, N., Vesterdal, L., de Vos, B., Vanguelova, E., & Hansen, K. (2014). Tree species is the major factor explaining C:N ratios in European forest soils. Forest Ecology and Management, 311, 3–16. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2013.06.047
Buni, A. (2014). Effects of liming acidic soils on improving soil properties and yield of haricot bean. Journal of Environmental Analytical Toxicology, 5(1), 1–4. https://doi.org/10.4172/2161-0525.1000248
Goulding, K. (2016). Soil acidification and the importance of liming agricultural soils with particular reference to the United Kingdom. Soil Use and Management, 32(3), 390–399. https://doi.org/10.1111/sum.12270
Van Der Bauwhede, R., Troonbeeckx, J., Serbest, I., Moens, C., Desie, E., Katzensteiner, K., Vancampenhout, K., Smolders, E., & Muys, B. (2024). Restoration rocks: The long-term impact of rock dust application on soil, tree foliar nutrition, tree radial growth, and understory biodiversity in Norway spruce forest stands. Forest Ecology and Management, 568, Article 122109. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2024.122109
Li, Y., Cui, S., Chang, S. X., & Zhang, Q. (2019). Liming effects on soil pH and crop yield depend on lime material type, application method and rate, and crop species: A global meta-analysis. Journal of Soils and Sediments, 19, 1393–1406. https://doi.org/10.1007/s11368-018-2120-2
Van Der Bauwhede, R., Muys, B., Vancampenhout, K., & Smolders, E. (2024). Accelerated weathering of silicate rock dusts predicts the slow-release liming in soils depending on rock mineralogy, soil acidity, and test methodology. Geoderma, 441, Article 116734. https://doi.org/10.1016/j.geoderma.2023.116734
Ramos, C. G., Hower, J. C., Blanco, E., Oliveira, M. L. S., & Theisen, V. G. (2022). Possibilities of using silicate rock powder: An overview. Geoscience Frontiers, 13(1), Article 101185. https://doi.org/10.1016/j.gsf.2021.101185
Paradelo, R., Virto, I., & Chenu, C. (2015). Net effect of liming on soil organic carbon stocks: A review. Agriculture, Ecosystems and Environment, 202, 98–107. https://doi.org/10.1016/j.agee.2015.01.005
Aye, N. S., Sale, P. W. G., & Tang, C. (2016). The impact of long-term liming on soil organic carbon and aggregate stability in low-input acid soils. Biology and Fertility of Soils, 52(5), 697–709. https://doi.org/10.1007/s00374-016-1111-y
da Costa, C. H. M., & Crusciol, C. A. C. (2016). Long-term effects of lime and phosphogypsum application on tropical no-till soybean–oat–sorghum rotation and soil chemical properties. European Journal of Agronomy, 74, 119–132. https://doi.org/10.1016/j.eja.2015.12.001
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
"Новітні агротехнології" дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
