Новітні агротехнології

Формування господарсько-цінних ознак гібридів соняшнику, різних за походженням та групами стиглості

2025-03-24T21:01:46+02:00

Мета. Визначити рівень адаптивності генотипів соняшнику, які відрізняються за походженням та тривалістю вегетації, за характеристиками стабільності господарсько-цінних ознак та якісних показників для умов Північно-східного Лісостепу України.

Методи. Досліджували 12 гібридів соняшнику: ранньостиглі ‘Камелот’, ‘Серпанок’, ‘Маршал’, ‘Гусляр’, ‘Блиск’ і ‘Златсон’, середньоранні ‘Агент’, ‘Агрономічний’, ‘Коляда’, оригінатором яких є Інститут олійних культур НААН (ІОК), а також гібриди Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН (ІР) – ‘Азарт’, ‘Гудвін’ та ‘Ярило’. Дослідження проводили у 2023–2024 рр. на базі Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН.

Результати. Серед ранньостиглих гібридів більшість мали вміст олії понад 50 %. Найвищий показник відзначено в гібрида ‘Гусляр’ – 52,5 %. Щодо вмісту білка, то зворотний зв’язок між вмістом білка та олії не завжди проявлявся чітко. У гібридів ранньостиглої групи ІР ці показники становили: ‘Гусляр’ – 15,3 %, ‘Блиск’ – 14,8, ‘Златсон’ – 16,4 %. Середньоранні гібриди мали вміст олії на рівні 50 %, хоча їхні показники дещо відрізнялися від ранньостиглої групи. Найвищий уміст олії відзначено в гібридів ‘Азарт’ (50,3 %) та ‘Ярило’ (50,4 %), оригінатором яких є ІР. Гібрид ‘Азарт’ виявив максимальний збір олії – 1,831 т/га, що майже на 11 % перевищує відповідний показник гібрида ‘Коляда’, який мав найвищий вихід олії серед гібридів селекції ІОК (1,362 т/га). Найбільшу масу 1000 насінин мав гібрид ‘Серпанок’ ІОК (68,2 г). Загалом гібриди цієї установи мали вищі показники маси 1000 насінин. Максимальні значення натури насіння зафіксовано у гібридів ‘Маршал’ (393 г/л) і ‘Златсон’ (405 г/л). Маса 100 насінин коливалася в межах 50 г у гібридів ‘Агрономічний’, ‘Агент’ і ‘Ярило’, близько 60 г – у ‘Коляда’ та ‘Азарт’, а до 80 г – у гібрида ‘Гудвін’. Показник натури насіння також варіював залежно від походження та групи стиглості. Найвищі значення натури мали гібриди ‘Агрономічний’ (ІОК) і ‘Ярило’ (ІР).

Висновки. Середньоранній гібрид ‘Азарт’ (ІР) відзначався найвищим виходом олії з 1 га (1831 кг) і натурою 361 г/л. У групі ранньостиглих гібридів найкращі результати продемонстрували ‘Блиск’ (ІР) та ‘Маршал’ (ІОК), у яких вихід олії становив 1063 та 1547 кг/га відповідно. Найвищий показник виповненості насіння (405 г/л) мав ранньостиглий гібрид ‘Златсон’ (ІР).

Вплив строків збирання на насіннєву продуктивність та посівні якості насіння гірчиці

2025-02-26T13:30:08+02:00

Мета. Установити закономірності формування врожаю та якості насіння гірчиці залежно від строків його збирання сортових особливостей і суми активних температур в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Польовий – облік урожаю насіння, лабораторний – визначення енергії проростання, схожості і маси 1000 насінин, аналітичний – аналіз погодних умов, дисперсійний методи – оцінка достовірності отриманих даних. Результати. Урожайність насіння гірчиці залежала як від сортових особливостей, так і від строків його збирання. За пізніших строків збирання врожайність насіння була вищою. Достовірно вищу врожайність насіння отримано за всіх строків збирання сортів ‘Підпечерецька’, ‘Ослава’ та ‘Аріадна’, а значно нижчу – сортів ‘Царівна Півночі’ та ‘Еталон’. З’ясовано, що на формування урожайності насіння сортів найбільшим був вплив фактору «строк збирання», який становив 56,7 %, вплив фактору «сорт» був меншим – 39,1 %. Якість насіння – енергія проростання і схожість так як і урожайність залежали від генотипу сорту та строків збирання насіння. Достовірно нижчою була енергія проростання і схожість насіння за всіх строків збирання сорту ‘Царівна Півночі’. За самого раннього строку збирання енергія проростання була 89 %, схожість – 90 %, а за збирання через 40 діб після закінчення цвітіння ці показники збільшилися на 5 %. Якість насіння інших сортів була достовірно вищою, ніж сорту ‘Царівна Півночі’. На формування якості насіння гірчиці найбільший вплив був фактору «сорт», який становив на енергію проростання 70,3 %, на схожість 66,2 %. Якість насіння залежала від суми активних температур, за її збільшення зростала енергія проростання і схожість насіння. Висновки. Урожайність і якість насіння гірчиці залежала від сортових особливостей та строків його збирання. Найвищу урожайність всіх сортів отримано за збирання через сорок діб після закінчення цвітіння рослин, яка становила залежно від генотипу сорту 1,11–1,25 т/га, а найнижчу – за самого раннього строку збирання.

Закономірності формування продуктивності ранньостиглих гібридів соняшнику в умовах Лісостепу Західного

2025-02-06T13:01:05+02:00

Мета. Установити вплив норми висіву насіння та позакореневого застосування регуляторів росту рослин на формування врожайності та якості насіння ранньостиглих гібридів соняшнику.

Методи. Дослідження проводили впродовж 2022–2024 рр. на дослідних полях Науково-дослідного центру «Поділля» Подільського державного університету. У дослідженнях застосовано трифакторну схему, яка включала: гібриди соняшнику (‘П62ЛЛ109’, ‘МАС 81К’, ‘ЄС Моналіза’), дві норми висіву насіння (60 і 65 тис. шт./га) та позакореневе підживлення регуляторами росту у фазі 4–6 пар листків [контроль, Деймос (1,5 л/га), Марс ELBi (0,75 л/га), Трептолем (15 мл/га)]. Визначали врожайність насіння, масу 1000 насінин, олійність насіння та збір олії з урожаєм.

Результати. У середньому за роки досліджень найвищі показники врожайності гібридів ‘П62ЛЛ109’ (4,03 т/га) та ‘МАС 81К’ (3,92 т/га) були досягнуті за норми висіву насіння 65 тис. шт./га та обробки регулятором росту Деймос. Найоптимальніші умови вирощування для гібрида ‘ЄС Моналіза’ формувались за норми висіву 60 тис. рослин/га та обробки рослин препаратом Деймос – 3,81 т/га. Застосування регуляторів росту сприяло збільшенню маси 1000 насінин в усіх досліджуваних гібридів та в усі роки проведення досліджень. Зокрема, регулятор росту Деймос підвищував цей показник порівняно з необробленим контролем у середньому на 3,58; 3,07 та 2,51 г, Марс ELBi – на 0,80; 1,33 та 0,84 г, Трептолем – на 2,05; 1,67 та 1,75 г за роками досліджень відповідно.

Висновки. За вирощування гібрида ‘П62ЛЛ109’ найвищі показники олійності насіння отримано за норми висіву 60 тис. шт./га та обробки рослин регуляторами росту Трептолем (53,6 %) та Деймос (52,7 %). Причому останній був однаково ефективним за обох норм висіву насіння соняшнику. Для гібрида ‘МАС 81К’ оптимальним варіантом була норма висіву 60 тис. шт./га та обробка регулятором Деймос, що забезпечило вміст олії в насінні на рівні 47,3 %. Другим за ефективністю за цієї норми висіву був Трептолем. За норми висіву 65 тис. шт./га найефективнішою була обробка препаратом Марс ELBi, дещо поступався йому Трептолем. За вирощування гібрида ‘ЄС Моналіза’ оптимальнішою в контексті підвищення вмісту олії в насінні була норма висіву 60 тис. шт./га та обробка регулятором росту Деймос (51,8 %), а на другому місці – Марс ELBi. Найвищі показники збору олії в усіх досліджуваних гібридів зафіксовано в разі застосування регуляторів росту. При цьому максимальні значення у гібридів ‘П62ЛЛ109’ та ‘МАС 81К’ забезпечувала норма висіву 65 тис. шт./га, а в ‘ЄС Моналіза’ – 60 тис. шт./га.

Визначення критичних фаз росту й розвитку міскантусу гігантського

2025-02-14T22:08:37+02:00

Мета. Установити закономірності росту й розвитку міскантусу гігантського та визначити критичні періоди за реакцією на фактори середовища.

Методи. Польові дослідження проводили в умовах зони нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України на дослідному полі Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України (50.023194, 30.173895) упродовж 2020−2024 рр.

Результати. Фактори, які можуть спричиняти стрес або загибель рослин міскантусу гігантського, можна умовно розділити за величиною впливу на основні й додаткові (тобто такі, які посилюють стрес, спричинений дією основного фактору), а за ступенем толерантності рослин до них на такі, дія яких може бути знівельована, й ті, впливу яких уникнути неможливо. У цьому дослідженні не враховували фактори глобального впливу на рослини, наприклад, відсутність снігового покриву, адже за зниження температури ґрунту в кореневмісній зоні нижче –15…–20 °С та відсутності снігового покриву загинуть не тільки рослини міскантусу, а й більшість посівів озимих злакових культур. Також не брали до уваги ті фактори, які не призводять до загибелі рослин, наприклад, низька температура повітря рано навесні тільки відтерміновує появу листків над поверхнею ґрунту. А також ті, вплив яких на ростові процеси рослин міскантусу неможливо достовірно оцінити (додаткові фактори стресу). Отже, у результаті опрацювання даних й аналізу факторів впливу на ріст і розвиток міскантусу гігантського можна виділити такі критичні періоди: перший − макростадія 1 (розвиток листків) – весняні заморозки з короткочасним зниженням температури до –2 °С; другий – період активного росту й споживання великої кількості вологи – від макростадії 3 до макростадії 6.

Висновки. Під час вирощування міскантусу гігантського найкритичнішими за впливом низьких температур повітря є фенофази за шкалою ВВСН від 00 до 19, а за дефіцитом вологи – від 30 до 69.

Особливості введення в культуру in vitro чорнобривців (Tagetes patula)

2025-01-30T19:47:53+02:00

Мета. Установити особливості введення та початкові етапи розвитку чорнобривців розлогих (Tagetes patula) в умовах асептичної культури.

Методи. Дослідження проводили в навчально-науковій лабораторії біотехнологічних досліджень in vitro Сумського національного аграрного університету. Визначали оптимальну концентрацію стерилізувального розчину та час стерилізації насіння. Для культивування рослин використовували живильне середовище Мурасіге – Скуга (МС). Оцінювали ефективність стерилізації та рівень розвитку рослин у різні періоди культивування.

Результати. Проведено комплексний аналіз процесу стерилізації насіння T. patula. Оптимальним стерилізувальним агентом виявився розчин «Білизни» в концентрації 1:4 з експозицією 20 хвилин, що забезпечило 85 % стерильності насіннєвого матеріалу. Спостерігали 100 % проростання насіння, хоча 15 % було інфіковано патогенною мікрофлорою. На 7-му добу після введення в культуру спостерігалося інтенсивне проростання насіння, зокрема 87 % проростків мали видовжений пагін, 82 % – перші листки, 76 % – кореневу систему. На 14-ту добу інтенсивний розвиток продовжувався: з’являлися справжні листки (88 %), коренева система набувала стрижневої форми (95 %). Через 21–30 діб культивування отримали розвинені рослини з добре сформованою кореневою системою (92 % рослин мали головний корінь до 6 см). Культивування рослин проводили на безгормональному середовищі МС, що забезпечувало всі необхідні поживні елементи для росту. Отриманий асептичний матеріал може бути використаний для подальшого мікроклонального розмноження або біотехнологічних досліджень.

Висновки. Оптимальна схема стерилізації насіння чорнобривців розлогих передбачає використання розчину «Білизни» у концентрації 1:4. Культивування рослин на середовищі Мурасіге – Скуга без додавання регуляторів росту сприяє рівномірному розвитку проростків, що підтверджується коротким періодом культивування (14–31 доба). Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення методів введення T. patula в культуру in vitro.