Бур’яни – резерватори популяцій паразитичних видів фітонематод
DOI:
https://doi.org/10.21498/na.5.2017.122232Ключові слова:
цистоутворювальні види нематод, галові нематоди, бур’яни, захист рослинАнотація
Мета. Аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел щодо ролі бур’янів як альтеративних господарів фітонематод родин Heteroderidae та Meloidogynidae.
Результати. Господарями нематод родини Heteroderidae можуть бути 350 видів бур’янів з 40 родин та 155 родів. Більшість цих бур’янів належать до п’яти родин: Лободові Chenopodiaceae (37 видів з 3 родів), Пасльонові Solanaceae (44 види з 6 родів), Тонконогові Poaceae (47 видів з 24 родів), Хрестоцвіті Brassicaceae (67 видів з 29 родів) та Бобові Fabaceae (85 видів з 25 родів) і налічують загалом 280 видів з 87 родів. Бур’яни, які належать до родів Lathуrus (13 видів), Vicia (15 видів), Chenopodium (14 видів) і Solanum (30 видів) нараховують загалом 72 види-господарі нематод. Всі інші роди мають менше 10 видів бур’янів-господарів фітонематод. Господарями нематод родини Meloidogynidae можуть бути 994 види бур’янів з 118 родин і 487 родів. Найбільша кількість бур’янів, на яких паразитують галові нематоди, належить до 5 родин: Бобові Fabaceae – 308 видів, Айстрові Asteraceae – 267, Тонконогові Poaceae – 248, Пасльонові Solanaceae – 155 та Амарантові Amaranthaceae – 89, а серед родів – Solanum – 61 вид, Amaranthus – 40, Trifolium – 36, Nicotiana – 30, Chenoрodium та Euphorbia – по 28 видів.
Висновки. Для розроблення сумісної стратегії ефективного захисту культур від бур’янів та паразитичних видів нематод необхідно докладно вивчити біологічні та екологічні особливості цих шкідливих організмів, а також встановити чинники, які б дозволили зменшити їх негативний вплив на рослини та запобігти втратам врожаю.
Посилання
Paramonov, A. A. (1962). Osnovy fitogelmintologii [Basic phytohelminthology]. (Vol. 1). Moscow: Iz-vo Akademii nauk SSSR. [in Russian]
Dekker, Kh. (1972). Nematody rasteniy i borba s nimi [Plants nematodes and their control]. Moscow: Kolos. [in Russian]
Zinoveva, S. V., & Chizhova, V. N. (Eds.). (2006). Prikladnaya nematologiya [Applied nematology]. Moscow: Nauka. [in Russian]
Kiryanova, E. S., & Krall, E. L. (1969). Paraziticheskie nematody rasteniy i mery borby s nimi [Parasitic plant nematodes and their control]. (Vol. 1). Leningrad: Nauka. [in Russian]
Nicol, J. M., Turner, S. J., Coyne, D. L., den Nijs, L., Hockland, S., & Tahna Maafi, Z. (2011). Current Nematode Threats to World Agriculture. In J. Jones, G. Gheysen, C. Fenoll (Еds.), Genomics and Molecular Genetics of Plant-Nematode Interactions (pp. 21–43). Heidelberg, Germany: Springer. doi: 10.1007/978-94-007-0434-3_2
Linnik, L. I., & Babich, A. G. (1991). Effect of weeds on the abundance of beet nematodes. In XI Vsesoyuznaya konferentsiya «Nematodnye bolezni rasteniy»: tezisy dokladov [XI All-Union Conf. «Nematode diseases of plants»: abstracts] (p. 59). Kishinev: Shtiintsa. [in Russian]
Thomas, S. H., Schroeder, J., & Murray, L. W. (2005). The role of weeds in nematode management. Weed Sci., 53(6), 923–928. doi: 10.1614/WS-04-053R.1
Schroeder, J., Thomas, S. H., & Murray, L. W. (1999). Yellow (Cyperus esculentus) and purple nutsedge (Cyperus rotundus) are not injured by increasing root-knot nematode (Meloidogyne incognita) population density. Weed Sci., 47(2), 201–207.
Schroeder, J., Thomas, S. H., & Murray, L. W. (2004). Root-knot nematodes affect annual and perennial weed interactions with chile pepper. Weed Sci., 52(1), 28–46. doi: 10.1614/P2002-113
Schroeder, J., Thomas, S. H., & Murray, L. W. (2005). Impacts of crop pests on weeds. Weed Sci., 53(6), 918–922.
Bendixen, L. E. (1988). A comparative summary of the weed hosts of Heterodera, Meloidogyne, and Pratylenchus nematodes. Special Circular 118. Wooster, OH: Ohio State Universiry, Ohio Agricultural Research and Development Center.
Bendixen, L. E. (1988). Major weed hosts of nematodes in crop production. Special Circular 119. Wooster, OH: Ohio State Universiry, Ohio Agricultural Research and Development Center.
Bendixen, L. E. (1988). Weed hosts of Heterodera, the cyst, and Pratylenchus, the root-lesion, nematodes. Special Circular 117. Wooster, OH: Ohio State Universiry, Ohio Agricultural Research and Development Center.
Rich, J. R., Brito, J. A., Kaur, R., & Ferrell, J. A. (2008). Weed species as hosts of Meloidogyne: A review. Nematropica, 39(2), 157–185.
Gill, J. S., & Swarup, G. (1971). On the host range of the cereal cyst nematode Heterodera avenae Woll. 1924, the causal organism of ‘Molya’ disease of wheat and barley in Rajasthan, India. Indian J. Nematol., 1(1), 63–67.
Smiley, R. W., Yan, G., & Pinkerton, J. N. (2011). Resistance of wheat, barley and oat to Heterodera avenae in the Pacific Northwest, USA. Nematology, 13, 539–552.
Marshall, J. M., & Smiley, R.W. (2016). Spring Barley Resistance and Tolerance to the Cereal Cyst Nematode Heterodera avenae. Plant Disease, 100(2), 396–407. doi: 10.1094/PDIS-05-15-0498-RE
Al-Hazmi, A. S., Cook, R., & Ibrahim, A. A. M. (2001). Pathotype characterization of the cereal cyst nematode, Heterodera avenae, in Saudi Arabia. Nematology, 3(4), 379–382. doi: 10.1163/156854101317020312
Smiley, R. W. & Yan, G. (2015). Discovery of Heterodera filipjevi in Washington and Comparative Virulence with H. avenae on Wheat. Plant Disease, 99(3), 376–386. doi: 10.1094/PDIS-08-14-0789-RE
Mokabli, A., Valette, S., Gauthier, J.-P., & Rivoal, R. (2002). Variation in virulence of cereal cyst nematode populations from North Africa and Asia. Nematology, 4(4), 521–525. doi: 10.1163/156854102760290491
Goodey, J. B., Franklin, M. T., & Hooper, D. J. (1965). T. Goodey's: The Nematode Parasites of Plants Catalogued Under Their Hosts. 3rd ed. Farham Royal : Commonwealth Agricultural Bureaux.
Radice, A. D., Myers, R. F., & Halisky, P. M. (1985). Studies on the host range, biology, and pathogenicity of Punctodera punctata infecting turfgrasses. J. Nematol., 17(2), 162–165.
Herrero, S., Rufty, R., & Barker, K. R. (1996). Evaluation of Tobacco Germ Plasm for Resistance to the Tobacco Cyst Nematode, Globodera tabacum solanacearum. Plant Disease, 80(1), 61–65. doi: 10.1094/PD-80-0061
Tedford, E. C., & Inglis, D. A. (1999). Evaluation of legumes common to the Pacific Northwest as hosts for the pea cyst nematode (Heterodera goettingiana). J. Nematol., 31(2), 155–163.
Hockland, S., Niere, B., Grenier, E., Blok, V., Phillips, M., Den Nijs, L., … Viaene, N. (2012). An evaluation of the implications of virulence in non-European populations of Globodera pallida and G. rostochiensis for potato cultivation in Europe. Nematology, 14(1), 1–13. doi: 10.1163/138855411X587112
Trifonova, Z., Sotirova, V., & Voulkova, A. (1995). Resistance of wild tomato species to Globodera rostochiensis. Nematologica, 4 (1), 141–142.
Maas, P. W. T., & Heijbroek, W. (1982). Biology and pathogenicity of the yellow beet cyst nematode, a host race of Heterodera trifolii on sugar beet in the Netherlands. Nematologica, 28(1), 77–93. doi: 10.1163/187529282X00538
Steele, A. E., Toxopeus, H., & Heijbroek, W. (1983). Susceptibility of plant selections to Heterodera schachtii and a race of H. trifolii on sugar beet in the Netherlands. J. Nematol., 15(2), 281–288.
Miller, L. I. (1968). Pathogenicity and development of the Tenn. 1 isolate of Heterodera glycines on Antirrhinum majus. Nematologica, 14(1), 10.
Wen, L., Yuan, C., Herman, T. K., & Hartman, G. L. (2017). Accessions of Perennial Glycine Species With Resistance to Multiple Types of Soybean Cyst Nematode (Heterodera glycines). Plant Dis., 101(7), 1201–1206. doi: 10.1094/PDIS-10-16-1472-RE
Koenning, S. R. (2004). Resistance of soybean cultivars to field populations of Heterodera glycines in North Carolina. Plant Dis., 88(9), 942–950. doi: 10.1094/PDIS.2004.88.9.942
Young, L. D. (1998). Influence of soybean cropping sequences on seed yield and female index of the soybean cyst nematode. Plant Dis., 82(2), 615–619. doi: 10.1094/PDIS.1998.82.6.615
Chen, S. Y., Porter, P. M., Orf, J. H., Reese, C. D., Stienstra, W. C., Young, N. D., … Breitenbach, F. R. (2001). Soybean cyst nematode population development and associated soybean yields of resistant and susceptible cultivars in Minnesota. Plant Dis., 85(7), 760–766. doi: 10.1094/PDIS.2001.85.7.760
Müller, J. (1992). Detection of pathotypes by assessing the virulence of Heterodera schachtii populations. Nematologica, 38(1), 50–64. doi: 10.1163/187529292X00045
Tacconi, R. (1997). Riproduzione di Heterodera schachtii su piante coltivate (2° contributo). Nematol. Medit., 25(1), 93–97.
Ahmad, M., Sedaghatjoo, S., & Westphal, A. (2016). Reproductive capacity of Heterodera schachtii on Thlaspi arvense, Capsella bursa-pastoris and varying populations of Chenopodium album. J. Plant Dis Prot., 123(1), 37–42. doi: 10.1007/s41348-016-0002-7
Siddiqui, I. A., Sher, S. A., & French, A. M. (1973). Distribution of Plant Parasitic Nematodes in California. Sacramento, CA: State of California Department of Food and Agriculture, Division of Plant Industry.
Nielsen, E. L., Baltensperger, D. D., Kerr, E. D., & Rife, C. L. (2003). Host suitability of rapeseed for Heterodera schachtii. J. Nematol., 35(1), 35–38.
Meinecke, A., & Westphal, A. (2014). Quantitative reproductive potential of Heterodera schachtii on weeds typical for late summer fallow in sugar beet rotations. Weed Research, 54(6), 624–634. doi: 10.1111/wre.12116
Evans, K., & Russell, M. D. (1993). The population dynamics in microplots of brassica and beet cyst nematodes in rotation which include oilseed rape. Nematologica, 39(3), 411–414.
Brito, J. A., Kaur, R., Cetintas, R., Stanley, J. D., Mendes, M. L., McAvoy, E. J., … Dickson, D. W. (2008). Identification and isozyme characterization of Meloidogyne spp. infecting horticultural and agronomic crops, and weeds in Florida. Nematology, 10(5), 757–766. doi: 10.1163/156854108785787253
Hussey, R. S., & Janssen, J. G. W. (2002). Root-knot nematodes: Meloidogyne species. In J. L. Starr, R. Cook, J. Bridge (Eds.), Plant Resistance to Parasitic Nematodes (pp. 43–71). Wallingford Oxon, UK: CAB International. doi: 10.1079/9780851994666.0000
Dong, W. B., Holbrook, C. C., Timper, P., Brenneman, T. B., Chu, Y., & Ozias-Akins, P. (2008). Resistance in peanut cultivars and breeding lines to three root-knot nematode species. Plant Dis., 92(4), 631–638. doi: 10.1094/PDIS-92-4-0631
Di Vito, M., Saccardo, F., & Zaccheo, G. (1991). Response of lines of Capsicum spp. to Italian populations of four species of Meloidogyne. Nematol. Medit., 19(1), 43–46.
Turlygina, E. S. (1961). Effect of host plants on gallic nematode propagation. In Voprosy fitogelmintologii. Gelminty i gelmintozy selskokhozyaystvennykh rasteniy i mery borby s nimi [Questions phytohelminthology. Helminths and helminthiases of agricultural plants and their control] (pp. 175–188). Moscow: Iz-vo Akademii nauk SSSR. [in Russian]
Tulaganov, A. T. (1961). On nematodes of wild and weed plants of Kara-Kalpac. In Voprosy fitogelmintologii. Gelminty i gelmintozy selskokhozyaystvennykh rasteniy i mery borby s nimi [Questions phytohelminthology. Helminths and helminthiases of agricultural plants and their control] (pp. 189–198). Moscow: N.p. [in Russian]
Thomas, S. H., Schroeder, J., & Murray, L. W. (2004). Cyperus tubers protect Meloidogyne incognita from 1,3-dichloropropene. J. Nematol., 36(2), 131–136.
Perry, R. N., & Beane, J. (1989). Effects of certain herbicides on the in vitro hatch of Globodera rostochiensis and Heteroclera schachtii. Rev. Nematol., 12(2), 191–196.
Schmitt, D. P., Corbin, E. T., & Nelson, L. A. (1983). Population dynamics of Heterodera glycines and soybean response in soils treated with selected nematicides and herbicides. J. Nematol., 15(3), 432–437.
Sikora, R. A., & Kraus, R. (1981). The effect of herbicides on Heterodera schachtii hatching and population development and their use in an integrated control. Mitteilungen aus der Biologischen Bundesanstalt für Land- und Forstwirtschaft, 203, 267–268.
Sipes, B. S., & Schmitt, D. P. (1989). Development of Heterodera glycines as affected by alachlor and fenamiphos. J. Nematol., 21(1), 24–32.
